Коментар до ІПК ДПС від 29.05.2020 р. №2253/О/99-00-04-06-03-09/ІПК
Як зазначено у висновку ВС від 29 січня 2019 р у справі №916/4644/15, інвестиційний договір як окремий вид цивільно-правових договорів може містити положення різних видів цивільно-правових договорів залежно від предмета й цілей інвестування (договору про спільну діяльність, капітального будівництва, кредитування, купівлі-продажу, довірчого управління майном). Отже, зазначений договір передбачає як грошові, так майнові права (обов’язки) сторін договору.
Згідно з пп. 14.1.255 ПКУ відступлення права вимоги — це операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.
Своєю чергою, дохід з джерелом їх походження з України — це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні (пп. 14.1.54 ПКУ).
Отже, за певних умов отримання права вимоги за інвестиційним договором (внаслідок передачі такого права одним кредитором іншому) може розглядатися як дохід. А отже, можуть бути й податкові наслідки.
Звісно, для нового кредитора таке право вимоги стає доходом лише тоді, коли він отримав це право безкоштовно. Але якщо він за отримання такого права сплатив, то дохід виникає в попереднього кредитора – дохід, по суті, від продажу права вимоги.
У коментованій ІПК податківці на підставі пп. 164.2.20 ПКУ зазначають, що об'єктом оподаткування резидента с загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.
Податківці доходять висновку: якщо внаслідок відступлення права вимоги до інвестиційного договору фізичною особою отримується дохід у вигляді коштів від іншої фізичної особи, яка не є податковим агентом, то сума такого доходу включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як інший дохід та оподатковується ПДФО на загальних підставах (тобто за ставкою 18% та 1.5% ВЗ).
Зверніть увагу: якщо відступлення права вимоги до інвестиційного договору здійснюється фізичною особою на користь юридичної особи, то така особа є податковим агентом щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходу, отриманого платником податків внаслідок відступлення права вимоги.
Якщо ж фізособа здійснює відступлення права вимоги іншій фізособі, то вона подає річну декларацію про доходи (до 1 травня року, що настає за звітним) і за результатами визначеної суми податкового зобов’язання сплачує податок.
Але не слід забувати і про інвестиційний дохід. Адже новий кредитор отримує право щось отримати (кошти або інше майно) від боржника. В такому випадку об’єктом оподаткування є уся сума коштів, яка отримується фізичною особою за інвестиційним договором без урахування суми коштів, які були попередньо внесені такою особою (звісно, за їх наявності). До таких коштів, які зменшують об’єкт оподаткування, належатимуть і кошти, сплачені за відступлення права вимоги попередньому кредитору.
***
Читайте також:
