Це – чотирнадцятий з початку року (сто сорок сьомий загалом та сорок восьмий під час війни) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно податку на прибуток. З моменту написання попередньої розсилки минуло три тижні, тож нам є про що розповісти. А саме:
- проінформуємо, що ВРУ підтримала у ІІ читанні законопроєкт №11416-д;
- розкажемо, як зміняться додатки до декларації з податку на прибуток;
- зʼясуємо, чи буде штраф за неподання до органу ДПС фінзвітності разом з декларацією з податку на прибуток;
- розкажемо, як ДПС удосконалює систему оподаткування в Україні за напрямом ТЦУ;
- нагадаємо, як потрібно заповнювати звіт про контрольовані операції;
- розповімо, як розраховується від’ємний загальний результат переоцінки ЦП та як зазначається в декларації з прибутку.
Гарного вам читання!
ВРУ підтримала у ІІ читанні законопроєкт №11416-д щодо підвищення податків
10 жовтня ВРУ прийняла у ІІ читанні та в цілому законопроєкт №11416-д про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану.
Законопроєкт №11416-д до ІІ читання передбачає для платників податку на прибуток такі зміни:
- збільшення ставки податку на прибуток для банків до 50%, а для фінустанов - 25%;
- встановлення щомісячних авансових внесків з податку на прибуток для АЗС як для юросіб, так і фізосіб-«загальників»;
- оновлення правил сплати авансового внеску з податку на прибуток для «обмінників».
Цього ж дня його підписання було заблоковано через подання 13 проєктів постанов ВРУ. Але за традицією ВРУ не підтримала ні одного з цих проєктів. Тож Закон вже може бути підписано спікером та направлено Президенту на підпис протягом поточного тижня.
Додатки до декларації з податку на прибуток зміняться: проєкт наказу Мінфіну
3 жовтня 2024 року ДПСУ оприлюднила проєкт наказу Мінфіну «Про затвердження Змін до додатків до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств». Зміни вносяться до:
- додатка ПН (виключено рядок 23 таблиці 1, а у примітці 7 цифри «34» замінено цифрою «33»);
- додатка РІ до рядка 03 РІ(у новій редакції викладено рядки 3.2.3.3, 3.1.6.2 та 3.1.7.1);
- додатка ДІЯ до рядка 06.3 (у новій редакції викладено рядки 14.6, 22.2, 28.2) .
Додаток АМ буде викладено у новій редакції. Зміни в Додатку АМ пов’язані з податковими різницями щодо ОЗ, які не перебувають у використанні, або які є житловою нерухомістю.
Крім того для окремих груп ОЗ передбачені спеціальні мінімальні строки амортизації.
Докладніше ми писали про це тут.
Як ДПС удосконалює систему оподаткування в Україні за напрямом ТЦУ?
ДПС на виконання Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін звітами у розрізі країн впроваджено Підсистему «Автоматичний обмін податковою інформацією» ІКС «Міжнародний автоматичний обмін інформацією». Вона призначена для автоматизації процесу обміну податковою інформацією між Україною і компетентними органами іноземних юрисдикцій і забезпечує:
- формування переліку платників податків, які повинні звітувати за стандартом Country-by-Country (далі – CbC);
- приймання та передачу звітів у розрізі країн міжнародних груп компаній за уніфікованим стандартом CbC через платформу CTS у рамках угоди MCAA CbC;
- автоматичну обробку звітів CbC, у тому числі перевірку форматів та цілісності файлів, перевірку заповнення на відповідність вимогам ОЕСР;
- дотримання конфіденційності інформації.
Чи буде штраф за неподання до органу ДПС фінзвітності разом з декларацією з податку на прибуток?
Львівські податківці розповіли, що у разі неподання до органу ДПС фінансової звітності разом з декларацією з податку на прибуток підприємств (звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) як її невід’ємної частини така податкова звітність не визнається податковою декларацією.
Її неподання або несвоєчасне подання платником податку на прибуток тягне за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн – за кожне неподання/несвоєчасне подання (п. 120.1 ПКУ) або 1020 грн – повторне неподання/несвоєчасне подання протягом року (п. 120.1 ПКУ).
Нюанси звітування щодо ТЦУ та повідомлення про МГК за 2023 рік
ДПС у своїй публікації нагадала про порядок заповнення звітів про контрольовані операції та повідомлень про участь у міжнародній групі компаній, які є окремими формами звітності для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням (далі – ТЦ).
Податківці звернули увагу платників податків, зокрема, на особливості заповнення:
- значення рядка «Разом» графи 4 «Цифровий код країни реєстрації» ;
- рядку n графи 6 «код послуги згідно з Класифікацією зовнішньо-економічних послуг» додатка «Відомості про особу, що здійснює контрольовані операції» до Звіту про КО;
- граф 7 та 8 додатка «Відомості про особу, що здійснює контрольовані операції» до Звіту про КО ;
- графи 19.1 «Курс валюти на дату відображення контрольованої операції у бухгалтерському обліку» додатка «Відомості про особу, що здійснює контрольовані операції» до Звіту про КО за окремим алгоритмом.
Як розраховується від’ємний загальний результат переоцінки ЦП та як зазначається в декларації з прибутку?
В деяких випадках загальна сума уцінок цінних паперів, відображена у складі фінансового результату до оподаткування (показник рядка 4.1.3.2 додатка ЦП), перевищує загальну суму дооцінок цінних паперів, відображену у складі фінансового результату до оподаткування (показник рядка 4.1.3.1 додатка ЦП) за відповідний податковий (звітний) період.
При цьому розраховане у рядку 4.1.3 РІ додатка ЦП від’ємне значення загального результату переоцінки цінних паперів збільшує фінансовий результат до оподаткування такого ж податкового (звітного) періоду та, відповідно, відображається у рядку 4.1.3 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації.
Така сума від’ємного значення загального результату переоцінки цінних паперів, яка збільшила фінансовий результат до оподаткування (рядок 4.1.3 РІ додатка ЦП), відображається у наступному податковому (звітному) періоді у рядку 04 «Від’ємний загальний результат переоцінки цінних паперів, не врахований у попередніх податкових періодах» додатка ЦП. Про це читайте тут.
