Недоліки у ТТН – відсутність ПК?
Таку ситуацію розглянуто у Постанові ВС від 29.07.2024 у справі №520/25285/21.
Зміст справи
Під час перевірки податкова служба не визнала податковий кредит платника ПДВ, а отже, донарахувала податкові зобов’язання з ПДВ і штрафні санкції. І обґрунтувала своє рішення тим, що ТТН, надані платником ПДВ до перевірки, заповнені неналежним чином.
Платник подав до суду і виграв справу.
Що сказав ВС
Суд не погодився з аргументами податкової служби. І зазначив, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов’язаннях платника податків у зв’язку з його господарською діяльністю мали місце. Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними e постанові від 17 вересня 2020 року у справі №810/2202/16.
Про що сказано у Постанові №810/2202/16
Під час перевірки ФОПа податкова служба встановила заниження податкових витрат через відсутність ТТН на придбання ПММ. А отже, донарахувала ПДФО, ЄСВ.
Але ФОП не погодився, подав до суду і виграв справу.
Суд обґрунтував своє рішення таким чином.
Відсутність ТТН не може бути єдиним та безумовним доводом, що свідчить про нереальність господарських операцій позивача.
Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов’язаннях платника податків у зв’язку з його господарською діяльністю мали місце. Правила №363 не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов’язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). Документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема ТТН, не є документом первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.
Постанова ВС від 17.09.2020 у справі №810/2202/16.
Від редакції
Ми згодні з наведеними вище рішеннями судів. У бухгалтерському обліку, на якому базується і податковий облік, мають відображатися всі здійснені господарські операції (див. принцип повного висвітлення у ст. 4 Закону про бухоблік). Тож якщо господарська операція була здійснена, вона має бути відображена в обліку, навіть якщо документ складено з помилками.
Причому згідно з п. 2.15 Положення №88 у разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не беруться до виконання.
Тобто якщо бухгалтер виявив невідповідний первинний документ, він повинен повідомити керівника, а керівник повинен видати письмове розпорядження, що робити з таким документом далі – чи приймати його для записів в обліку чи не приймати.
За нормами ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити:
- назву документа (форми);
- дату складання;
- назву підприємства, від імені якого складено документ;
- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
- посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).
Таким чином, якщо в первинному документі всі наведені вище реквізити зазначені, первинний документ є відповідним.
Водночас згідно з останнім абзацом ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Тобто якщо первинний документ містить неістотні недоліки, він є відповідним.
А невідповідним він буде, якщо було порушено правила складання, зазначені вище. І саме в цьому разі бухгалтеру слід звертатися до керівника для прийняття рішення.
Причому документа від контрагента може взагалі не бути. У такому разі можна скористатися процедурою документального оформлення, встановленою п. 2.5, 3.4 Положення №88:
- правилами документообігу підприємства встановити можливість відображення господарської операції, щодо якої на момент закінчення складання регістрів бухобліку за звітний період від контрагента у терміни, встановлені законодавством, не отримано первинний документ;
- у такому разі посадовою особою, відповідальною за приймання-відпуск товарно-матеріальних цінностей, робіт і послуг складається внутрішній первинний документ (акт). Операції в акті оцінюються згідно з нормами стандартів бухобліку. Тобто вони мають оцінюватися за справедливою (ринковою) вартістю;
- на підставі такого внутрішнього акта операція відображається в обліку;
- якщо згодом первинний документ від контрагента буде отримано, то в періоді такого отримання потрібно відобразити різницю між сумою в документі і сумою у внутрішньому акті.
Немає ТТН – немає постачання
Постанова ВС від 17.12.2024 у справі №826/1836/16.
Зміст справи
Під час перевірки ТОВ податкова служба встановила, що товар не поставлявся, тому що на перевірку не були надані ТТН, а деякі надані ТТН містять недоліки. А отже, отримані кошти є не коштами за проданий товар, а отриманою безповоротною фіндопомогою. Внаслідок цього податкова служба донарахувала податки.
ТОВ не погодилося і подало до суду, вигравши справу.
Що сказав ВС
Податкове законодавство не ставить у залежність право платника податків на податковий кредит від наявності чи відсутності ТТН. До первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують показники, відображені платником податків у податковій звітності, належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, які за змістом відповідають вимогам закону та які відображають реальні господарські операції.
Фактично передачу товару оформлено частково видатковими накладними, частково ТТН. Визначальним щодо податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є сукупність обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Окремі недоліки товарно-транспортних накладних не є самостійною підставою для висновків про безтоварність господарської операції, якщо інші дані свідчать про рух активів або зміни у зобов’язаннях платника податків.
Позиція редакції
Ми згодні з рішенням суду з підстав, наведених нами вище, – коли ми обговорювали попередні рішення суду.
Замість ТТН – видаткова накладна
Ухвала ВС від 21.01.2025 у справі №340/4159/24.
Зміст справи
ФОП здійснював автомобільне перевезення вантажу. Працівники органів Укртрансбезпеки зупинили авто і вимагали документи на вантаж. Водій пред’явив видаткову накладну, а не ТТН. Працівники органів Укртрансбезпеки вважали, що порушено норми ст. 48 Закону про автотранспорт, зокрема відсутня ТТН, а тому наклали штраф на ФОПа.
ФОП не погодився і звернувся до суду. Суд став на сторону ФОПа.
Що сказав ВС
У рішенні суду зазначено, що ст. 48 Закону про автотранспорт передбачає альтернативу необхідних водію документів – ТТН або інший визначений законодавством документ на вантаж.
Таким чином, замість ТТН може використовуватися й інший документ, зокрема і видаткова накладна.
Позиція редакції
У ст. 48 Закону про автотранспорт зазначено, що документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є для водія – посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Тобто буквально сказано, що має бути ТТН або інший визначений законодавством документ на вантаж.
Зауважимо, що на сьогодні чинним законодавством не визначено інші можливі документи на вантаж. Тому по суті ТТН є єдиним документом, визначеним законодавством, що підтверджує перевезення вантажу. Причому видаткова накладна таким документом не є.
Тому ми з таким рішенням суду не згодні. Але оскільки воно є, у разі виникнення проблемних ситуацій можна використовувати для доказування власної правоти.
ТТН, якщо перевезення для власних потреб
Дивимося Постанову ВС від 24.01.2025 у справі №520/11723/23.
Зміст справи
Водій ФОПа перевозив вантаж для власних потреб. Працівники органів Укртрансбезпеки зупинили авто і вимагали документи на вантаж. Водій пред’явив видаткову накладну, а не ТТН. Працівники органів Укртрансбезпеки вважали, що порушено норми ст. 48 Закону про автотранспорт, зокрема відсутня ТТН, а тому наклали штраф на ФОПа.
ФОП не погодився з цим і позвався до суду. Суд став на сторону ФОПа.
Що сказав ВС
Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт покладається виключно на автомобільних перевізників, а не на власників транспортного засобу, яким для власних потреб перевозиться вантаж. А у справі, що розглядається, ФОП не був автомобільним перевізником.
Там же зазначено, що відповідно до ст. 33 Закону про автотранспорт автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.
Тобто автомобільний перевізник, на думку суду, – це той, хто здійснює перевезення вантажів на договірних умовах.
Позиція редакції
Стаття 33 Закону про автотранспорт регламентує засади діяльності автомобільного перевізника, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах.
Водночас згідно зі ст. 1 цього Закону автомобільний перевізник – фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Тобто виходячи з визначення, наведеного у Законі про автотранспорт, автомобільний перевізник – це будь-яка юридична чи фізична особа, що здійснює перевезення пасажирів та/чи вантажів транспортними засобами, як на комерційній основі, так і за власний кошт. Це означає, що автомобільним перевізником з точки зору Закону є в тому числі особа, яка перевозить транспортним засобом вантаж для власних потреб.
І це також означає, що у разі перевезення вантажу для власних потреб також потрібно оформляти ТТН.
Тож ми з рішенням суду не згодні, і обґрунтували чому. Але оскільки воно є, можна спробувати використати у власній діяльності.