Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до п. 192.1 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами і доповненнями (далі — ПКУ), якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню. При цьому згідно з пп. 192.1.1 та пп. 192.1.2 ПКУ, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення або збільшення суми компенсації на користь платника податку — постачальника, то такий постачальник відповідно зменшує або збільшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку. Враховуючи наведене, при здійсненні перерахунку у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача повинні бути відкориговані одночасно. Тобто якщо покупець відмовляється підписувати розрахунок коригування та відкоригувати свій податковий кредит, то законодавчих підстав для коригування податкових зобов’язань постачальник не має. При цьому ст. 188 гл. 20 р. IV Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року №436-IV, зі змінами та доповненнями, визначено, що в разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
