Учасники відносин, що виникають при здійсненні туристичної діяльності
Учасниками відносин, що виникають при здійсненні туристичної діяльності, є юридичні та фізичні особи, які:
- створюють туристичний продукт;
- надають туристичні послуги;
- здійснюють посередницьку діяльність із надання характерних та супутніх послуг, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства (туристи, екскурсанти, відвідувачі та інші), в інтересах яких здійснюється туристична діяльність.
Суб'єкти підприємницької діяльності, які надають послуги з тимчасового розміщення (проживання), харчування, екскурсійних, розважальних та інших туристичних послуг у ст. 5 Закону №324 віднесені до суб'єктів, що здійснюють та/або забезпечують туристичну діяльність.
Кому потрібна ліцензія?
Нагадаємо, що туристичний продукт це попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов'язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об'єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо) (ст. 1 Закону №324).
Отже, СГ може надавати різноманітні туристичні послуги і робити це як одночасно, так і окремо. Якщо одному клієнту надаються кілька туристичних послуг разом, це називається туристичним продуктом. А це вже ознака туроператора і в такому випадку СГ знадобиться ліцензія. І щоб її отримати – слід виконати певні умови (наведені в постанові КМУ від 11.11.2015 р. №991).
А ще – сплатити плату у розмірі одного прожиткового мінімуму, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діє на день прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії. Відповідно до ст. 7 Закону про Держбюджет-2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року - 1921 грн, з 1 липня - 2007 грн, з 1 грудня - 2102 гривні.
Докладніше про це тут>>
Інформація про умови надання туристичних послуг
Положення ст. 191 Закону №324 зобов’язують суб’єктів туристичної діяльності надавати достовірні відомості про умови договору на туристичне обслуговування, зокрема:
- місце надання туристичних послуг, програму туристичного обслуговування;
- характеристику готелів та інших об'єктів, призначених для надання послуг з тимчасового розміщення, у т. ч. місце їх розташування, категорію, строки і порядок оплати готельного обслуговування;
- види і способи забезпечення харчування під час туристичної подорожі;
- ціну туристичних послуг.
На виконання вимог ст. 22 Закону №324 та п. 2.1 та 2.2 Правил №19 готель або інший суб'єкт, що надає послуги з розміщення, до укладення договору готельних послуг також зобов'язаний надати споживачу необхідну, достовірну, доступну та своєчасну інформацію про готельні послуги, зокрема:
- ціну номера (місця в номері);
- перелік основних послуг, що входять у ціну номера (місця в номері);
- перелік і ціну додаткових послуг, що надаються за окрему плату;
- відомості про форму та порядок оплати послуг;
- перелік категорій осіб, що мають право на отримання пільг, а також перелік пільг, що надаються при наданні послуг у відповідності до законодавства.
Яка у вашого готелю буде категорія?
Нагадаємо, що готель – підприємство будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, що складається з шести і більше номерів та надає готельні послуги з тимчасового проживання з обов'язковим обслуговуванням. Порядок встановлення категорій готелям визначається Кабінетом Міністрів України.
Процедуру доведення до споживачів інформації про вид об'єкта туристичної інфраструктури та його категорію визначає однойменний Порядок №470. У цьому Порядку під терміном «знак категорії об'єкта» розуміється вивіска на фасаді будівлі з інформацією про вид об'єкта та його категорію.
Увага! Оскільки такі заклади не забезпечують попередню розробку та комплексне надання туристичних послуг (туроператорська діяльність) та не здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту або реалізації характерних та супутніх послуг (турагентська діяльність) – їх діяльність ліцензуванню не підлягає.
Договір на надання готельних послуг
Готельна послуга в ст. 1 Закону №324 визначена, як дії (операції) підприємства з розміщення споживача шляхом надання номера (місця) для тимчасового проживання в готелі, а також інша діяльність, пов'язана з розміщенням та тимчасовим проживанням. Готельна послуга складається з основних та додаткових послуг, що надаються споживачу відповідно до категорії готелю.
При цьому на сьогодні поширені так звані "міні-готелі", які облаштували та обслуговують фізособи – підприємці (ФОП).
