Податківці у інформаційному листі №9 надали детальне роз'яснення щодо подання уточнюючої декларації з плати за землю та з податку на нерухомість через скасування пільги за квітень 2020 року.
Яким чином відображати в податковій звітності зміни, пов’язані із зменшенням періоду, протягом якого дозволяється не нараховувати та не сплачувати плата за землю?
Законом №540 скорочено період, визначений Законом №533-IX, протягом якого не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності, з двох місяців (березень і квітень 2020 року) до одного – березень 2020 року.
Особливості декларування податкового зобов’язання Якщо платник плати за землю на підставі Закону №533 подав уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2020 рік, в якій зменшив податкові зобов'язання за березень та квітень 2020 року, то враховуючи вимоги Законом №540, такий платник податку зобов’язаний подати уточнюючу податкову декларацію до податкової декларації з плати за землю за 2020 рік (з урахуванням раніше поданих уточнюючих податкових декларацій). В цій декларації платник має збільшити податкові зобов'язання з плати за землю за квітень 2020 року, тобто відновити податкові зобов’язання, які були задекларовані в податковій декларації з плати за землю за 2020 рік.
При цьому, Законом №540 передбачено, що штрафні санкції, визначені ПКУ за внесення змін до податкової звітності в частині збільшення податкових зобов’язань з плати за землю за податковий період квітень 2020 року, не нараховуються.
Фізичні особи – підприємці в частині нарахування та сплати земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності прирівняні у правовому статусі до юридичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності. Якщо фізичні особи – підприємці мають правовстановлюючий документи на земельну ділянку, такі особи також самостійно обчислюють розмір плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) шляхом подання податкової декларації.
Враховуючи зазначене, якщо право на земельну ділянку оформлено відповідно до вимог Земельного кодексу України на фізичну особу – підприємця, і такий платник на підставі Закону №533 подав уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2020 рік, в якій зменшив податкові зобов'язання за березень та квітень 2020 року, то враховуючи вимоги Законом №540, він також зобов’язаний подати уточнюючу податкову декларацію до податкової декларації з плати за землю за 2020 рік, як зазначено вище.
Особливості сплати податкового зобов’язання
Законом №540 визначено, що платники плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності), які визначають податкові зобов’язання із плати за землю на підставі податкових декларацій, сплачують податкове зобов’язання зі сплати плати за землю за податковий період квітень 2020 року у повному обсязі за місцезнаходженням земельної ділянки у строк до 30 червня 2020 року без нарахування пені та штрафних санкцій, передбачених цим Кодексом за порушення термінів сплати податкових зобов’язань щодо загальних термінів сплати податкового зобов’язання за такий період.
Таким чином, Законом №540 відстрочено на один місяць термін сплати податкового зобов’язання за квітень 2020 року, визначений відповідно до пп. 287.4 ПКУ: замість 29 травня останнім днем такої сплати буде той же строк, що і для сплати податкового зобов’язання з плати за землю за травень – 26 червня 2020 року (зважаючи на те, що 28 червня 2020 року – святковий день, який припадає на вихідний).
Яким чином відображати в податковій звітності зміни, пов’язані із зменшенням періоду, протягом якого об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності юридичних осіб, виключаються з числа об’єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?
Законом №540 скорочено період, визначений Законом №533, протягом якого об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, виключаються з об’єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до ст. 266 ПКУ, з двох місяців (березень і квітень 2020 року) до одного – березень 2020 року.
Якщо юридична особа – платник податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на підставі Закону №533 подав уточнюючу податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки до податкової декларації за 2020 рік, в якій зменшив нарахування за І та ІІ квартали 2020 року (на суму пропорційну одному місяцю кожного кварталу - березень та квітень 2020 року відповідно), то враховуючи вимоги Законом №540, такий платник податку зобов’язаний подати уточнюючу податкову декларацію до податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік (з урахуванням раніше поданих уточнюючих податкових декларацій). В цій декларації платник має збільшити податкові зобов'язання з плати за землю за ІІ квартал 2020 року (на суму пропорційну одному місяцю ІІ кварталу – квітень 2020 рік), тобто відновити податкові зобов’язання, які були задекларовані в податковій декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за ІІ квартал 2020 рік.
При цьому, Законом №540 передбачено, що в даному випадку штрафні санкції, визначені Кодексом за внесення змін до податкової звітності в частині збільшення податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховуються.
Законом №540 встановлено, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які визначають податкові зобов’язання із такого податку на підставі податкових декларацій, сплачують податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період квітень 2020 року у повному обсязі за місцезнаходженням об’єкта нежитлової нерухомості у строк до 30 червня 2020 року без нарахування пені та штрафних санкцій, передбачених цим Кодексом за порушення термінів сплати податкових зобов’язань щодо загальних термінів сплати податкового зобов’язання за такий період.
Разом із тим, слід враховувати, що податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації (пп. «б» пп. 266.10.1 ПКУ). Нарахування пені та штрафних санкцій, передбачених ПКУ, за сплату податкового зобов’язання за квітень 2020 року у періоді після 30 червня 2020 року до законодавчо визначеного загального терміну сплати авансового внеску за ІІ квартал не передбачено.
Тому, платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які визначають податкові зобов’язання із такого податку на підставі податкових декларацій, слід здійснити сплату податкових зобов’язань з податку за квітень 2020 року не пізніше 29 липня 2020 року, щоб не виникало підстав для нарахування пені та штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання.
***
Читайте також:
