- Який розмір статутного капіталу товариств у 2026 році?
- Як визначається статутний капітал для підприємства?
- На підставі яких документів внески до СК відображаються в обліку?
- Чи треба здійснювати переоцінку СК в разі зміни ринкової вартості внесеного майна?
- На яких рахунках ведеться облік операцій із статутним капіталом?
- Як відобразити в бухгалтерському обліку операцію з формування статутного капіталу?
- Як відобразити в бухгалтерському обліку зміну розміру статутного капіталу?
- Як відобразити в бухгалтерському обліку повернення внеску учаснику?
- Чи відображається в бухобліку зміна складу власників підприємства?
- Як відобразити в бухобліку списання статутного капіталу в разі ліквідації підприємства?
- Чи є податкові наслідки за операціями зі статутним капіталом?
- Податкові наслідки повернення внеску
- Висновки
- Де почитати більше про операції зі статутним капіталом?
Який розмір статутного капіталу товариств у 2026 році?
Статутний капітал господарського товариства — це сукупність майнових внесків його учасників. При цьому для деяких товариств законом установлено його мінімальний розмір.
За Законом про АТ мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства становить 200 мінімальних зарплат, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення (реєстрації) акціонерного товариства. Згідно з Держбюджетом-2026, з 1 січня 2026 року під час дії мінімальної зарплати у розмірі 8647 грн мінімальний розмір статутного капіталу для АТ становить 1 729 400 грн (у 2025 році - 1 600 000 грн).
Щодо повного та командитного товариств, товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю, то мінімальні розміри їхніх статутних капіталів не обмежуються. Для приватних підприємств розмір статутного фонду не встановлено.
Як визначається статутний капітал для підприємства?
Для акціонерних товариств визначення поняття статутного капіталу (далі – СК) можна знайти у ст. 2 Закону №2465: це капітал акціонерного товариства, що утворюється із суми номінальної вартості всіх розміщених акцій такого товариства.
Для ТОВ/ТДВ це визначення міститься в ст. 12 Закону №2275: розмір СК складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України.
З наведеного можна зробити висновок, що СК — це вартісна оцінка внесків засновників (учасників) підприємства.
Знати цю вартісну оцінку важливо не тільки самому підприємству (адже воно розраховує на те, що засновники зроблять внесок вчасно і в повному обсязі, обліковують заборгованість кожного засновника щодо внесення вкладу).
Це важливо і для самих засновників, особливо, якщо їх декілька. Адже за номінальною вартістю внеску кожного засновника у співвідношенні із загальною вартістю СК визначається частка кожного з них у підприємстві та його права голосу на загальних зборах.
Інакше кажучи, чим більша вартість внеску – тим більше прав на управління підприємством має засновник. І це важливо не тільки при створенні підприємства, а і в подальшому, коли склад його власників може змінюватися, а частки в СК – продаватися, даруватися тощо.
Ця управлінська функція розподілу СК між власниками відображена і в тому, що в засновницьких документах розмір частки у СК може додатково визначатися у відсотках.
Зверніть увагу!
Внеском (вкладом) до СК можуть бути гроші, цінні папери, речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку. Форма внеску зазначається у Статуті підприємства.Якщо внесок в гривні переводити в гривні немає потреби, внесок в іноземній валюті, то він перераховується по курсу НБУ на дату прийняття рішення про форму і суму внеску. А щодо негрошових внесків потрібна оцінка.
І тут треба мати на увазі, що ст. 13 Закону №2275 дозволяє власникам ТОВ/ТДВ самостійно визначити вартість майна, яке вноситься як внесок до СК. Вклад у негрошовій формі повинен мати грошову оцінку, що затверджується одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. При створенні товариства така оцінка визначається рішенням засновників про створення товариства. А підприємство далі відображає це майно за вартістю, встановленою власниками.
На підставі яких документів внески до СК відображаються в обліку?
В обліку розмір зареєстрованого СК відображається на підставі установчих документів (статуту або рішення про створення/зміну капіталу) та факту державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі (ЄДР), а фактичне внесення вкладів — на підставі платіжних та приймально-передавальних первинних документів.
