Міністерство доходів і зборів України наголошує, що норма про визнання об’єктом оподаткування іноземних доходів, у тому числі грошових переказів з-за кордону, міститься в українському законодавстві вже більше 10 років.
Відповідна норма була передбачена спочатку Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року, а потім увійшла до Податкового кодексу, який набрав чинності з 1 січня 2011 року. Зокрема, діюче законодавство передбачає, що при отриманні таких доходів громадянин має подати річну декларацію, в якій зазначити отриману суму та, відповідно, сплатити з неї податок на доходи фізичних осіб. Відповідно до Податкового кодексу, кошти, які перераховані з-за меж України на поточні чи карткові рахунки громадян вважаються іноземними доходами.
Ставка податку залежить від суми отриманих коштів. Якщо сума перевищує десятикратний розмір мінімальної місячної зарплатні (у січні-листопаді 2013 року – 1147 грн), застосовується ставка 17%, в інших випадках – 15%. При цьому Податковий кодекс передбачає, що у разі наявності міжнародних договорів, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном.
Тобто, громадяни України, які у 2012 році отримували будь-які оподатковувані доходи з іноземних джерел, у тому числі перекази з – за кордону, повинні були включити такі доходи до складу загального річного оподатковуваного доходу та до 1 травня 2013 року подати річну податкову декларацію. За підсумками деклараційної кампанії поточного року громадяни збільшили задекларований обсяг іноземних доходів, отриманих у 2012 році, у вісім разів – до 9 млрд грн (за 2011 рік було задекларовано 1 млрд грн). Сплата податку з таких заробітків зросла майже вп’ятеро, і становила 580 млн грн.
