Головна Усі новини Тематичні розсилки Фізособи-підприємці

«Фізособи-підприємці» №2(5) | 30.01.2018 р.

П`ятий лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена діяльності фізосіб-підприємців на загальній та спрощеній системах

Це – вже п’ятий (і другий в новому році) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена діяльності фізосіб-підприємців на загальній та спрощеній системах.


Цього разу ми:

  • приділимо увагу питанню звітування за результатами ведення підприємницької діяльності за 2017 рік;
  • поговоримо про правила зберігання первинних документів підприємцями та про наслідки їх незберігання;
  • зупинимося на особливостях застосування РРО ТИМИ «єдинниками», які перевищили обсяг доходу в 1 млн. грн;
  • визначимося, за яких умов вартість обов’язкового страхування транспорту та вантажів буде включатися до витрат фізособи-«загальника»;
  • нагадаємо про правила визначення доходу фізособою-«єдинником» в іноземній валюті;
  • …А ТАКОЖ розкажемо, як «єдинникам» визнавати доходи, отримані за договором еквайрінгу.

Гарного Вам читання!

 

***

Як звітувати за 2017 рік фізособам-«єдинникам» І та ІІ груп
Податківці із Черкаської області у своєму роз’ясненні нагадали строки для річного звітування:

  • 9 лютого 2018 року – Звіт з ЄСВ за 2017 рік за додатком 5 (таблиця 2);
  • 1 березня 2018 року – декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за звітний 2017 рік.

Також в ньому наведено рекомендації з заповнення таблиці 2 Звіту з ЄСВ для фізосіб-«єдинників» І групи, оскільки у 2017 році вони мали пільгу зі сплати ЄСВ на рівні 0,5 мінімального страхового внеску (352 грн). А саме:

  • «єдинникам» І групи, які користувалися цієї пільгою, у графі 2 таблиці 2 додатку 5 за 2017 рік у розрізі місяців слід вказувати базу нарахування ЄСВ у сумі 1600 грн;
  • «єдинникам» І групи та ІІ групи, які сплачували ЄСВ на рівні мінімального страхового внеску, у графі 2 таблиці 2 додатку 5 слід зазначати базу нарахування ЄСВ у сумі 3200 грн.

 

Звертаємо увагу: подавати декларацію з єдиного податку за 2017 рік фізособам-«єдинникам» І та ІІ груп слід за зміненою наказом Мінфіну №369 формою. Що саме змінилося у декларації, ми розповідали тут.

 

Про це все, про правила звітування для новостворених фізосіб-«єдинників», а також про строки сплати ЄСВ та єдиного податку у І кварталі 2018 року ми писали тут, а із зразками заповнених форм звітів можна ознайомитися за посиланням.

 

Чи повинні підприємці вести касову книгу та встановлювати ліміт каси
Податківці у підкатегорії 109.15 ресурсу «ЗІР» роз’яснили, що відповідно до п. 14 розд. ІІ Положення №148 саме установа/підприємство при здійсненні готівкових розрахунків через касу має установити ліміт каси та строки здавання готівки. Тобто на фізосіб-підприємців такий обов’язок не поширюється, а тому вони не повинні встановлювати ліміт каси.

Звільнення фізосіб-підприємців від ведення касової книги прямо встановлено п. 39 розд. IV Положення №148. Але обов’язком підприємців є відображення отриманого доходу, в т.ч. у готівковій формі, у відповідних Книгах обліку в залежності від обраної системи.

 

Зберігати первинні документи - обов’язок підприємця
Податківці надали чергове роз’яснення на цю тему (підкатегорія 107.11 ресурсу «ЗІР»). За ним «єдинники» зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів, на підставі яких заповнювалися Книги обліку доходів або Книги обліку доходів та витрат. Строк зберігання таких документів – 1095 днів з дня подання декларації з єдиного податку.

Відповідно до ст. 121 ПКУ за незберігання первинних документів на «єдинників» чекатиме штраф у розмірі 510 грн. Про це читайте тут.

 

Коли для фізособи-«єдинника» застосування РРО є обов’язковим
За п. 296.10 ПКУ РРО не застосовуються фізособами-«єдинниками» ІІ і ІІІ груп незалежно від обраного виду діяльності (крім продажу технічно складних товарів), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн. У разі отримання в календарному році обсягу доходу понад 1 млн. грн. застосування РРО є обов’язковим з початку наступного кварталу за перевищенням.

Але РРО потрібно використовувати тільки при готівкових розрахунках та за допомогою платіжних карток. Тобто, якщо фізособа-«єдинник» проводить розрахунки у безготівковій формі, то після отримання доходу у сумі більше 1 млн. грн. наслідків щодо застосування РРО не виникає. Про це все ми розповідали у консультації (для передплатників).

Якщо ж у майбутньому підприємець буде отримувати дохід у готівковій формі, то ці розрахунки мають проводитися тільки через зареєстрований РРО. Тому перед отриманням доходу слід зареєструвати РРО. Як це зробити, ми розповідали у редакційній аналітиці (для передплатників).

