Про роз’яснення ДПСУ ми вже повідомляли.
Тож зараз ми його прокоментуємо вже на кількох практичних прикладах.
Приклад 1. Працівник у грудні отримує зарплату за окладом (тарифною ставкою) і жодних інших доходів.
Нехай розмір його окладу буде 10 000 грн.
Оскільки з 1 грудня 2024 року до доходу у вигляді зарплати вже діє ставка ВЗ 5%, то ВЗ за такого працівника треба буде сплатити:
10 000 х 5% = 500 грн.
Приклад 2. Працівник у грудні отримує зарплату за окладом (тарифною ставкою) і інші доходи, які входять в фонд оплати праці грудня (індексація, премія, надбавка за грудень тощо).
Нехай розмір його окладу буде 10 000 грн, а розмір індексації становить 99,92 грн. Разом зарплата за грудень становитиме 10 099,92 грн.
ВЗ нараховується з усієї зарплати (немає граничної суми доходу) і розраховується окремо за кожен місяць.
Відповідно, ВЗ за грудень становитиме:
10 099,92 х 5% = 505 грн.
Приклад 3. Працівник у грудні отримує зарплату за окладом (тарифною ставкою), але працює неповний робочий час.
Нехай розмір його окладу буде 10 000 грн. Але він відпрацював лише половину звичайної норми робочого часу, тому нараховано йому буде зарплати лише 5 000 грн.
Щодо ВЗ немає і мінімальної (неоподаткованої) суми доходу. Навіть якщо працівник скористався ПСП щодо ПДФО, ВЗ утримуємо з усієї нарахованої суми зарплати.
Відповідно, ВЗ за грудень становитиме:
5 000 х 5% = 250 грн.
Приклад 4. Працівник у грудні отримує зарплату за окладом (тарифною ставкою) і лікарняні або відпускні за грудень.
Нехай розмір його окладу буде 10 000 грн. Але він відпрацював лише чверть звичайної норми робочого часу, тому нараховано йому буде зарплати лише 2 500 грн. Водночас він хворів у грудні і йому було нараховано 9 000 грн лікарняних.
ВЗ утримується як з зарплати (усіх її складників), так і з лікарняних та відпускних. Єдине виключення становлять декретні – з суми допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами не утримується ані ПДФО, ані ВЗ.
Відповідно, ВЗ за грудень становитиме:
(2 500 + 9 000) х 5% = 575 грн.
Все це прості й усім зрозумілі речі, адже йдеться про доходи одного місяця, нараховані в цьому ж місяці. А спробуймо в «перехідні» доходи – ті, в яких місяць нарахування (або виплати) не збігається з місяцем, за який вони були нараховані (виплачені)?
Податківці в коментованому роз’ясненні наголошують: до доходів (їх частини), які нараховані (виплачені, надані) податковими агентами платникам податку у вигляді заробітної плати, у тому числі за час відпустки, у вигляді виплат, пов’язаних з тимчасовою втратою працездатності (за час перебування платника податку на лікарняному), за податкові періоди до 1 грудня 2024 року застосовується ставка ВЗ 1,5 % незалежно від дати їх фактичної виплати (надання).
Приклад 5. Працівник у грудні отримує зарплату за листопад.
Нехай розмір його окладу буде 10 000 грн. Але нарахована зарплата такому працівнику була в листопаді, а виплачена на початку грудня. Що робити з ВЗ?
Оскільки йдеться про зарплату за період до 1 грудня 2024 року, то ВЗ з неї було утримано 1,5% і перераховувати наново в грудні при виплаті не треба:
10 000 х 1,5% = 150 грн.
Приклад 6. Працівник у листопаді отримав відпускні за грудень. А ось тут – дзеркально зворотна ситуація!
Коли працівник йшов у відпустку, він отримав відпускні наперед. Нехай йому було нараховано 5 000 грн за листопад і 8 000 грн за грудень (усього 13 000 грн).
Проте це доходи за різні місяці, хоч і виплачені вони були в одному. Тому рахувати і ВЗ, і ПДФО, і ЄСВ з таких відпускних треба було окремо – за листопад і за грудень.
Але нас зараз цікавить лише ВЗ. При виплаті відпускних його ставка становила ще 1,5%. А з 1 грудня вона стала 5%.
Тому роботодавцю доведеться зробити коригування – донарахувати ВЗ за грудень і сплатити до бюджету.
Але як це зробити і коли? А ось про це в ПКУ не написали!