Зокрема, в п. 5 Модельного статуту ТОВ, затвердженого Постановою КМУ №367 від 27.03.2019 р., говориться:
«Предмет діяльності Товариства, склад засновників (учасників), розмір статутного капіталу, розмір часток у статутному капіталі кожного з учасників, спосіб внесення ними вкладів (у грошовій та/або негрошовій формі) визначаються відповідним рішенням засновників (учасників) Товариства».
При цьому «Статутний капітал та вклади учасників Товариства» це окремий розділ Модельного статуту ТОВ. В ньому визначаються строки внесення вкладів засновниками (учасниками) і наслідки порушення цих строків.
Але не забуваємо, що бухгалтерський облік ведеться на підставі первинних документів (ч. 1 ст. 9 Закону №996).
Чи можна вважати первинними документами статут або рішення про створення/зміну розміру статутного капіталу?
Зараз визначення терміну «первинні документи» таке: це документ, який містить відомості про господарську операцію. В статуті або в рішенні про створення/зміну розміру статутного капіталу власники визначають суму статутного капіталу та обов’язок внесення вкладів. Складаючи такі документи, власники беруть на себе певні зобов’язання перед підприємством. Після державної реєстрації розміру СК, вже можна говорити про те, що відбулася певна господарська операція – виникла заборгованість власників перед підприємством у сумі СК. Тому, на нашу думку, не буде помилкою відобразити цю заборгованість на підставі зазначених документів.
Однак обережні бухгалтери можуть скласти бухгалтерську довідку на підставі таких документів. Про те, як її складати, ми докладно розповіли в статті «Бухгалтерська довідка: правила оформлення та використання згідно роз’яснень Мінфіну».
Якщо внесок до СК здійснюється у негрошовій формі, оформляється акт приймання-передачі у довільній формі. На нашому сайті ви можете знайти бланки:
і використати їх для складання потрібних вам актів.
Акт мають скласти та підписати учасник товариства (або його уповноважена особа), який передає внесок, та представник товариства-отримувача (це може бути особа, уповноважена загальними зборами, або директор). В акті також може бути зафіксована передача супровідних документів на майно, наприклад, сервісної книжки на автомобіль, сертифікати якості на товари тощо.
Підписи в акті приймання-передачі мають бути засвідчені нотаріально тільки якщо надалі здійснюватиметься державна реєстрація прав власності на отримане майно (наприклад, на будівлю).
Якщо власник є платником ПДВ, і він передає вклад майном, що обкладається ПДВ, то він має на дату фактичної передачі такого вкладу нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ, а також скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну. Підприємство, якщо воно теж зареєстроване платником ПДВ, зможе на підставі такої податкової накладної скористатися податковим кредитом (про що ми розповімо далі).
Для грошових внесків підтвердженням їх внесення є банківські виписки (для безготівкових внесків) та прибуткові касові ордери (якщо вклад робиться готівкою). Прибутковий касовий ордер оформлює касир підприємства, а про те, як його скласти, ми докладно розповіли в статті «Прибутковий касовий ордер (ПКО) – 2026: правила складання та приклади заповнення згідно Положення №148».
Забігаючи наперед зазначимо, що ті ж самі первинні документи складаються і при збільшенні/зменшенні розміру СК, а також при виході учасника та поверненні йому його внеску (тільки якщо повернення відбувається готівкою, то складається вже видатковий касовий ордер – про нього читайте тут).
Чи треба здійснювати переоцінку СК в разі зміни ринкової вартості внесеного майна?
Як зазначалося вище, розмір СК товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України (гривнях).
Розмір СК встановлюється власниками підприємства і фіксується в ЄДР. Тому саме підприємство – ані його керівник, ані його бухгалтер не мають права змінити розмір СК.
Увжливо!
Незалежно від форми внеску загальний розмір СК завжди залишається незмінною грошовою сумою у гривнях, зафіксованою в установчих документах і ЄДР.
Наприклад, учасник вніс до СК ТОВ нерухомість. Якою б не була у подальшому її ринкова вартість, проводилися чи ні її переоцінка у бухгалтерському обліку — вартість внеску учасника у СК залишається незмінною.
Тут ми підходимо до дуже важливого моменту: сума СК залишається незмінною, але вартість внесеного майна в бухобліку може змінитися. І це стосується не лише нерухомості.
Наприклад, внески в іноземній валюті оцінюються у валюті України шляхом перерахунку за офіційним курсом НБУ на дату здійснення господарської операції - прийняття рішення відповідно (п. 5 НП(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів»). А далі ця валюта, будучи монетарною статтею балансу, знову перераховується в гривну за курсом НБУ на дату здійснення господарських операцій з нею, а її залишок - на кожну дату балансу.
Згідно з п. 10 НП(С)БО 7 «Основні засоби» та п. 11 НП(С)БО 9 «Запаси» первісною вартістю активів, внесених до СК, визнається погоджена засновниками (учасниками) їх справедлива вартість (з урахуванням витрат на доставку, монтаж, реєстрацію прав тощо за їх наявності). Проте, якщо в майбутньому ринкова вартість таких активів суттєво зміниться, то підприємство має право здійснити їх переоцінку або уцінку.
Однак кожна з таких переоцінок внесеного майна в бухгалтерському обліку не зачіпає облік самого СК.
На яких рахунках ведеться облік операцій із статутним капіталом?
Облік СК та розрахунків із засновниками (учасниками) ведеться переважно на рахунках 40 «Зареєстрований (пайовий) капітал», 46 «Неоплачений капітал» та 67 «Розрахунки з учасниками та кошти клієнтів».
Порядок їх застосування та типова кореспонденція визначені Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, затвердженою наказом Мінфіну від 30.11.1999 №291.
Так, рахунок 40 «Зареєстрований (пайовий) капітал» використовується для обліку та узагальнення інформації про стан і рух статутного й іншого зареєстрованого капіталу. Для обліку СК у господарських товариств відкрито субрахунок 401 «Статутний капітал». Залишок за цим субрахунком має відповідати розміру СК, зазначеному у ЄДР. Для внесків, зроблених до моменту держреєстрації розміру СК використовується субрахунок 404 «Внески до незареєстрованого статутного капіталу».
Рахунок 46 «Неоплачений капітал» призначений для обліку заборгованості засновників (учасників) за внесками до СК.
На рахунку 67 «Розрахунки з учасниками та кошти клієнтів» узагальнюється інформації про всі види виплат та розрахунків із засновниками, пов'язані з розподілом капіталу та прибутку. До цього рахунку відкриваються субрахунки:
- 671 «Розрахунки за нарахованими дивідендами»;
- 672 «Розрахунки за іншими виплатами» (повернення частки при виході, виплати при зменшенні СК або ліквідації).
Як відобразити в бухгалтерському обліку операцію з формування статутного капіталу?
Формування СК відображається за кредитом субрахунку 401 «Статутний капітал» у кореспонденції з дебетом рахунку 46 «Неоплачений капітал». Фактичне внесення вкладів (грошей, майна) погашає заборгованість засновників за кредитом рахунку 46.
Приклад 1
Зареєстровано ТОВ «Перемога» (платник ПДВ) зі статутним капіталом 1 млн грн. Усі внески були здійснені у строк 6 місяців з дня реєстрації підприємства, а саме:
- Іваненко В.К. - грошовими коштами 350 тис. грн;
- ТОВ «Весна» (платник ПДВ) — автомобіль вартістю 500 тис. грн, у т.ч ПДВ - 83 333,33 грн;
- Петренко П.Ф. - грошовими коштами 150 тис. грн.
Майновий внесок здійснено після реєстрації підприємства платником ПДВ.Бухгалтерські проводки показано втаблиці 1.
