Податківці у підкатегорії 106.07 ЗІР зауважили, що платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього самого року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості юридична особа – платник подає декларацію протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачує починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.
Форма Декларації передбачає заповнення додатка 1 (для об'єктів житлової нерухомості) та додатка 2 (для об'єктів нежитлової нерухомості), які є її невід'ємною частиною.
Згідно з приміткою 10 інформації до додатка 1 (додатка 2) до Декларації у графі 14 «Ставка (%)» розд. I «Розрахунок податкового зобов'язання» додатка 1 (додатка 2) зазначається ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначена рішенням органу місцевого самоврядування відповідно до пп. 266.5.1 ПКУ.
Таким чином, за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, щодо яких за рішенням сільської, селищної або міської ради встановлено нульові ставки, Декларацію подають на загальних підставах.