Економiчнi, правовi та органiзацiйнi засади оплати працi працiвникiв, якi перебувають у трудових вiдносинах на пiдставi трудового договору з пiдприємствами, установами, органiзацiями усiх форм власностi та господарювання, а також з окремими громадянами, регулює Закон України «Про оплату працi».
Вiдповiдно до цього Закону термiни виплати заробiтної плати встановлюються пiдприємствами самостiйно в колективному договорi або нормативному актi роботодавця.
При цьому заробiтна плата має виплачуватися не рiдше нiж два рази на мiсяць через промiжок часу, що не перевищує 16 календарних днiв, та не пiзнiше вiд семи днiв пiсля закiнчення перiоду, за який проведено виплату.
Першою половиною мiсяця вважаються 15 календарних днiв з першого до 15 числа, а другою половиною - з 16 до 30 (31).
Тобто заробiтна плата за першу половину мiсяця має виплачуватися в перiод не пiзнiше нiж з 16 до 22 числа, а за другу половину - з першого до сьомого числа.
Приклад. Дата виплати заробiтної плати за першу половину мiсяця - 16 число, за другу - перше число; дата виплати заробiтної плати за першу половину мiсяця - 22 число, за другу половину - шосте число тощо.
Конкретнi термiни виплати заробiтної плати встановлюються пiдприємствами, органiзацiями самостiйно а колективному договорi або iншому нормативному актi роботодавця.
Виплачують заробiтну плату за фактично вiдпрацьований час на пiдставi табелю облiку робочого часу, який заповнюється за звiтний мiсяць (з першого до 15 та з 16 до 31 числа).
Оксана ГУЗЕНКО, головний спецiалiст
"Праця i зарплата" №11 (1023), 22 березня 2017 р.