Таблиця 1. Формування СК у прикладі 1
| № | Зміст господарської операції | Дт | Кт | Сума |
| 1 | Сформовано СК ТОВ «Перемога» | 46 | 401 | 1000 000,00 |
| 2 | Зарахований на банківський рахунок внесок до СК Іваненка В.К грошовими коштами | 311 | 46 | 350 000,00 |
| 3 | Зарахований на банківський рахунок внесок до СК Петренка П.Ф. | 311 | 46 | 150 000,00 |
| 4 | Прийнято автомобіль як внесок до СК від ТОВ «Весна» (без ПДВ) | 105 | 46 | 416 666,67 |
| 5 | Відображено суму ПДВ з вартості автомобіля | 644 | 46 | 83 333,33 |
| 6 | Визнано податковий кредит з ПДВ за отриманим автомобілем на дату реєстрації ТОВ «Весна» податкової накладної у ЄРПН | 641.1 | 644 | 83 333,33 |
Як відобразити в бухгалтерському обліку зміну розміру статутного капіталу?
Згідно з п. 5 НП(С)БО 15 «Дохід» та п. 6 НП(С)БО 16 «Витрати», операції з внесення вкладів учасниками або зменшення капіталу з поверненням часток не збільшують дохід і не визнаються витратами підприємства.
Зміна розміру (збільшення або зменшення) СК відображається в бухгалтерському обліку за субрахунком 401 «Статутний капітал» на дату державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу в ЄДР у кореспонденції з рахунками розрахунків із засновниками (46, 67), рахунками додаткового капіталу (42) або фінансових результатів (44).
Приклад 2
ТОВ «Альфа» вирішило збільшити СК на 500 000 грн за рахунок грошових внесків учасників. Кошти внесені на банківський рахунок у в неповному обсязі (350 000 грн) після реєстрації змін.
Згодом загальні збори вирішили зменшити СК ТОВ «Альфа» на 400 000 грн. При цьому:
- 150 000 грн — анулювання непогашеної заборгованості учасника за внесками (залишок на субрахунку 46);
- 250 000 грн — повернення частини фактично внесеного вкладу учаснику безготівковими коштами.
Бухгалтерські проводки показано в таблиці 2.
Таблиця 2. Збільшення / зменшення розміру СК у прикладі 2
| №п/п | Зміст господарської операції | Дт | Кт | Сума, грн |
| Збільшення СК | ||||
| 1 | Відображено збільшення СК на дату реєстрації змін у ЄДР | 46 | 401 | 500 000,00 |
| 2 | Зараховано кошти від учасників на банківський рахунок товариства | 311 | 46 | 350 000,00 |
| Зменшення СК | ||||
| 3 | Зменшено зареєстрований СК за рахунок списання неоплаченої частини капіталу | 401 | 46 | 150 000,00 |
| 4 | Зменшено зареєстрований СК та визнано зобов'язання перед учасником щодо виплати коштів | 401 | 672 | 250 000,00 |
| 5 | Перераховано кошти учаснику в рахунок повернення частини внеску | 672 | 311 | 250 000,00 |
Як відобразити в бухгалтерському обліку повернення внеску учаснику?
Повернення внеску із СК учаснику супроводжується зменшенням капіталу після держреєстрації змін (через субрахунки 401, 452 та 672).
Приклад 3
Учасник виходить із ТОВ. На підставі зареєстрованих змін до статуту СК зменшується на суму фактично оплаченого внеску — 300 000 грн. Кошти виплачуються з поточного рахунку.
Бухгалтерські проводки показано в таблиці 3.
Таблиця 3. Повернення частки учаснику грошима у прикладі 3
| № | Зміст господарської операції | Дт | Кт | Сума, грн |
| 1 | Відображено зменшення СК після держреєстрації змін | 401 | 452 | 300 000 |
| 2 | Визнано зобов'язання перед учасником щодо виплати частки | 452 | 672* | 300 000 |
| 3 | Перераховано кошти учаснику з банківського рахунку | 672 | 311 | 300 000 |
*Допускається також пряме проведення між субрахунками капіталу та розрахунків: Дт 401 - Кт 672.
Приклад 4. Повернення частки основним засобом
Учасник виходить з ТОВ. Йому передається об'єкт ОЗ. Узгоджена вартість без ПДВ (дорівнює балансовій) — 100 000 грн. ПДВ 20% = 100 000 × 20% = 20 000 грн. Загальна сума зменшення частки — 120 000 грн. Первісна вартість ОЗ — 150 000 грн, нарахований знос — 50 000 грн.
