ДПСУ в листі від 26.12.2025 №1434/2/99-00-21-01-01-02 розглянула якраз таку ситуацію.
Підприємство (загальна система оподаткування, платник ПДВ) за результатами річної інвентаризації здійснює списання таких активів:
- основні засоби (ОЗ) - частина об’єктів має залишкову вартість, щодо інших залишкова вартість дорівнює нулю;
- малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА) - по окремих об’єктах є залишкова вартість, по інших – залишкова вартість нульова;
- запаси (рахунки 22, 20, 28);
- нематеріальні активи (рахунок 12).
Указані активи є непридатними до подальшої експлуатації. Списання оформлено належним чином, складено акт на списання, який підписано членами інвентаризаційної комісії.
Перед підприємством постало питання: чи виникає податкове зобов’язання з ПДВ у разі списання наведених вище активів?
Податківці очікувано відповіли ствердно. Так, ПЗ з ПДВ нарахувати буде треба.
У разі списання в обліку платника ПДВ малоцінних необоротних активів, запасів, нематеріальних активів, у зв’язку з чим вони не зможуть надалі використовуватися у його господарській діяльності, такий платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за правилами, встановленими п. 198.5 ПКУ.
Але при цьому треба враховувати низку нюансів.
По-перше, ці активи з самого початку або внаслідок рішення керівника підприємства могли бути призначені для використання в неоподаткованій або в негосподарській діяльності підприємства. Тож ПЗ з ПДВ за такими активами за п. 198.5 ПКУ вже могли бути нараховані раніше. Як бути в такому випадку? Податківці надали відповідь в ІПК від 16.09.2019 №273/6/99-00-07-03-02-15/ІПК. В ній вони запропонували скласти РК і зменшити раніше визнане ПЗ. А за наслідками списання активів скласти нову ПН.
По-друге, ці активи могли бути придбані без ПДВ або тоді, коли підприємство не було платником ПДВ, відповідно, ПК за цими активами не було. Чи треба в такому випадку нараховувати ПЗ з ПДВ при їх списанні? На жаль, так. Адже сам п. 198.5 ПКУ виключає нарахування ПЗ з ПДВ, в разі якщо не було використання податкового кредиту, тільки для активів, придбаних до 01.07.2015.
Слід зазначити, що подекуди податківці видають лояльні для платників ПДВ консультації, в яких висловлюються, що раз не було ПК, то не треба коригувати його ПЗ за п. 198.5 ПКУ. Однак, повторюємо, сам ПКУ такої залежності для товарів, придбаних після 01.07.2015, не містить. На цьому наголошують й самі податківці, наприклад, тут.
По-третє, що буде базою для оподаткування запасів? Вона визначається за п. 189.1 ПКУ, і це вартість їх придбання. Принаймні щодо тих запасів, які були придбані, а не виготовлені самостійно. В цій ситуації ми маємо справу саме з такими запасами, про що свідчать рахунки, за якими вони обліковуються (20, 22, 28).
І, нарешті, самий цікавий момент – це нарахування ПЗ за списанням необоротних активів. Їх в такому випадку доведеться списувати згідно з різними нормами ПКУ.
Щодо МНМА та нематеріальних активів доведеться діяти за п. 198.5 ПКУ. При цьому базою для оподаткування ПДВ буде балансова (залишкова) вартість, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюється списання цих активів.
А от щодо ОЗ є окрема норма, викладена в п. 189.9 ПКУ, і вона застосовується якраз у випадку списання ОЗ за самостійним рішенням платника ПДВ.
У разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника ПДВ, то така ліквідація для цілей оподаткування ПДВ розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації. Водночас у разі ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням, платник ПДВ не нараховує податкові зобов’язання з ПДВ за умови подання контролюючому органу належним чином оформленого (у тому числі за довільною формою) відповідного документа (якщо такий документ міститиме всю необхідну інформацію, яка дозволяє ідентифікувати операцію, та матиме належні реквізити первинного документа). Незалежно від форми складання документа на списання основних засобів, такий документ має підтверджувати факт знищення, розібрання або перетворення основних засобів в інший спосіб, внаслідок чого основний засіб не може використовуватися за первісним призначенням.
Одразу зазначимо, що подавати копії таких документів разом з декларацією з ПДВ за місяць, у якому відбувається списання ОЗ, не обов’язково – Порядок заповнення та подання декларації з ПДВ не містить такої вимоги.
Ось і в коментованому листі податківці відповідають:
Нормами Кодексу не визначено механізму та термінів подання платником податку контролюючому органу документів про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів. У зв’язку із цим платник податку може подати такі документи (копії документів) контролюючому органу у загальновстановленому порядку за власною ініціативою або на запит контролюючого органу (або особисто платником податків, або уповноваженою на це особою, або поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, або засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису).
Тобто подати такі копії документів можна. Але якщо їх не подати, а показати вже при документальній перевірці, нічого страшного не станеться.
Останнє запитання: які це можуть бути підтвердні документи?
Часткову відповідь на нього знаходимо в Узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Мінфіну від 03.08.2018 №673. Вона наводить перелік документів, які можуть підтверджувати факт знищення або зруйнування ОЗ внаслідок дії обставин непереборної сили та у інших випадках ліквідації без згоди платника податку, в тому числі при викраденні.
Якщо ж йдеться про знищення за самостійним рішенням платника ПДВ, то потрібні інші документи: рішення інвентаризаційної комісії, наказ керівника підприємства про списання та знищення ОЗ, акт про списання, в якому зазначається, що об’єкт був знищений (або складений самим підприємством, в разі якщо знищення, розбирання, перетворення здійснюється власними силами, або сторонньої організації, яка провела це знищення, розбирання тощо).