Відповідно до п. 3 Порядку №1266 середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нараховано єдиний внесок, на кількість календарних днів зайнятості (періоду перебування у трудових відносинах) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, — тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати.
Отже, при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності враховуються суми оплати середнього заробітку під час мобілізації, на які нараховано єдиний внесок.
Період військової служби застрахованої особи за призовом під час мобілізації на особливий період, коли за застраховану особу відповідно до законодавства не сплачено єдиний внесок (зокрема, період виплати працівнику компенсації із бюджету в межах середнього заробітку мобілізованого працівника, яка не є базою нарахування єдиного внеску, що спрямовується до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності), також слід відносити до періоду, не відпрацьованого з поважної причини. Місяці та календарні дні такого періоду виключаємо з розрахункового періоду та здійснюємо розрахунок середньої заробітної плати за місяці та календарні дні розрахункового періоду, в яких єдиний внесок було сплачено.
У випадку коли у всіх місяцях розрахункового періоду не нараховано єдиний внесок, можливе застосування п. 28 Порядку №1266, відповідно до якого середня заробітна плата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання страхового випадку.