В коментованому роз’ясненні податківці «раптом» роблять несподіваний висновок: якщо платнику податку були нараховані (виплачені, надані) такі доходи у листопаді 2024 року за період перебування у відпустці як у листопаді, так і в грудні, то роботодавець має провести перерахунок утриманих (перерахованих) сум військового збору в порядку, визначеному п. 169.4 ПКУ.
Від себе автор хоче зауважити, що слово «має» тут недоречне: у п. 169.4 ПКУ немає такого випадку обов’язкового перерахунку (їх перелік наведено в пп. 169.4.2 ПКУ і він виключний). А от право проведення перерахунку є, про це сказано в пп. 169.4.3 ПКУ. Але стосується воно лише ПДФО!
Наприклад, річний перерахунок, про який ми писали в ДК №50/2024, за ПКУ стосується лише ПДФО і нічого більше.
Тобто насправді податківці пропонують зробити коригування за алгоритмом перерахунку ПДФО. Хоча ПКУ таких рекомендацій або норм і не містить.
Приклад 6 (продовження).
Отже, роботодавець може в останній робочий день грудня зробити нарахування зарплати, річний перерахунок ПДФО, і водночас грудневий перерахунок ВЗ.
Наприклад, він з 8 000 грн відпусткових при виплаті утримав 120 грн ВЗ. А треба утримати 400 грн. Тож він донараховує різницю ВЗ (280 грн) у грудні, утримує із грудневої зарплати і відображає їх у додатку 4ДФ як нарахування за грудень 2024 року. Сплатити цей ВЗ треба в строки виплати ВЗ з решти грудневої зарплати.
Інші види доходів, які нараховуються податковими агентами
Як зазначено в роз’ясненні від ДПСУ, до усіх інших доходів, які включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податків, наприклад:
- винагорода за цивільноправовими договорами,
- орендна плата,
- проценти за депозитами,
- дивіденди тощо,
які нараховані (виплачені, надані) податковими агентами платникам податку після 1 грудня 2024 року, застосовується ставка ВЗ у розмірі 5% незалежно від того, що такі доходи нараховуються за виконання робіт (послуг), за користування майном платника податків тощо у податкових періодах до 1 грудня 2024 року, оскільки, на думку податківців, відповідно до ПКУ такі доходи є доходом звітного періоду, в якому вони безпосередньо були нараховані (надані, виплачені), а не періодів, за які вони були нараховані.
З таким висновком теж можна посперечатися. Але, як бачимо, податківці роблять виключення лише для доходів в межах трудових відносин. У решту випадків доведеться дослуховуватись до них.
Приклад 7. Орендна плата сплачена фізособі за листопад у грудні (післяплата).
Якщо йти за роз’ясненнями податківців, то з такої орендної плати треба утримати ВЗ за ставкою 5%.
І це незалежно від того, що акт був оформлений 30 листопада, тоді ж відбулося й нарахування орендної плати і утримання за ставкою ВЗ 1,5%. Тобто у грудні при виплаті слід донарахувати і доутримати ще 3,5% ВЗ.
Але це добре, якщо орендна плата платиться регулярно й швидко. А якщо ні? В такому випадку, на нашу думку, нарахувати і сплатити ВЗ все одно доведеться за ставкою 5%, але вже в строки сплати ПДФО з доходу, який був нарахований, але не виплачений (п. 168.1.5 ПКУ). Тобто протягом 30 днів, наступних після закінчення місяця нарахування такого доходу.
Приклад 8. Підрядник-фізособа отримав аванс за договором ЦПХ у листопаді.
Це досить поширена ситуація. А проблеми у замовника виникають, якщо виплата відбувається у листопаді, а підписання акту – після 1 грудня 2024 р.
На думку податківців, з такої винагороди за договором ЦПХ треба утримати ВЗ за ставкою 5%.
І це незалежно від того, що виплата винагороди вже відбулася і ВЗ було утримано за ставкою 1,5%. Тобто при нарахуванні винагороди слід донарахувати і доутримати ще 3,5% ВЗ.
Про це підрядників слід попередити вже зараз, адже вони мають повернути зайво сплачену їм суму винагороди.
Приклад 9. Дивіденди за 2024 рік.
Загальні збори засновників прийняли рішення про виплату дивідендів за 2024 рік. Відбулися вони, наприклад, у лютому 2025 року.
На думку податківців, незалежно від того, що Закон №4015 почав діяти з 1 грудня 2024 року, а дивіденди сплачуються за весь 2024 рік, пропорційного утримання ВЗ (за місяці до змін і після) не буде. З усієї суми дивідендів треба утримати 5% ВЗ!
Це, до речі, стосується і прийняття рішення про виплату дивідендів за попередні роки, якщо воно приймається після 1 грудня 2024 року.
