Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків інформує, що відповідно до пп. 14.1.72 ПКУ земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Платниками земельного податку є:
- власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) (пп. 269.1.1.1 ПКУ);
- землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування (пп. 269.1.1.2 ПКУ).
Об’єктами оподаткування земельним податком є:
- земельні ділянки, які перебувають у власності (пп. 270.1.1.1 ПКУ);
- земельні частки (паї), які перебувають у власності (пп. 270.1.1.2 ПКУ);
- земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування (пп. 270.1.1.3 ПКУ).
Згідно з п. 286.1 ПКУ підставою для нарахування земельного податку є:
- дані державного земельного кадастру;
- дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
- дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);
- дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);
- рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);
- дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї).
Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), до повноважень якої належить забезпечення ведення та адміністрування Державного земельного кадастру (Кадастр), на виконання пп. 2 п. 1 Указу Президента України від 22.07.2019 р. №542/2019 «Про заходи щодо протидії рейдерству» розробила проект нової бюджетної програми «Розробка технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) щодо земельних ділянок усіх форм власності, сформованих до 2004 року, відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру, а також земельних ділянок усіх форм власності, речові права на які (документи, що посвідчують права на них) зареєстровано до 1 січня 2013 року, але відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру» (далі – Програма).
Отже, за наявності однієї з підстав, визначених п. 286.1 ПКУ, зокрема за наявності даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або даних інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, у юридичних та фізичних осіб виникають обов’язки щодо сплати земельного податку.
При цьому, власникам та землекористувачам за наявності земельних ділянок, сформованих до 2004 року, або речові права на які зареєстровано до 1 січня 2013 року, але відомості про які не внесені до Кадастру, відповідно до положень Програми доцільно звернутися до Держгеокадастру як головного адміністратора Кадастру з питання розробки технічної документації із землеустрою та перенесення відомостей про такі земельні ділянки до Кадастру.
Крім того власники об’єктів нерухомого майна у багатоквартирному будинку, свої зобов’язання в частині дотримання принципу платного використання землі можуть реалізовувати в межах Цивільного кодексу України через особу, якій делеговано (або будуть делеговані) повноваження щодо здійснення державної реєстрації прав на земельну ділянку.
***