 

Нюанси звітування для підприємців-«загальників» за 2017 рік
Податківці із Черкаської області надали роз’яснення, у якому навели зразки оформлення таблиці 1 додатку 5 для звітування з ЄСВ та декларації про майновий стан з відповідним додатком Ф2. А от як заповнювати графи таблиці 1 додатку 5, вони не вказали.

На нашу думку, якщо ґрунтуватися на змісті зразку, то у графі 2 таблиці 1 слід вказувати фактично отриманий дохід у розрізі місяців. При цьому загальна річна сума чистого оподатковуваного доходу, наведена в графі 2 у рядку «Усього» таблиці 1 Звіту, має дорівнювати показнику графи 8 рядка «Усього» розділу I додатка Ф2 до декларації.

Але базою для нарахування ЄСВ за пп. 2 п. 4 Інструкції №449 є чистий дохід (прибуток), зазначений у декларації про майновий стан, поділений на кількість місяців, протягом яких він отриманий. Тому вважаємо, що у графі 2 слід вказувати дохід не за даними Книги обліку доходів, а розрахований відповідно до норм Інструкції №449. У графі 3 таблиці 1 додатку 5 слід вказувати базу нарахування з ЄСВ на підставі цього розрахунку.

 

Звертаємо увагу: У місяцях неотримання доходу базою для нарахування ЄСВ є мінімальна зарплата (у 2017 році – 3200 грн.). Тому за такі місяці у графі 2 таблиці 1 потрібно проставляти «0», а у графі 3 – 3200 грн.

 

З прикладом заповнення декларації про майновий стан та додатку Ф2 до неї можна ознайомитися тут і тут. А про терміни звітування та сплати ЄСВ за 2017 рік читайте тут.

 

Коли підприємцю-«загальнику» можна віднести до витрат обов’язкове страхування транспорту та вантажів?
Податківці із Харківської області у індивідуальній консультації від 09.01.2018 р. №86/ІПК/20-40-13-11-12 навели умови включення вартості страхування до витрат підприємця. А саме:

  1. використання автомобіля має бути напряму пов’язане з підприємницькою діяльністю;
  2. до складу витрат потрапляють тільки документально підтверджені витрати.

Тому для відображення витрат мають бути у наявності правильно оформлені договори про страхування, а також оригінали платіжних документів щодо їх оплати.

 

Звертаємо увагу: Витрати на страхування неможливо безпосередньо пов'язати з отриманням конкретного доходу, оскільки вони забезпечують одержання економічної вигоди протягом тривалого періоду. Тому такі витрати включаються до складу витрат фізичної особи-підприємця рівномірно протягом періоду страхування.

 

Все це добре, як би не одне «але». Наразі на сайті ДФСУ у підкатегорії 104.05 ресурсу «ЗІР» міститься зовсім інша консультація податківців. За нею вартість оплачених послуг страхування, які пов’язані з веденням господарської діяльності, не включаються до складу витрат підприємця-«загальника».

Отже, точка зору ДФС у Харківській області суперечить позиції ДФСУ. Тому радимо підприємцям, які займаються транспортними послугами, отримати власну індивідуальну консультацію з цього питання та діяти за нею.

Про це ми розповідаємо у коментарі до консультації ДФСУ.

 

Наостанок – два роз’яснення від ДФС
Щодо питань оподаткування фізособами-«єдинниками» доходів, отриманих в іноземній валюті, читайте тут («доходом фізичної особи-підприємця – платника єдиного податку є весь отриманий протягом податкового (звітного) періоду дохід від здійснення ним підприємницької діяльності. При цьому зазначаємо, що всі вартісні показники, що включаються до доходу, відображаються у національній валюті України, а показники, виражені в іноземній валюті, з одночасною вказівкою їх еквівалента у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на дату проведення операції»).

А думку ДФС щодо відображення в Книзі обліку сум доходів, отриманих «єдинником» через платіжний термінал згідно з договором еквайрінгу – ось тут («У разі використання платіжних терміналів при здійсненні розрахунків за товари (послуги) доходом фізичної особи - платника єдиного податку вважається сума, що надійшла на поточний рахунок.

При цьому датою отримання доходів є дата надходження коштів на розрахунковий рахунок платника єдиного податку. Якщо при здійсненні розрахунків із використанням платіжних терміналів з суми виручки банком утримується комісійна винагорода за послуги з розрахункового обслуговування, то доходом «єдинника» є повна сума виручки (з врахуванням комісії, утриманої банком)»).

 

***

Наразі це все.
Більше новин щодо діяльності підприємців ви можете знайти тут, а консультацій – ось тут.

До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»

Доступ до повного тексту цієї новини можливий лише для передплатників пакетів «Експерт», «Профі» та «Тематичні розсилки від редакції». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, перейшовши за посиланням;  вартість мінімального пакету «Тематичні розсилки» становить лише 49 грн на місяць.

Дякуємо за розуміння.

Автор:
«Дебет-Кредит»
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Тематичні розсилки / Фізособи-підприємці
Теги:
ПДФО-підприємці , Підприємці

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Коментарі: 0

Новини по темі

Хочете отримувати

найважливіші новини від «Дебету-Кредиту»?