Бухгалтерські проводки показано в таблиці 4.
Таблиця 4. Вихід учасника, виплата частки ОЗ у прикладі 4
| № | Зміст господарської операції | Дт | Кт | Сума, грн |
| 1 | Відображено зменшення СК на узгоджену суму з ПДВ | 401 | 452 | 120 000,00 |
| 2 | Нараховано заборгованість перед учасником | 452 | 672 | 120 000,00 |
| 3 | Списано накопичений знос ОЗ | 131 | 104 | 50 000,00 |
| 4 | Переведено ОЗ до складу активів для продажу за залишковою вартістю | 286 | 104 | 100 000,00 |
| 5 | Визнано дохід від реалізації ОЗ у рахунок виплати частки учаснику | 672 | 712 | 120 000,00 |
| 6 | Нараховано податкові зобов'язання з ПДВ (100 000 × 20%) | 712 | 641/ПДВ | 20 000,00 |
| 7 | Списано собівартість переданого ОЗ | 943 | 286 | 100 000,00 |
Чи відображається в бухобліку зміна складу власників підприємства?
Тут можливі два варіанти:
1. Прямий продаж частки між учасниками або третій особі
В цьому випадку загальний розмір СК товариства не змінюється, взаєморозрахунки покупця і продавця здійснюються без участі підприємства, тому ці операції в його бухобліку не відображаються.
Зміна складу учасників без зміни загального розміру СК відображається в аналітичному обліку на субрахунку 401.
Приклад 5
Учасник 1 продав свою частку номіналом 150 000 грн новому Учаснику 2.
Бухгалтерські проводки показано в таблиці 5.
Таблиця 5. Зміна складу власників у прикладі 5
| № | Зміст господарської операції | Дт | Кт | Сума, грн |
| 1 | Відображається в аналітичному обліку СК | 401 / учасник 1 | 401 / учасник 2 | 150 000,00 |
2. Викуп частки самим ТОВ з наступним перепродажем
Викупу частки самим підприємством відображається через субрахунок 452 «Вилучені вклади й паї».
Приклад 6
ТОВ викупило в учасника частку за 200 000 грн (номінал 200 000 грн) та протягом року перепродало її новому учаснику за 200 000 грн.
Бухгалтерські проводки показано в таблиці 6.
Таблиця 6. Викуп частки в СК самим ТОВ у прикладі 6
| № | Зміст господарської операції | Дт | Кт | Сума, грн |
| 1 | Сформовано резервний капітал за рахунок прибутку | 443 (441) | 43 | 200 000,00 |
| 2 | Відображено зобов'язання перед учасником за викуплену частку | 452 | 672 | 200 000,00 |
| 3 | Перереєстровано частку на ТОВ в аналітиці СК | 401 / Учасник 1 | 401 / ТОВ | 200 000,00 |
| 4 | Сплачено кошти учаснику за частку | 672 | 311 | 200 000,00 |
| 5 | Відображено продаж частки новому учаснику | 377 | 452 | 200 000,00 |
| 6 | Отримано оплату за частку від нового учасника | 311 | 377 | 200 000,00 |
| 7 | Перереєстровано частку на нового учасника в аналітиці СК | 401 / ТОВ | 401 / Учасник 2 | 200 000,00 |
| 8 | Списано (відновлено) резервний капітал після відчуження частки | 43 | 441 | 200 000,00 |
Як відобразити в бухобліку списання статутного капіталу в разі ліквідації підприємства?
Порядок списання (закриття) субрахунку 401 «Статутний капітал» при ліквідації підприємства залежить від наявності коштів/майна після проведення всіх розрахунків із кредиторами.
Варіант 1. Ліквідація без повернення СК (наявний непокритий збиток, активів не залишилося)
Коли всі активи спрямовані на розрахунки з кредиторами, а підприємство має непокриті збитки, розрахунки з учасниками не проводяться (субрахунок 672 не застосовується). Рахунки власного капіталу закриваються взаємно:
- Дт 401 - Кт 442 - списано непокритий збиток за рахунок коштів зареєстрованого СК (отримання нульового сальдо власного капіталу).
Варіант 2. Повне повернення внесків або наявність нерозподіленого прибутку
Якщо після повного розрахунку з бюджетом і кредиторами у підприємства залишилось майно, робляться такі проводки:
- Дт 401- Кт 672 - нараховано суму повернення внеску до СК засновникам;
- Дт 441- Кт 672 - нараховано залишок нерозподіленого прибутку до виплати засновникам (за наявності);
- Дт 672 - Кт 311 (301) - фактично виплачено кошти засновникам за ліквідаційним розподілом майна;
- Дт 672 - Кт 712, Дт 712- Кт 641/ПДВ, Дт 943- Кт 286 – якщо внески повертаються майном.
Варіант 3. Часткове повернення СК (за наявності збитків та залишку активів)
Якщо залишок активів покриває лише частину внесків учасників через частковий збиток:
- Дт 401 - Кт 672 - нараховано належну до виплати частку СК засновникам у розмірі номінальної вартості;
- Дт 672 - Кт 442 - зменшено суму зобов'язання перед учасниками на суму накопиченого непокритого збитку підприємства (збиток розподіляється між учасниками пропорційно розміру їх частки);
- Дт 672 - Кт 311 - фактично перераховано залишок грошових коштів засновникам.
- Дт 672 - Кт 712, Дт 712- Кт 641/ПДВ, Дт 943- Кт 286 – якщо внески повертаються майном.
Чи є податкові наслідки за операціями зі статутним капіталом?
Якщо ви уважно прочитали наведені вище приклади, то побачили, що самі операції з формування, зміни розміру та списання СК податкових наслідків не мають. А от операції з внесення/повернення вкладів у негрошовій формі – так.
Внески до СК у грошовій формі
Грошові внески до СК не оподатковуються податком на прибуток. Адже податок на прибуток обчислюється на підставі даних бухгалтерського обліку. А в бухобліку не виникає по такій операції ні доходів ні витрат (див. вище).
Щодо ПДВ, то об’єкт оподаткування також не виникає, оскільки відсутній факт постачання товарів, робіт, послуг. А передача самих корпоративних прав від підприємства учаснику не є об’єктом оподаткування (пп. 14.1.185 ПКУ, пп. 14.1.191 ПКУ, пп. 196.1.1 ПКУ).
Грошові внески до СК не включаються до оподатковуваного доходу платника єдиного податку (пп. «8» п. 292.11 ПКУ).
Відповідно до пп. 165.1.44 ПКУ сума майнового та немайнового внеску платника податку до СК юридичної особи — емітента корпоративних прав в обмін на такі права не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи. Також такий дохід звільняється від нарахування військового збору на підставі пп. 1.7 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ.
Водночас згідно з пп. «б» п. 176.2 ПКУ підприємство виступає податковим агентом у частині інформування контролюючих органів про нараховані/виплачені доходи фізичним особам (навіть якщо вони не підлягають оподаткуванню).
У Довіднику ознак доходів фізичних осіб для суми внеску фізособи до СК юридичної особи в обмін на корпоративні права прямо закріплено ознаку доходу «178».
Внески в негрошовій формі
А от передання майна до СК прирівнюється до його постачання як товару (пп. 14.1.191 ПКУ). Тому, якщо майно вносить платник ПДВ, то операція підлягає оподаткуванню ПДВ. При цьому підприємство - емітент корпоративних прав (якщо воно також є платником ПДВ) отримує право на податковий кредит на підставі зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної.
Для платника податку на прибуток здійснення внеску до СК іншого підприємства у вигляді товарів чи необоротних активів дорівнюється до їх продажу. Такі операції відображаються в бухобліку як продаж (по суті, обмін майна на корпоративні права. Ця операція впливає на формування фінансового результату до оподаткування, який і є об’єктом оподаткування податком на прибуток.
