Коментар до ІПК ДФС від 27.06.2019 р. №2980/Ж/99-99-13-02-03-14/ІПК
Об’єктом оподаткування податком на нерухомість є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка (пп. 266.2.1 ПКУ).
При цьому згідно з пп. «ж» пп. 266.2.2 ПКУ (в редакції до 31.12.2018 р.) не є об’єктами оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.
Від себе додамо: і після змін до ПКУ від 01.01.2019 р. (про які ми писали тут) даний підпункт залишився в Кодексі, однак був викладений в дещо іншій редакції. Зараз він виглядає так: не є об’єктом оподаткування (податком на нерухомість) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Яка нерухомість належить до споруд сільськогосподарського призначення?
Об’єктами класифікації в ДК018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.
Згідно з ДК 018-2000 до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) належать будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності (наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та інші).
Які суб’єкти господарювання відносяться до сільськогосподарського товаровиробника?
Сільськогосподарський товаровиробник – фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією (ст. 1 Закону №2238).
Крім того, до виробників сільськогосподарської продукції відносять юридичних осіб, фізичних осіб (фізичні особи – підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою КВЕД, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин (ст. 1 Закону №575-VІ).
Законом №2238 визначено, що продукція сільського господарства (сільськогосподарська продукція) – це продукція, що виробляється в сільському господарстві та відповідає кодам Державного класифікатора продукції та послуг, що зазначено у розділі 1 секції «А» ДК 016:2010.
Висновок податківців
Зважаючи на вищезазначене, податківці навели висновок: фізична особа – власник об’єктів нежитлової нерухомості, призначених для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, не може належати до сільськогосподарських товаровиробників у розумінні норм ПКУ.
Від редакції
Тут варто дещо прояснити підхід податківців. На нашу думку, такий свій висновок вони зробили виходячи з того, що фізична особа є лише власником такої нерухомості і не займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією. Тобто значення має не тільки вид нерухомості (зокрема, її призначення), а й безпосередньо сама діяльність, якою займається платник податку (а саме чи відноситься він до сільськогосподарських товаровиробників).
Наприклад, якщо фізична особа є лише власником нерухомості сільськогосподарського призначення, а діяльність здійснює у іншій сфері (наприклад, надає таку нерухомість в оренду), або не здійснює господарську діяльність взагалі, то такий платник податку не звільняється від сплати податку на нерухомість за пп. «ж» п. 266.2.2 ПКУ.