Це – п'ятий в цьому році (і десятий загалом) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена готівковим розрахункам та РРО. За місяць, який минув з часу написання попереднього листа, з’явилося досить важливого та цікавого.
Сьогодні ми:
- розповімо про позицію ДФС щодо встановлення ліміту каси за новими правилами;
- визначимося, чи можна визнавати фіскальний чек розрахунковим документом за відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів;
- дізнаємось про намір Мінфіну спростити реєстрацію РРО та про те, як проводяться фактичні перевірки здійснення розрахункових операцій;
- з’ясуємо, як підписувати касові ордери, аби їх не визнали недійсними та чи можна не заповнювати резквізит «Видати»у ВКО;
- зазначимо, чи є порушенням відсутність підпису одержувача у видаткових касових документах;
- …і наостанок – проконсультуємо, як заповнювати прибуткові касові ордери.
Гарного вам читання!
***
Як розраховувати та встановлювати ліміт каси за новим Положенням №148?
У підкатегорії 109.16 ресурсу«ЗІР» податківці навели новий порядок розрахунку ліміту каси відповідно до п. 48-50 Положення №148. Зокрема, кожне підприємство з урахуванням особливостей своєї роботи зобов’язані розробити та затвердити внутрішнім документом порядок розрахунку ліміту каси.
При затвердженні цього порядку потрібно враховувати строк здавання готівкової виручки (готівки) до банку на підставі відповідного договору з банком.
Сам ліміт каси встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси за рішенням керівника. Тобто у порядку його розрахунку слід визначити, який із двох методів буде використовуватися.
Звертаємо увагу: нове Положення №148 запрацювало з 5 січня 2018 року. Саме на цю дату підприємства мали переглянути свій ліміт на підставі розробленого положення про касові операції. Про це та про те, як встановлювати ліміт каси новоствореним підприємствам та тим, які вперше починають використовувати готівкові розрахунки, ми розповідали тут і тут.
Фіскальний чек без хоча б одного з обов'язкових реквізитів не є розрахунковим документом
Податківці у підкатегорії 109.20 ресурсу «ЗІР» наголосили, що документ не є розрахунковим у разі відсутності в ньому хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення.
За це до суб’єкта господарювання буде застосовано фінансовий штраф:
- за вчинене вперше порушення – у розмірі 1 гривня;
- за кожне наступне порушення – 100% вартості проданих товарів (послуг).
Окремо посадові особи та продавці чи касири притягуються до адмінвідповідальності. Так, відповідно до ст. 155-1 КУпАП, застосовується штраф у розмірі:
- до продавців та касирів – від 2 до 5 н.м.д.г. (34-85 грн) (за повторне порушення – від 5 до 10 н.м.д.г. (85-170 грн)) ;
- до посадових осіб – від 5 до 10 н.м.д.г. (85-170 грн) (за повторне порушення – від 10 до 20 н.м.д.г. (170-340 грн)).
Мінфін пропонує спростити реєстрацію касових апаратів
Мінфін напрацював та оприлюднив проект Постанови для запровадження пілотного проекту. За ним буде проведено вивчення та дослідну експлуатацію новітніх моделей для реєстрації розрахункових операцій, зокрема, удосконалених комп’ютерно-касових систем, програмних та програмно-технічних комплексів та їх можливість використання для розрахункових операцій. Його можна завантажити з сайту Мінфіна.
Зокрема, документом передбачається:
- дослідити інноваційні розробки щодо реєстрації розрахункових операцій;
- дослідити доцільність впровадження у діяльність суб’єктів господарювання та застосування одночасно з традиційними новітніх моделей РРО;
- розширити перелік наявних моделей та функцій РРО, створить передумови для демонополізації ринку РРО;
- спростити умови для використання РРО, зменшити витрати на їх придбання;
- стимулювати суб’єктів господарювання до застосування РРО.
Як підписувати касові ордери, аби їх не визнали недійсними?
Податківці у своїй консультації від 15.05.2018 р. №2144/6/99-99-14-05-01-15/ІПК зазначили наступне: «…у разі якщо прибутковий чи видатковий касовий ордер підписаний не головним бухгалтером, а особою, уповноваженою керівником установи/підприємства на зазначені дії, то прізвище та ініціали вносяться саме особою, що фактично підписувала такі ордери». Тож ПІБ та підпис мають відповідати. Інакше касові ордери будуть вважатися недійсними.
Окремо фіскали зупинилися на правилах засвідчення підпису у касових ордерах відбитком печатки підприємства. Наразі за Положенням №148 використання печатки підприємством не є обов’язковим. Тому відсутність печатки на касових ордерах не може вважатися порушенням правил їх складання.
І ще… Керівник підприємства має право не підписувати видаткові касові ордери. Але за умови наявності його дозвільного підпису на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках. Ми пишемо про це тут.
Чи можна не заповнювати резквізит «Видати»у ВКО?
Податківці в індивідуальній консультації від 07.05.2018 р. №2026/6/99-99-14-05-01-15/ІПК навели перелік реквізитів касових ордерів, які за Положенням №148 можуть не заповнюватися у разі проведення загальних сум операцій. Такими операціями є видача готівки за видатковими відомостями, електронними платіжними засобами, здавання готівки до банку, отримання готівки з банку за чеком та оприбуткування її в касі.
В таких випадках реквізити у видатковому ордері «Одержав», «Дата», «Сума», «Підпис одержувача», дані документа, що засвідчує особу отримувача та в прибутковому ордері «Прийнято від» не заповнюються. Інші реквізити у касових ордерах та видаткових відомостях є обов'язковими до заповнення.
Саме тому реквізит видаткового касового ордеру «Видати» незалежно від типу операцій заповнюється обов’язково. В ньому зазначається прізвище, ім’я та по батькові особи, якій видано готівку з каси.
На додаток до попередньої новини: чи є порушенням відсутність підпису одержувача у видаткових касових документах?
У підкатегорії 109.21 ресурсу «ЗІР» податківці нагадали, що відповідно до абзацу другого п. 27 розд. III Положення №148 видаткові касові ордери або видаткові відомості не приймаються для виведення залишку готівки в касі без підпису одержувача.
На підставі цієї норми при перевірках податківці суму готівки за ВКО та видатковими відомостями без підпису будуть додавати до залишку готівки в касі виключно в день, коли оформлено ці видаткові документи. Надалі зазначена сума не береться для розрахунку понадлімітних залишків готівки.
У випадку перевищення суми за видатковими касовими документами та суми залишку над лімітом каси підприємство буде мати справи з понадлімітною сумою готівки. За це податківці при перевірці каратимуть штрафом у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки.
Наостанок – ще одне роз’яснення від ДФС та аналітика від редакції
Щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань проведення фактичних перевірок читайте тут («Суб’єкт господарювання протягом періоду проведення перевірки може надавати документи працівникам контролюючого органу не лише за місцем проведення розрахунків, а і в службових приміщеннях органу ДФС. Отже, працівниками контролюючого органу за місцем проведення розрахунків перевіряються питання порядку проведення розрахункових операцій, обліку товарів, обігу готівки тощо, а в службових приміщеннях органу ДФС проводиться розгляд і опрацювання отриманих документів та оформлення матеріалів перевірки»).
А про те, як заповнювати прибуткові касові ордери за різними надходженнями та в якій формі їх можна складати – ми писали у своїй аналітиці.
***
Наразі це все.
Більше новин на тему каси та РРО ви знайдете тут, а консультацій – ось тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит».