Послуги нерезидента та облік сертифіката
Позаяк сертифікат потрібен для виконання робіт, пов'язаних із виробництвом, то його вартість має потрапити до собівартості такого виробництва. Наскільки прямо, — залежить від специфіки виробництва.
Наприклад, якщо йдеться про сертифікат, стосовно робіт, які відносять безпосередньо на об'єкт витрат, то це прямі витрати, які відображатимуться за дебетом рахунку 23 «Виробництво». Якщо ж сертифікат потрібен для виконання робіт з обслуговування виробництва, то його вартість потрапить до дебету рахунку 91 «Загальновиробничі витрати».
Як швидко ці витрати будуть списані, залежить від того, як довго використовуватиметься сертифікат.
Наприклад, якщо сертифікат потрібен для виробництва однієї партії продукції, то до її собівартості потрапить уся вартість сертифіката. Якщо ж таких партій буде декілька, то підприємству потрібно буде самостійно (!) розробити свій порядок розподілу вартості такого сертифіката між партіями (рівними частками або ж через певний коефіцієнт чи пропорцію). А до такого розподілу цілком можливо обліковувати вартість такого сертифікату за дебетом рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів».
Далі щодо другої частини цієї операції — доходу нерезидента. Він відображатиметься за кредитом субрахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками».
Якщо оплата за послуги відбувається в іноземній валюті, то при цьому можуть виникнути курсові різниці відповідно до П(С)БО 21. Якщо валюту для оплати послуг треба буде купувати, можуть виникнути доходи або втрати від купівлі-продажу такої валюти.
Облік курсових різниць
Курсові різниці від перерахунку монетарних статей про інвестиційну і фінансову діяльність відображаються у складі інших доходів (витрат), за винятком курсових різниць, які відображаються згідно з пунктом 9 НП(С)БО 21.
Відповідно до п. 9 НП(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів»: курсові різниці, які виникають щодо дебіторської заборгованості або зобов'язань за розрахунками із господарською одиницею за межами України, погашення яких не плануються і не є ймовірними в найближчій перспективі, відображаються у складі іншого додаткового капіталу та в іншому сукупному доході.
Відповідно до п. 2 ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України.
Монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на кінець дня дати балансу (підпункт «а» пункту 7 НП(С)БО 21).
Курсові різниці розраховуються на дату балансу та на дату здійснення господарської операції.
Курсові різниці від перерахунку монетарних статей відображаються у складі інших операційних доходів або витрат. При включенні курсових різниць до доходів або витрат, пам'ятаймо, що:
курсова різниця за дебіторською заборгованістю (коли нам винні кошти) включається до доходів, якщо курс гривні до відповідної іноземної валюти на дату розрахунку курсової різниці зменшився порівняно з курсом на дату попередньої оцінки. Якщо офіційний курс гривні на дату розрахунку різниці збільшився, то курсова різниця включається до витрат.
З кредиторською заборгованістю навпаки — курсова різниця включається до витрат, якщо курс гривні зменшився. Якщо офіційний курс до відповідної іноземної валюти зріс, то курсова різниця включається до доходів.
Iнформація про доходи узагальнюється на субрахунку 714 «Дохід від операційної курсової різниці», інформація про витрати — на субрахунку 945 «Втрати від операційної курсової різниці».
Роз'яснення ГУ ДПС у м. Києві від 21.11.2019 р.
«Порядок оподаткування позитивних курсових різниць»
Про їх бухоблік ми писали у статті «Купівля валюти та строки розрахунків» в «ДК» №17/2020.
Облік витрат на сертифікацію ми розглядали в статті «Витрати на сертифікацію товару» в «ДК» №8/2015. Для випадку, коли послуги з сертифікації надає нерезидент, якщо коротко:
- податкового зобов'язання з ПДВ у резидента — отримувача послуг не виникає;
- податку на репатріацію (тобто податку на прибуток з винагороди нерезидента-юрособи) не виникає.
Щодо компенсації частини вартості сертифіката
Розмір такої компенсації визначається угодою між підприємством та його контрагентом, тож це не потребує відповіді. У рахунку (звісно, складеному у гривнях) для отримання компенсації буде зазначено саме ту суму, яка визначена згідно з цією угодою.
Який статус має ця компенсація, за що саме вона платиться? Це має бути прямо передбачено угодою (якої автор відповіді не бачив). Але, найімовірніше, сторони такої угоди (і податківці) вважатимуть це компенсацією частини вартості оплачених послуг нерезидента. А позаяк контрагент підприємства теж користуватиметься таким сертифікатом, така компенсація, найімовірніше, розцінюватиметься як частковий перепродаж цих послуг.
Якщо при цьому оформлювати не лише рахунок, а й акт приймання-передачі послуг, то в бухобліку підприємства треба буде відобразити операцію з реалізації послуг. I до дохідної частини потрапить сума компенсації (проведення: Д-т 361 К-т 703).
А ось що потрапить до собівартості таких послуг, при тому що підприємство й саме використовуватиме цей сертифікат, — наразі сказати важко. Адже двічі витрати визнати не можна, а вартість такого сертифіката, як ми зазначали вище, списується на собівартість виробництва самого підприємства. Хіба що в такій ситуації, позаяк про такий частковий перепродаж відомо заздалегідь (як і про суму компенсації), облік витрат можна поділити: до собівартості продукції потрапить та частина, яка не буде компенсована контрагентом, а компенсована — потрапить до собівартості перепроданих послуг.
Якщо ж підприємство не готове говорити про перепродаж послуг, а оформлює акт не на послуги, а на «відшкодування витрат», як зазначено в запитанні, то можливим є й інший варіант обліку.
Коли така компенсація потрапляє до інших доходів: Д-т 377 К-т 719. Щоправда, акт у цьому разі, на думку автора, зайвий. Адже обов'язок сплати компенсації встановлено угодою, і для його виникнення вистачило б і рахунку. Проте, коли саме виникає такий обов'язок, залежить від умов угоди.
Чи оподатковується сума такої компенсації ПДВ?
Так, якщо йдеться про перепродаж послуг. Навіть якщо під час придбання цих послуг ПДВ не виникало. Адже не виникало через те, що виконавець був нерезидентом, і тоді вважалося, що послуги надані за кордоном. А під час перепродажу продавцем є вже резидент. Тому місцем надання таких послуг буде Україна, з відповідним оподаткуванням. I так, у цьому разі і в рахунку, і в акті треба буде зазначити податкове зобов'язання з ПДВ.
А ось компенсація понесених витрат (не прив'язана до купівлі-продажу послуг), на наш погляд, не є об'єктом оподаткування ПДВ. Принаймні така операція не передбачена ст. 185 ПКУ. Але, як свідчить практика, такий висновок є сміливим і не всім податківцям подобається. Тому обережні платники ПДВ щодо цього питання отримують індивідуальну податкову консультацію і або діють за її рекомендаціями, або оскаржують її у суді.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!