Неправомірно складена зведена ПН не дає права покупцю на ПК: позиція ДПС

Коментар до ІПК ДПС від 13.12.2019 р. №1883/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

Коли може бути складена зведена податкова накладна?

Насамперед податківці нагадали, що порядок складання ПН регламентовано п. 201.4 ПКУ. Ним визначено такі правила складання зведених ПН, що надаються покупцям:

• покупець є платником ПДВ;
• постачання товарів/послуг такому покупцю має безперервний або ритмічний характер. Ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць;
• накладна складається не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання;
• накладна складається з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна (протягом такого місяця).

А що, як безперервного чи ритмічного характеру постачання не було? Просто постачальник прострочив строки реєстрації ПН і вирішив скласти її останнім числом місяця. Він сподівається, що так покупець отримає право на податковий кредит вчасно. Але чи це так? 

У коментованій консультації зведена податкова накладна була складена у місяці, за який платником податку було отримано лише передоплати і не було здійснено постачання товарів послуг (два та більше разів на місяць). На що податківці зазначили, що складання зведеної ПН в такому випадку є неправомірним – ПН повинні були бути складені за правилом першої події.

Якщо зведена податкова накладна складена неправомірно

У цій ситуації, як роз’яснюють податківці, страждають як покупець, так і постачальник.

Так, право на віднесення сум ПДВ до ПК виникає у платника податку – покупця товарів/послуг на підставі складеної з дотриманням норм податкового законодавств ПН, зареєстрованої в ЄРПН. 

При цьому податківці наполягають: дані, зазначені у такій податковій накладній, мають відповідати первинним документам, складеним за певною господарською операцією. 

І це має сенс, адже за п. 198.1 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

• придбання або виготовлення товарів та послуг;
• придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
• отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
• ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
• ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Як дізнатися, що така операція була здійснена? Лише за первинними документами. Якщо їх немає або якщо, як у випадку зі зведеною ПН, вони не підтверджують обставини, які дають право складати саме зведені ПН, права на податковий кредит немає. Навіть якщо ПН складена і зареєстрована. 

Слід зазначити, що така позиція податківців не нова. Хоча вона суперечить іншій нормі ПКУ, наведеній в п. 201.10: податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Така розбіжність між нормами ПКУ, яку податківці розуміють фіскально, виникла невипадково, а одночасно із введенням СЕА ПДВ. Принцип мав бути такий: оскільки для реєстрації ПН/РК потрібно мати певний ліміт (який формується за рахунок «живих» грошей, сплачених продавцями), це, з одного боку, скоротило терміни сплати ПДВ (до цього податок сплачувався на підставі декларації, а СЕА ПДВ передбачає наявність ПДВ-рахунку, який поповнюється протягом звітного періоду). Натомість платники ПДВ повинні були отримати додаткові гарантії, що зареєстровані ними ПН/РК будуть вважатися дійсними і не оскаржуватись податківцями. 

Як бачимо, цього не вийшло, і це й досі є предметом спорів із фіскалами. Зокрема, Миколаївський окружний адміністративний суд у рішенні від 06.11.2018 р. у справі №814/1532/18 зазначив: «У ПК України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Отже, належним чином складена та зареєстрована податкова накладна є єдиною підставою для формування податкового кредиту та не потребує будь-якого іншого підтвердження будь-якими іншими документами, в тому числі первинними». Аналогічні висновки викладені у рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 26.10.2018 р. у справі №0540/7692/18‑а, у рішенні Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 р. у справі №814/1564/18 тощо. 

Але крапку в цьому питанні ставити ще зарано. Що і підтверджує коментована нами ІПК. 

На думку податківців, оскільки зведена податкова накладна була складена неправомірно (операція з постачання товару покупцю протягом місяця мала разовий характер), то і ця ПН, і РК до неї є такими, що складені з порушенням норм ПКУ, а тому обидва документи не можуть бути підставою для віднесення покупцем сум ПДВ, зазначених у них, до ПК.

Тобто покупець в такому випадку не має право на ПК за такою ПН. А постачальнику відповідно доведеться таку помилку виправляти (в тому числі і зі штрафами, якщо таку помилку виявили запізно).

Лише після реєстрації постачальником в ЄРПН нової ПН (з правильними показниками) покупець має право на її підставі включити суми ПДВ до ПК (але не пізніше 1095 днів з дати складання такої ПН).

Як виправити таку помилку?

У коментованій консультації наводиться алгоритм виправлення такої помилки:

1. до неправомірно складеної зведеної ПН складається РК у якому мають бути виведені в нуль показники цієї ПН (усі числові показники зазначити зі знаком «-»). Реєструє такий РК покупець. Від себе зауважимо, що єдиною причиною коригування, яка дає змогу вивести показники податкової в нуль є «Повернення товару або авансових платежів» (код причини 103);
2. на дату настання «першої події» виникнення податкових зобов'язань (зокрема, дата отримання авансу) складається нова ПН на усю суму операції та реєструється в ЄРПН (якщо така ПН буде зареєстрована з порушення встановлених строків реєстрації, то до постачальника будуть застосовуватись відповідно штрафні санкції).

***

Читайте також:

• Помилилися при складанні ПН у ІПН покупця: які наслідки
• Помилка у даті складання анулюючого РК: наслідки для платника податку
• Складаєте ПН? Приділяйте особливу увагу номенклатурі!
• Помилилися в полі «Номер філії» у ПН: як виправити?
• Склали ПН не на всю суму авансу з орендної плати: як виправити?
• Як виправити помилки у зведеній ПН: роз'яснення від ДПС