Нагадаємо, 02.08.2016 року Нацбанк затвердив постанову №365, якою внесені зміни до переліку ознак ризикової діяльності банків (про це ми писали тут>>>).
У зв'язку з численними запитами щодо нововведень НБК підготував такі роз'яснення:
Питання 1. У визначенні ознак ризикової діяльності відсутні посилання на суми таких операцій. Чи означає це, що фінансові операції на незначні суми, які формально містять ознаки ризикової діяльності, можуть бути визнані як підозрілі?
Відповідно до вимог статті 48 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банкам забороняється здійснювати ризикову діяльність, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку. Загроза інтересам вкладників, по своїй суті, може бути лише від багатомільйонних операцій, а не від поодиноких операцій на незначні суми, що не мають ознак "схемності".
Для встановлення ознак ризикової діяльності в обов’язковому порядку оцінюється обсяг проведених "підозрілих" фінансових операцій, а також аналізується, яку саме частку такі фінансові операції займають в загальному обсязі здійснених за аналогічний період операцій.
Питання 2. Наведіть приклади невідповідності фінансових операцій клієнта наявній у банку інформації щодо фінансового стану та/або соціального статусу клієнта, наслідком яких може бути встановлення ризикової діяльності?
Прикладами таких фінансових операцій є багатомільйонні операції, що мають ознаки "схемності" з надходження коштів на рахунки фізичних осіб, які за своїм фінансовим станом та/або соціальним статусом не мають можливості проводити такі операції, з подальшим отриманням коштів в готівковій формі.
Такими особами можуть бути пенсіонери, студенти, безробітні або інші особи, доходи яких не співвідносяться з коштами, якими вони оперують.
Наприклад, в одному з банків шість фізичних осіб, які працювали: охоронцем, слюсарем, сантехніком, нянею, продавцем, адміністратором, - протягом одного місяця отримали від юридичної особи в якості фінансової допомоги кошти на загальну суму 9,5 млн грн, які в подальшому були конвертовані в готівку.
Слід зазначити, що відповідно до існуючих законодавчих вимог щодо здійснення ідентифікації та вивчення клієнтів, у банків мають бути документи та/або інформація щодо таких осіб, їх фінансового стану та/або соціального статусу до проведення клієнтами фінансових операцій.
Питання 3. Яким чином банк має здійснювати документальне підтвердження очевидної економічної доцільності (сенсу) фінансових операцій?
Мова йде виключно про багатомільйонні операції, що мають ознаки "схемності". Банк має здійснити заходи щодо встановлення очевидної економічної доцільності (сенсу) фінансових операцій.
Аналіз руху коштів на рахунках, документи (інформація) з ідентифікації та вивчення клієнтів, інформація про контрагентів, отримані банком договори тощо можуть свідчити про проведення банком таких заходів за умови їх достатності.
Приклад 1. Юридична особа регулярно отримує багатомільйонні обсяги готівкових коштів. В такому випадку банк має визначити економічний сенс таких операцій. Якщо юридична особа надасть пакет документів (без ознак удаваності/підробки), що доведе його реальну діяльність як діючого зернотрейдера, а мету процесу – розрахунки з фізичними особами-орендаторами, то зазначена вимога буде виконана.
Приклад 2. Клієнт надав банку документи, відповідно до яких готівкові кошти отримуються з метою закупівлі буряку в одній із областей України, водночас обсяги закупівлі значно перевищували обсяги вирощування буряку по всій Україні. Наявність таких документів не може бути достатнім обґрунтуванням доцільності операцій.
Питання 4. Які операції можуть бути пов`язані із здійсненням фіктивного підприємництва?
Знову наголошуємо, що мова йде про багатомільйонні операції, що містять ознаки "схемності".
За результатами аналізу проведених клієнтом операцій прослідковується, що реальна мета діяльності клієнта, направлена переважно (а в деяких випадках виключно) на перерозподіл фінансових потоків, отриманих від контрагентів за один вид товарів (послуг) для подальшого перерахування за зовсім інші товари (послуги), тобто з метою приховування або викривлення реальних джерел коштів.
Наприклад, компанія регулярно отримує кошти з призначенням платежу "від продажу цінних паперів", а в подальшому здійснює платежі "за сільськогосподарську продукцію". В компанії працює одна особа, інші платежі, в тому числі сплата податків, орендна плата, та інші, не здійснюється.
Подібні схеми, що замасковані під звичайну господарську діяльність, можуть використовуватися для виведення "брудних" коштів за кордон.
Питання 5. Надайте приклад проведення клієнтами банку фінансових операцій з перерахування коштів за кордон, як здійснення авансових платежів на виконання зовнішньоекономічних договорів, стосовно яких банку було відомо або могло бути відомо (зокрема, із публічних джерел або від інших фінансових установ), що контрагенти неодноразово порушують виконання, або взагалі не виконують умов відповідних зовнішньоекономічних договорів.
Приклад 1. Зовнішньоекономічний договір укладається таким чином, що невиконання умов договору завідомо призводить до невиконання зобов`язань контрагента щодо поставки товару та/або повернення авансових платежів.
Відповідно до умов контракту товар на користь резидента відправляється за умови, що кошти були переказані точно за сумами, зазначеними у відповідних додатках до контракту. Юридична особа – клієнт банку купує та перераховує валютні кошти на виконання умов контракту, проте недоплачує контрагенту незначну суму, звільняючи його від необхідності виконувати зобов’язання (поставляти товар). Не дивлячись на це компанія продовжує укладати угоди і проводити подібні неповні розрахунки. В результаті - виведено значні кошти, а зобов’язання поставити продукцію так і не виникло.
Приклад 2. Нерезидент має значну заборгованість перед резидентом щодо поставки продукції. Незважаючи на це, резидент продовжує здійснювати платежі на рахунок нерезидента, збільшуючи цю заборгованість.