Про те, як нові закони позначаться на житті пересічних українців, в інтерв'ю «Мінфіну» розповів голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
– Бізнес стурбований змінами, які прописані в законопроектах №1209 і №1210. Останній вже прийнятий у першому читанні, але ви пообіцяли внести до другого читання ряд компромісних правок. Що найбільше не влаштовує бізнес?
– Я готовий дискутувати з кожним, хто скаже, що законопроект №1210 – негативний. Це прекрасний законопроект! Вперше вводиться відповідальність держави у відношенні до платників податків, причому реальна, а не номінальна. Держава буде платити штрафи, якщо вона порушує права платника податків. Останнього ж можна притягнути до відповідальності за серйозні правопорушення тільки при наявності вини.
Далі. Проект вводить такі поняття, як обставини, «що пом'якшують провину» платника податків, або «що виключають провину». Крім того, ми значно вдосконалюємо електронний кабінет і багато чого переводимо в електронну площину, щоб скоротити особисте спілкування платників податків з податківцями.
Найголовніша і велика частина законопроекту – це зміни, що стосуються імплементації 5 кроків анти-BEPS (від англ. – «Base erosion and profit shifting» – план дій з протидії розмивання бази і виведення прибутку з-під оподаткування) та питань контрольованих іноземних компаній (КІК). Ну і зовсім невелика частина торкається ставки на руду, тютюн, паливо.
Норми, які виписані за BEPS і КІК повністю відповідають рекомендаціям OECD (Організація економічного співробітництва і розвитку, – ред.). Більше того, вони дуже пом'якшені і приведені у відповідність до наших реалій. Ми зменшили штрафи, спростили формулювання, звітність.
Щодо зміни ставок, у нас є обгрунтування за кожною категорією. Законопроект абсолютно правильний. Ми навіть запізнилися з його прийняттям. Це важливо не тільки для суспільства, але і самого бізнесу. Зараз наша юрисдикція – це «чорна діра» на податковій карті Європи. А цей документ в сукупності з РРО, митницею, Укрспиртом тощо, зробить податкове поле України «білим», що збільшить вартість бізнесу.
Звичайно, існують суперечливі моменти. Але всі вони обговорюються на робочих групах при комітеті. Щось ми змінюємо, щось прибираємо, щось залишаємо.
– Як документ зміниться до другого читання?
– Сильно зміниться. Тільки від робочої групи до законопроектів №1210 та №1209 буде подано близько 1000 поправок. Це ті, які вже узгоджені. Вони стосуються всіх блоків – і КІК, і рентних платежів.
Наприклад, введення в дію норм щодо КІК перенесено на 2021, тобто перший звіт потрібно буде подати у 2022 році за 2021 рік. Платники податків не будуть притягуватися до адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення, пов'язані з КІК, протягом 2021-2022 року. Неоподатковуваний ліміт КІК буде збільшено з 1 до 2 мільйонів євро.
Крім того, з документа зникне норма про курсові різниці. Сумніви викликала необхідність збільшення термінів перевірок податкової. Ми прибрали цю норму.
Розміри штрафів будуть істотно знижені. Для штрафів за КІК і ТЦУ буде встановлена верхня планка, а їх розмір прив'яжуть виключно до прожиткового мінімуму.
Ще раз зазначу – у нас до жодного питання немає якоїсь «залізобетонної позиції». Все підлягає обговоренню і всі ми готові обговорювати. Наприклад, запропонована у законопроекті формула обчислення бази оподаткування рудовидобувної промисловості значно збільшує податковий тиск на галузь і робить її неконкурентоспроможною. Ми вважаємо, що це занадто. Плануємо зробити широку дискусію щодо бази оподаткування і повернутися до цього питання, можливо, навесні. А ось ставку підвищити зараз, при старій базі.
– Норми щодо КІК, особливо штрафів за неподання звітності, досить жорсткі. Чи не призведе це до того, що великий бізнес почне змінювати податкове резидентство на користь, скажімо, Кіпру або Мальти?
– Ризики завжди є, ми їх враховуємо. Тому наші правила, пов'язані з BEPS, і ставки, за якими ми пропонуємо обкладати контрольовані іноземні компанії, не вищі, ніж за кордоном. У бізнесу немає стимулу залишати нашу юрисдикцію і переходити в іншу країну.
Що таке КІК? Всі податкові резиденти України, які мають бізнес за кордоном, повинні розподіляти отриманий там прибуток, сплачуючи податок в Україні. І платити з нього дивіденди. А якщо ви, не розподіляючи дивіденди, залишаєте прибуток за кордоном, то повинні заплатити зі свого доходу податок на дохід. Зараз ми обговорюємо – за якою ставкою. Наше завдання створити умови не гірші, ніж у тих країнах, де правила для КІК вже ввели. Запевняю вас, вони будуть навіть кращими.
З іншого боку, ми розуміємо, що для багатьох власників бізнесу питання податкового резидентства – це не лише питання оподаткування. Вони не стануть змінювати резидентство, в тому числі, і з політичних міркувань. Цей закон багато хто називає антиолігархічним. Я б не став говорити так різко, але документ, насправді, спрямований проти зловживань дуже великого бізнесу.
– Закон набере чинності з 2020 року?
– Частково з 2020, частково з 2021 року.
Податковій реформі-2020 бути: у І читанні прийнято законопроекти №1209-1 та №1210
***
Більше про майбутню податкову реформу читайте тут:
- Законопроект №1210 можуть розділити на три частини
- Якою буде податкова реформа від «Слуг народу»: розповідає Гетманцев
- Податкова реформа, зміни в ставках ПДФО та ЄСВ: позиція Гетманцева
- ДРС просить Президента не підписувати зміни до ПКУ
Аналітики «Дебету-Кредиту»:
- Місцеві податки: що змінить законопроект №1210?
- Законопроект №1210: зміни щодо трансфертного ціноутворення
- Новації у перевірках ДПС: аналіз законопроекту №1210
- Податок на прибуток: доходи нерезидентів в світлі законопроекту №1210
- Законопроект №1210 і ПДВ: чого очікувати?
- ПДФО та ВЗ: що підготував законопроект №1210?
- Податкові штрафи планують суттєво збільшити: аналізуємо законопроект №1210
- Податок на прибуток: чого чекати у 2020 році?
- Єдиний податок: можливі зміни у 2020 році