За договором на готельне обслуговування одна сторона (готель або інший суб'єкт, що надає послуги з розміщення) зобов'язується за дорученням іншої сторони (проживаючого) надати послуги по тимчасовому проживанню (ночівлі) у спеціально обладнаному жилому приміщенні (номері), виконати або організувати виконання інших визначених договором на готельне обслуговування послуг, пов'язаних з тимчасовим проживанням, а проживаючий зобов'язується сплатити за ці послуги встановлену плату (ст. 22 Закону №324).
До послуг, пов'язаних з тимчасовим розміщенням, належать послуги:
- з обслуговування жилого приміщення (номера);
- харчування (ресторанного обслуговування);
- зі збереження майна і багажу проживаючого;
- інші послуги, надані залежно від категорії готелю.
Договір на готельне обслуговування укладається як у письмовій формі, а так і шляхом прийняття готелем заявки на бронювання за допомогою поштового, телефонного чи іншого зв'язку, що дозволяє достовірно встановити особу, від якої надходить заявка.
У разі прийняття заявки договір на готельне обслуговування вважається укладеним з моменту отримання підтвердження готелю про прийняття замовлення та вказівки можливого початку надання готельного обслуговування з визначеного часу.
При бронюванні номера (місця) готель може запросити передплату за надання готельних послуг, яка враховується при остаточному розрахунку, якщо інше не обумовлено укладеним із замовником договором. У разі відмови споживача оплатити броню, його розміщення у готелі проводиться у порядку загальної черги (п. 3.2 Правил №19).
Відповідно до п. 3.4 – 3.6 Правил №19 готель має право застосовувати вільні ціни і тарифи та систему знижок на всі послуги, що надаються, за винятком тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін та тарифів.
Ціна номера (місця), вартість додаткових послуг, у т. ч. бронювання, встановлюються готелем самостійно, форма оплати визначається договором між споживачем/замовником та готелем. Готель може застосовувати добову або погодинну оплату готельних послуг.
Готель визначає перелік основних послуг, які входять у ціну номера (місця в номері).
Договір про надання основних готельних послуг споживачу вважається укладеним після оформлення документів на проживання (заповнення анкети, реєстрації) та засвідчується розрахунковою квитанцією або іншим розрахунковим документом, що підтверджує укладення договору і містить у собі:
- найменування готелю, його реквізити (для ФОП – прізвище, ім'я по батькові, інформацію про державну реєстрацію);
- прізвище, ім'я та по батькові споживача;
- інформацію про номер (місце в номері), що надається;
- ціну номера (місця в номері);
- інші необхідні дані на розсуд готелю.
За бажанням споживача йому може надаватись номер на два і більше місць з оплатою вартості всього номера (п. 4.5 Правил №19).
Докладно про договір на готельне обслуговування та іншу документацію, яку повинні оформляти готелі при наданні послуг, ви можете дізнатися тут>>
Облік доходів та витрат
1. ФОП – платник єдиного податку, неплатник ПДВ
Значна увага вимогам щодо укладання договору на надання готельних послуг та мінімальному оснащенню готелів була приділена не просто так. Оскільки відповідно до пп. 291.5.3 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп ФОП, які надають в оренду, зокрема, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 кв. м.
Наскільки умови договору впливають на визначення доходу ФОП також можна дізнатися тут>>
Відповідно до пп. 1 п. 292.1 ПКУ доходом платника єдиного податку ФОП є дохід, отриманий ним протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).
Датою отримання доходу є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів, робіт, послуг (п. 292.6 ПКУ).
Нагадаємо, що ФОП – платники єдиного податку першої і третьої груп (не платники ПДВ) ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів (пп. 296.1.1 ПКУ). Порядок ведення такої Книги затверджено наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. №579.
Отже, усю виручку, отриману від надання туристичних послуг, як готівкою, так і безготівково, ФОП-«єдинники» обов’язково мають відображати в Книзі. Це призведе і до виконання вимоги про оприбуткування готівки, про що див. тут>>
2. ФОП на загальній системи оподаткування
Відповідно до п. 177.2 ПКУ об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої ФОП.
При цьому в п. 177.4 ПКУ зазначено, що до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП, належать:
- витрати, до складу яких включається вартість, зокрема, палива й енергії, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат;
- витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають з ними у трудових відносинах (працівників);
- суми податків, зборів, що пов’язані з проведенням господарської діяльності ФОП; суми ЄСВ; платежі, сплачені за одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов’язані з господарською діяльністю ФОП;
- інші витрати, до складу яких відносяться, зокрема, витрати на послуги зв’язку, реклами, плата за розрахунково-касове обслуговування, витрати на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, та інші послуги, прямо пов’язані з наданням готельних послуг.