При цьому якщо інвестор застосовує податкові різниці, то має пам’ятати про різниці за ст. 138 ПКУ, якщо він продає необоротні активи. В звітному місяці продажу треба зменшити фінрезультат до оподаткування на залишкову (балансову) вартість проданих необоротних активів, визначену в податковому обліку, і збільшити на залишкову (балансову) вартість проданих необоротних активів, визначену в бухгалтерському обліку.
Для платника єдиного податку, який отримує майновий внесок до СК об’єкт оподаткування цим податком не виникає (пп. «8» п. 292.11 ПКУ). Про це ми писали тут.
Якщо внесок у негрошовій формі здійснює фізособа, яка не зареєстрована підприємцем, то такий внесок не підлягає оподаткуванню ані ПДФО, ані ВЗ (на підставі вже згаданої нами вище норми пп. 165.1.44 ПКУ. Такий внесок відображається підприємством в додатку 4ДФ з ознакою доходу «178».
Податкові наслідки повернення внеску
Для самого підприємства
Якщо внесок повертається коштами, то така операція не є постачанням товарів або послуг, тому об'єкт оподаткування ПДВ відсутній (пп. 14.1.191, п. 185.1 ПКУ).
Повернення коштами внесків до СК є операцією з власним капіталом (Дт 40 - Кт 672; Дт 672 - Кт 311) і не впливає на фінансовий результат до оподаткування. Тож на розмір податку на прибуток така операція не впливає. Коригувальних різниць у розділі III ПКУ по таких операціях не передбачено.
На розмір єдиного податку підприємства – емітента корпоративних прав, така операція теж не впливає.
А от якщо повернення внеску до СК здійснюється матеріальними цінностями (ОЗ, запаси), то це є постачання товарів (пп. 14.1.191, пп. «а» п. 185.1 ПКУ). Тому, якщо підприємство є платником ПДВ, то на дату оформлення акта приймання-передачі нараховуються податкові зобов'язання з ПДВ і складається відповідна податкова накладна.
База оподаткування визначається за договірною вартістю (тобто, за вартістю внеску), але не нижче мінімальної бази (п. 188.1 ПКУ):
- для необоротних активів — не нижче балансової (залишкової) вартості на початок звітного періоду;
- для покупних товарів — не нижче ціни придбання;
- для власно виробленої продукції – не нижче собівартості.
Для платників податку на прибуток передача майна в якості повернення внеску дорівнюється до його продажу. Тому вони визнають і дохід від реалізації, і витрати в сумі балансової вартості майна (див. приклад 4). А це впливає на формування фінансового результату до оподаткування. І тим, хто застосовує податкові різниці, не варто забувати про норми ст. 138 ПКУ: при передачі необоротних активів збільшують фінансовий результат на бухгалтерську залишкову вартість та зменшують його на податкову залишкову вартість.
Зверніть увагу!
Для платників єдиного податку 3 групи передача майна в рахунок погашення зобов'язання перед засновником має ознаки негрошового розрахунку (взаємозаліку). Адже «єдинники» зобов'язані здійснювати розрахунки виключно в грошовій формі (п. 291.6 ПКУ). Тому розрахунок майном створює прямий ризик втрати статусу платника єдиного податку.
Підприємство не утримує ПДФО та військовий збір при виплаті коштів чи передачі майна фізособам (як повернення їх внеску). Його обов'язок полягає виключно у відображенні повної нарахованої та виплаченої суми (вартості майна) у Додатку 4ДФ до Податкового розрахунку з ознакою доходу «112» (без нарахування сум податків у графах 4/4а та 5/5а).
Для засновника-юрособи
Наслідки дзеркальні: якщо підприємство-емітент корпоративних прав виплату внеску майном вважає його продажом, то для підприємства-інвестора це повернення буде операцією з придбання такого майна. Відповідно, в нього буде право на податковий кредит за зареєстрованою на нього ПН.
Але це ще не все. Адже це придбання відбувається в обмін на корпоративні права.
