На сьогодні система оплати праці в державному секторі є розбалансованою, де посадові оклади за однаковий обсяг робіт можуть різнитися в десятки разів, що суперечить основоположним принципам справедливості та ефективності управління та принципу рівної оплати за рівну працю.
З огляду на це 19 січня 2026 року у ВРУ зареєстровано проєкт Закону №14387 "Про справедливу систему оплати праці в Україні". Його авторами є Г. Третьякова та ін. нардепи.
Документ спрямований на системне усунення диспропорцій в оплаті праці, які склалися внаслідок відсутності єдиних принципів, методології та граничних орієнтирів у визначенні розмірів заробітної плати для працівників державного сектору.
Закон встановлює правові засади регулювання оплати праці в Україні, загальні принципи та гарантії, які є обов’язковими:
- для підприємств, установ, організацій усіх форм власності та господарювання,
- ФОП, які використовують працю найманих працівників, з урахуванням особливостей їх застосування у державному та приватному секторах,
- для окремих категорій працівників, які мають спеціальний правовий статус.
Законопроєкт запроваджує єдину архітектуру оплати праці як в державному, так і в приватному та громадському секторах. Водночас, в публічному секторі, рівень оплати праці встановлюється Виконавчим та Генеральним табелем, що встановлюють прозорі та обґрунтовані межі річної винагороди, а також створюють баланс між відповідальністю, складністю, цінністю та рівнем посад.
Виконавчий табель – це додаток до цього Закону, що встановлює перелік посад публічної служби та максимальні (граничні) розміри річної заробітної плати на таких посадах у річному еквіваленті, що затверджується виключно цим Законом.
Генеральний табель – це перелік посад публічної служби інших, ніж у Виконавчому табелі, а також максимальні (граничні) розміри річної заробітної плати на таких посадах у річному еквіваленті, що затверджується постановою ПКУ.
Проєкт передбачає, що різниця між найвищим і найнижчим рівнями Виконавчого табеля не може перевищувати 30 %, що дозволить скоротити нинішній розрив в оплаті праці щонайменше на 40–50 %, за аналогією з реформами, проведеними у Польщі та країнах Балтії.
Законопроєкт забезпечує баланс між мінімальними та максимальними рівнями оплати праці, фіксуючи як нижні соціальні гарантії (через мінімальну заробітну плату, визначену законом), так і верхні межі (через граничні показники табелів). Такий підхід унеможливлює одночасно як заниження оплати праці (через адміністративний тиск або скорочення видатків), так і її завищення (через маніпуляції преміальними чи додатковими виплатами).
На думку законотворців, "запровадження єдиного Виконавчого та Генерального табелів оплати праці дозволить забезпечити справедливість та передбачуваність у формуванні заробітних плат".
Основні положення законопроєкту
Законопроєкт складається зі семи структурованих розділів, що комплексно регулюють систему оплати праці в Україні. Основними положеннями проєкту є:
- деталізація структури плати праці з поділом на основну (сталу) заробітну плату, додаткову (варіативну) заробітну плату та бенефітів від роботодавця (employee benefits plan/program);
- визначення ключових термінів, включаючи "оплата праці", "грейди", "заробітна плата", "мінімальна заробітна плата", "публічна служба", "грошове забезпечення", "політичні посади" тощо;
- запровадження грейдової системи оплати праці замість чинної тарифної сітки з метою уніфікації підходів до визначення рівнів посадових окладів, забезпечення гнучкості та справедливості в оплаті праці як у публічному, так і приватному секторах;
- закріплення принципів справедливості, недискримінації, ринкової відповідності, фінансової спроможності, прозорості, взаємозалежності, стабільності та добровільності при формуванні оплати праці;
- запровадження нових інструментів державного регулювання у вигляді Виконавчого табеля (затверджується Законом) та Генерального табеля (затверджується Кабінетом Міністрів України), які встановлюють граничні річні розміри заробітної плати на посадах публічної служби;
- забезпечення взаємозв’язку між цим законом та спеціальним і трудовим законодавством з метою досягнення законодавчої узгодженості та правової визначеності.
У разі прийняття цей Закон набере чинності з 1 січня 2027 року.
Нагадаємо, що 7 січня 2026 року на засіданні Уряду було ухвалено проєкт оновленого Трудового кодексу України: 2 роки роботи, 5 книг, 322 статті, 277 сторінок, 15 Мб тексту. 15 січня 2026 у ВРУ під №14386 зареєстровано відповідний урядовий проєкт Трудового кодексу України.
Законопроєкт спрямований на дерадянізацію законодавства про працю, унормування індивідуальних та колективних трудових відносин на принципах свободи, рівності, забезпечення гідної праці з імплементацією міжнародних стандартів регулювання трудових відносин у національне законодавство. Про це читайте у новинах:
- Уряд затвердив новий Трудовий кодекс: 2 роки роботи, 5 книг, 322 статті, 277 сторінок, 15 Мб тексту
- Що чекає на роботодавців за проєктом Трудового кодексу? Головні новації від Мінекономіки
- Проєкт Трудового кодексу України вже передано до Ради
- Юристи про новий Трудовий кодекс: що реально зміниться для працівників і роботодавців