Дата виникнення доходу у такого ФРП – це дата отримання коштів в оплату туристичних послуг. Витрати, понесені у зв’язку з отриманням такого доходу, визнаються на дату визнання доходу. Докладніше про це див. тут>>
Для ФОП на загальній системі оподаткування також встановлено обов’язок відображати отримані кошти в Книзі обліку (хоча форма цієї Книги для них вже інша). Докладніше про це див. тут>>
А ще у ФОП на загальній системі оподаткування є дозвіл враховувати у складі витрат амортизацію використаних ним основних засобів. Щоправда, самого приміщення готелю це не стосується, так само, як і автомобілів. А ось меблів та іншого готельного інвентарю – цілком. Про це див. тут>>
Ще радимо прочитати такий наш матеріал: «Один готельний комплекс на двох ФОПів» тут>>
Юрособи – бухгалтерський та податковий облік
Спеціальних нормативних актів, якими регулюється бухоблік в туристичній діяльності, не існує. При цьому можна користуватись МСФЗ, але переважна більшість суб’єктів туристичної діяльності застосовує національні стандарти бухгалтерського обліку. З яких П(С)БО 16 регулює облік витрат, а П(С)БО 15 – доходів.
При цьому скористатися можна аналітичними статтями, написаними протягом останніх років – щодо бухобліку в них мало що змінилось.
Наприклад:
Щодо оподаткування, то воно залежить від того, на якій системі знаходиться юрособа, а загалом – все досить звичайно. Платники податку на прибуток визначають свій об’єкт оподаткування на підставі даних бухгалтерського обліку. А «єдинники» - застосовують касовий метод та не мають права зменшувати отриманий дохід на понесені витрати.
Свої особливості оподаткування має саме туроператорська і турагентська діяльність, про що ви можете дізнатись тут>>
Але неможливо оминути спеціальний платіж, який стосується усіх, хто надає послуги з проживання – туристичний збір.
Туристичний збір
Про те, як розраховуватиметься і сплачуватиметься туристичний збір у 2019 році, ми писали тут, тут, тут та тут>>
Тож, зараз нагадаємо загальні правила.
Базою справляння збору з 01.01.2019 р. завдяки змінам до п. 268.4 ПКУ є загальна кількість діб (на відміну до попередньої норми, яка встановлювала вартість проживання).
Зазнали змін і ставки збору, які тепер залежать від виду туризму (визначення цьому терміну тепер є в оновленому пп. 14.1.277 ПКУ).
Ставки згідно зі зміненим п. 268.3 ПКУ встановлюються рішеннями місцевих рад та становлять для однієї особи за кожну добу тимчасового розміщення:
- для внутрішнього туризму – у розмірі до 0,5% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року (з 1 січня 2019 року МЗП 4173 грн) (до 20,87 грн за добу);
- для в’їзного туризму – до 5% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року (до 208,65 грн).
Адміністрація готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та інших закладів готельного типу, санаторно-курортних закладі у цьому разі є податковим агентом туристичного збору. Податкові агенти справляють збір під час надання послуг, пов'язаних із тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого туристичного збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.
Але зверніть увагу: так вони повинні діяти лише щодо тих суб'єктів, які є платниками туристичного збору. Повний перелік тих, хто не є платником цього збору, наведено у пп. 268.2.2 ПКУ.
Слід зазначити, що ФОП – платники єдиного податку справляють, обчислюють та сплачують до місцевого бюджету туристичний збір на загальних підставах. Оскільки цей збір не включено до податків і зборів від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності яких звільняються платники єдиного податку на підставі п. 297.1 ПКУ. Але, як роз'яснили податківці в «ЗІР», оскільки вони є податковими агентами щодо туристичного збору, то сума такого збору, отримана від клієнтів, не включається до їх оподаткованого доходу.
Щодо ЮО на ЄП та ФОП-загальносистемників подібного роз’яснення, нажаль, не було. Тож їм доведеться отримати з цього питання індивідуальну податкову консультацію.