ДФСУ у листі від 06.04.2017 р. №7207/6/99-99-15-02-02-15 нагадує, що ознаки безнадійної заборгованості для цілей оподаткування визначено пп. 14.1.11 ПКУ. Одна з них - це заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності (пп. «а» пп. 14.1.11 ПКУ).
Згідно зі ст. 256 ЦКУ позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
З огляду на це, ДФСУ робить висновок: під безнадійною заборгованістю, що підпадає під ознаку пп. «а» пп. 14.1.11 ПКУ, слід вважати заборгованість, за якою минув термін позовної давності у разі, якщо відповідні заходи з її стягнення не призвели до позитивних наслідків.
Читайте також: Списання безнадійної дебіторської заборгованості: податкові наслідки