«Інтерфакс-Україна» розповідає, що бізнес на організованій парламентським комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики онлайн зустрічі поскаржився на проблему компенсації сплаченого акцизу за імпортовані в Україну підакцизні товари, які були знищені до їх продажу, у Міністерстві фінансів повідомили, що опрацьовують це питання, але просто воно не вирішується.
«Ми зараз напрацьовуємо це рішення. Це дуже складне рішення і воно просто так не робиться», – сказала на зустрічі 10 серпня заступниця міністра фінансів Світлана Воробей.
Вона нагадала, що Податковий кодекс передбачає залік податкових зобов’язань з акцизу, якщо продукція не вийшла зі складу, але були придбані підакцизні марки. Але існуючий порядок працює тільки для вітчизняної продукції.
«Можна формально розповсюдити ті правила, які є для вітчизняної продукції, але там трошки по-іншому: там немає сплати, а тут є вже сплата податку. Коротше, я не готова зараз вам видати рішення, але ми над цим працюємо», – зазначила Воробей.
Це питання спершу підняла генеральна директорка асоціації «Укртютюн» Наталія Фесюн, яка зауважила, що у вартості знищеного на складах товару вже сплачений акцизний податок становить 70-75%.
На її думку, це податок на споживання, і якщо товар знищено, то незадоволений попит споживачів буде задоволеним новим виробництвом чи імпортом, тож за можливості врахувати цей акциз під наступний імпорт держава не втратить надходжень.
Воробей уточнила, що з цією проблемою звернулася компанія «Філіп Морріс», в якої Росія розбомбила склади з товаром, до вартості якого входило акцизу на $10 млн.
«Це одне бомбардування останнє. Тому це будуть дуже великі суми, їх треба порахувати і зрозуміти, чи бюджет взагалі витримає чи ні… Це не може бути зроблено для одного підприємства, це має бути зроблено для всієї підакцизної продукції, … в тому числі тієї, яка лежить у магазинах», – сказала заступниця міністра.
На думку голови парламентського комітету Данила Гетманцева, бізнес має право на ці гроші, якщо товар не було продано, тож він запропонував розповсюдити існуючий порядок для вітчизняної підакцизної продукції на імпорту і, за потреби, подати законодавчі пропозиції.
«Я погоджуюся із галуззю, що імпортована продукція не може бути об’єктом оподаткування, якщо вона знищена», – зазначив депутат.
Заступник генерального директора з корпоративних зв’язків «Філіп Морріс Україна» Михайло Поляков уточнив, що мова йде саме про продукцію самого імпортера, яку він завез в Україну та ще не передав далі дистрибуторам, тобто ситуація подібна до виробленої в Україні продукції, яка покладена на склад.
«Виглядає так, що практика досить різна, тому що, за нашою інформацією є випадки, коли імпортерам алкогольної продукції повертався акциз, тобто давалось право на коригування. В нашому випадку ми отримали відповідь, що поки це складно», – описав він ситуацію.
На думку Полякова, щоб уникнути різнотлумачень було б справді добре внести зміни у Податковий кодекс.
«Тому що, на жаль, скоріш за все, це не останній приліт по складам і бажано, щоб було чітко прописано в законодавстві», – пояснив свою позицію представник «Філіп Морріс Україна».
Гендиректора «Укртютюна» Наталія Фесюн також запропонувала на період війни зняти вимогу відеоспостереження на складах, бо через неї компанії не можуть її оперативно вивезти з вражених складів або завезти на нові склади, які не облаштовані відеоспостереженням.
Гетманцев нагадав, що свого часу саме білий бізнес проси в про цю норму, тож запропонував отримати з цього приводу позицію Мінфіну та державної податкової служби і вже тоді прийняти рішення.
Більше про оформлення форс-мажору дивіться у матеріалах:
- Запізнення з сертифікатом ТПП: Верховний Суд роз’яснив умови звільнення від відповідальності за форс-мажор
- Форс-мажор під час війни: документальне оформлення та практика Верховного Суду
- Знищення товарів у 2026 році через ворожий обстріл: що з нарахуванням ПДВ при списанні
- Яким має бути сертифікат про форс-мажор у ЗЕД: позиція ТПП, ДПС та Верховного Суд