Для юридичної особи — платника податку на прибуток підприємств операція з продажу інвестиційного активу (корпоративних прав) відображається за загальними правилами бухгалтерського обліку. Втім, доходи від реалізації та собівартість (витрати) формують загальний фінансовий результат до оподаткування за стандартами П(С)БО або МСФЗ, без відокремлення в окремий "інвестиційний прибуток" за правилами для фізосіб.
А засновникам-«єдинникам» 3 групи ми знову радимо не забувати про заборону негрошових розрахунків. Тобто, їм не тільки виплатити внесок в негрошовій формі, а і отримати його в негрошовій формі не можна.
Для засновника-фізичної особи
Відповідно до пп. 170.2.2 ПКУ операція з повернення платнику податку коштів або майна, попередньо внесених ним до СК, прирівнюється до продажу інвестиційного активу.
Фізособа (інвестор) має вести облік інвестиційного результату самостійно (пп. 170.2.1 ПКУ):
Інвестиційний прибуток = Отриманий дохід (сума коштів або оціночна вартість майна) − Документально підтверджені витрати на придбання частки (початковий внесок).
Якщо сума повернення ≤ розміру витрат на внесок, то інвестиційний прибуток дорівнює 0 грн (або виникає інвестиційний збиток). Податкових зобов'язань зі сплати ПДФО та ВЗ не виникає.
Якщо сума повернення > розміру витрат на внесок (або якщо витрати не підтверджені документально), то сума перевищення (чи вся сума доходу) є позитивним інвестиційним прибутком і оподатковується:
- ПДФО: 18% (п. 167.1 ПКУ);
- ВЗ: 5%.
За підсумками звітного року фізична особа зобов'язана подати річну Декларацію про майновий стан і доходи (із заповненням Додатка Ф2). Така Декларація подається до 1 травня року, наступного за звітним. Задекларовані податкові зобов'язання слід самостійно сплатити до 1 серпня.
Виняток: дохід не декларується, якщо сукупний річний дохід від продажу інвестактивів не перевищує граничний розмір за пп. 169.4.1 ПКУ, що у 2026 році становить 4 660 грн.
Висновки
- СК формується за рахунок грошових або негрошових внесків учасників. Розмір часток фіксується в установчих документах та ЄДР, а негрошові внески мають бути оцінені та оформлені первинними документами.
- Формування, збільшення або зменшення СК відображається в бухобліку на субрахунку 401, а розрахунки з учасниками — на рахунках 46 та 67. Зміни розміру СК набувають чинності для третіх осіб після державної реєстрації відповідних змін у ЄДР.
- Податкові наслідки залежать від форми внеску або повернення. Грошові внески та їх повернення не є об’єктом ПДВ і не впливають на об’єкт оподаткування податком на прибуток чи єдиним податком. Передача майна до СК або його повернення учаснику є постачанням для цілей ПДВ і продажом з метою оподаткування податком на прибуток. Платникам єдиного податку як отримувати внески до СК в негрошовій формі, так і вносити їх дозволяється. А от щодо повернення таких внесків у негрошовій формі у податківців немає чіткої позиції і краще не ризикувати.
- При поверненні внеску фізособі підприємство не утримує ПДФО та військовий збір, але відображає виплату в 4ДФ. Водночас фізособа самостійно визначає інвестиційний результат: позитивна різниця між отриманою сумою та документально підтвердженими витратами на придбання частки оподатковується ПДФО 18% і військовим збором 5%.
Де почитати більше про операції зі статутним капіталом?
- Мінімальний розмір статутного капіталу у 2027 році: показник за листом Мінфіну №04110-08-6/10858
- Зарахування фіндoпoмoги як внеску до статутного капіталу «єдинника»: ДПС роз'яснила наслідки згідно ПКУ
- Податкові наслідки збільшення статутного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку у 2026 р.: позиція ДПС
- Реінвестиція прибутку товариства у статутний капітал фізособою-засновником: чи треба її оподаткувати ПДФО і ВЗ
- Внесок до статутного капіталу з підприємницького рахунку: чи є ризики?
- Внесення права вимоги до статутного капіталу
- Якщо внесок до статутного капіталу зроблено нематеріальними активами: облік та оподаткування
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до повного тексту цієї статті без реклами можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?
Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз
