Рішення щодо облікової ставки затверджено Постановою Правління НБУ від 21 квітня 2016 року №278 «Про регулювання грошово-кредитного ринку».
"Це стало можливим завдяки суттєвому послабленню ризиків для цінової стабільності", - повідомляє прес-служба НБУ.
Нагадаємо, що востаннє Нацбанк змінював ставку у вересні 2015 року. Тоді облікову ставку було знижено з 27% до 22%. Докладніше тут >>
Облікова ставка НБУ застосовується в оподаткуванні, договірних відносинах, при нарахуванні пені за заниження податкових зобов'язань та в інших випадках, передбачених законодавством, а також при порушенні договірних відносин, якщо це передбачено відповідним договором.
Так, при самостійному виявленні платником податків заниження суми податкового зобов'язання пеня нараховується на суму і за весь період заниження з розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ, що діє на день заниження, на підставі абз. 2 п. 129.4 ПКУ.
Нарахування пені на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством терміни здійснюється відповідно до Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби.
Розміри облікових ставок за попередні періоди можна подивитися в довіднику на порталі ДК>>>
Водночас Нацбанк також удосконалив операційний дизайн монетарної політики (Постанова Правління НБУ від 21 квітня 2016 року №277 «Про процентну політику»).
Таке рішення, за словами прес-служби НБУ, зумовлено необхідністю підвищити ефективність інструментарію для реалізації монетарної політики за режиму інфляційного таргетування.
У березні 2016 року, як і очікувалося, тривала тенденція до уповільнення інфляції, рівень якої досяг 20,9% у річному вимірі. Також продовжилося зниження базової інфляції – до 15,0%. У цілому споживча інфляція в I кварталі 2016 року становила 1,6%, що менше від очікувань Національного банку.
Послаблення інфляційного тиску відбулося завдяки стриманій монетарній та фіскальній політиці, слабкому внутрішньому попиту та стабілізації інфляційних очікувань.
Тимчасове посилення напруги на валютному ринку, яке спостерігалося в січні-лютому 2016 року, не мало суттєвого впливу на рівень інфляції. Це пов’язане з тим, що фактори, які тиснули на обмінний курс, одночасно сприяли збільшенню пропозиції продовольчих товарів і, як наслідок, зниженню цін у країні. Політика Національного банку на валютному ринку була спрямована на згладжування надмірних коливань обмінного курсу, що також сприяло обмеженню інфляційного тиску. У березні ситуація на валютному ринку стабілізувалася завдяки зростанню цін та попиту на український експорт. Як наслідок, це створило умови для зміцнення курсу гривні.
Національний банк зберіг незмінним прогноз споживчої інфляції на рівні 12% на кінець 2016 року і 8% на кінець 2017 року, що збігається з його інфляційними цілями.
Більшість факторів, які зумовили інфляцію нижче від прогнозу в І кварталі, мають короткостроковий характер. Протягом наступних кварталів з високою ймовірністю їх вплив може нівелюватися. Водночас дезінфляційний тренд буде підтримувати проведення виваженої фіскальної політики та ефект від зміцнення обмінного курсу гривні в березні-квітні 2016 року.
Національний банк також зберіг прогноз темпів зростання реального ВВП – 1,1% в 2016 році та 3% в 2017 році. Крім того, прогноз дефіциту поточного рахунку майже не змінився порівняно з попередніми оцінками (2,3 млрд дол. США або 2,7% ВВП у 2016 році та 1,8 млрд дол. США або 1,9% ВВП у 2017 році).
Ризики для більш високої інфляції порівняно з цільовими показниками, що стримували пом’якшення монетарної політики в І кварталі, з часу попереднього засідання Правління НБУ з монетарних питань суттєво послабшали. Зокрема, політична напруга знизилася завдяки формуванню нового Уряду, а зовнішні ризики – завдяки відновленню транзиту українських товарів через РФ та поступовому зростанню цін на вітчизняний експорт. Натомість, сьогодні ключовим ризиком залишається затримка з поновленням співпраці України з МВФ. Відповідно, критично важливою є рішучість нещодавно сформованого Уряду продовжувати нагальні реформи.
У разі подальшого зниження ризиків для цінової стабільності, в тому числі після успішного завершення другого перегляду Програми розширеного фінансування з МВФ, Національний банк продовжить пом’якшення монетарної політики.
Крім того, Правління Національного банку прийняло рішення про вдосконалення операційного дизайну монетарної політики. Відтепер Національний банк установлює облікову ставку та проценту ставку за ключовим інструментом монетарної політики на одному рівні. В умовах структурного профіциту ліквідності, який спостерігається в банківській системі, таким інструментом є операції з розміщення депозитних сертифікатів на двотижневий строк. Сьогодні на них припадає основна частина обсягу всіх розміщених депозитних сертифікатів, а операції з ними мають найбільший вплив на стан грошово-кредитного ринку.
Уніфікація облікової ставки та ставки за двотижневими депозитними сертифікатами (наразі на рівні 19%) забезпечить вдосконалення першої ланки трансмісійного механізму монетарної політики, тобто управління короткостроковими процентними ставками на міжбанківському грошово-кредитному ринку. У подальшому зміни облікової ставки як орієнтиру вартості грошей та відповідні зміни процентних ставок на міжбанківському ринку транслюватимуться в зміни процентних ставок за іншими фінансовими активами (зокрема, державними цінними паперами) та роздрібних ставок комерційних банків за кредитами та депозитами. Чіткість і передбачуваність змін облікової ставки сприятиме формуванню ефективного монетарного трансмісійного механізму, через який Національний банк забезпечуватиме управління інфляційними процесами.
Також у рамках зміни операційного дизайну монетарної політики Національний банк оптимізував процедури та набір інструментів управління ліквідністю.
По-перше, зафіксував коридор процентних ставок за інструментами постійного доступу, який буде симетричним відносно облікової ставки +/-2 п.п. Верхньою межею коридору є ставка за кредитами овернайт, що встановлюється на 2 п.п. вище від облікової ставки. Нижньою межею коридору є ставка за депозитними сертифікатами овернайт, що встановлюється на 2 п.п. нижче за облікову ставку.
По-друге, Національний банк не планує регулярне проведення тендерів з розміщення депозитних сертифікатів на терміни, відмінні від двох тижнів. Це, з одного боку, стимулюватиме розвиток міжбанківського кредитного ринку, а з іншого, підсилюватиме чіткість сигналів щодо зміни у монетарній політиці.
По-третє, всі операції НБУ з надання ліквідності відтепер будуть проводитися за єдиною ставкою, яка буде дорівнювати ставці за кредитами овернайт.
По-четверте, усунено можливість дострокового погашення депозитних сертифікатів НБУ.
Водночас Правління Національного банку вважає, що поточні економічні умови та баланс ризиків дозволяють продовжити лібералізацію валютного регулювання після відновлення співпраці з МВФ.