Нагадуємо, що згідно з Законом про Держбюджет-2019 з 1 січня в Україні діють такі показники мінімальної зарплати та прожиткових мінімумів:
Мінімальна заробітна плата:
- у місячному розмірі: з 1 січня – 4173 грн;
- у погодинному розмірі: з 1 січня – 25,13 грн.
Прожитковий мінімум:
| Основні демографічні та соціальні групи населення | Прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць | ||
| з 1 січня | З 1 липня | з 1 грудня | |
| Загальний показник | 1853 грн | 1936 грн | 2027 грн |
| діти до 6-ти років | 1626 грн | 1699 грн | 1779 грн |
| діти від 6 до 18 років | 2027 грн | 2118 грн | 2218 грн |
| працездатні особи | 1921 грн | 2007 грн | 2102 грн |
| особи, які втратили працездатність | 1497 грн | 1564 грн | 1638 грн |
Як це вплине на працівників та роботодавців і які правила слід виконувати для збереження мінімальних гарантій з оплати праці, ми докладно розповідали тут (з детальними прикладами !!!).
Також не забувайте, що зарплату за січень 2019 року треба проіндексувати. Про правила проведення такої індексації читайте тут.
Крім того, нараховані працівнику зарплату та інші доходи слід оподаткувати. Про це і поговоримо далі.
Військовий збір
Почнемо з цього платежу, адже в ньому змін не виникло жодних. Як і доходи, усі виплати, що нараховані (виплачені) працівникам із утриманням з них ПДФО, оподатковуються військовим збором за ставкою 1,5%.
Без змін залишаються строки сплати військового збору та звітування за ним.
Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО)
Докладно про зміни в оподаткуванні ПДФО в 2019 році ми писали тут і тут.
Основні моменти, які кожен податковий агент (і його бухгалтер) повинен знати, – це ставки ПДФО, порядок визначення бази оподаткування (навіть, «натуральний» коефіцієнт), порядок і форма звітування, строки сплати ПДФО до бюджету залишилися незмінними.
Ставки ПДФО ви можете знайти тут.
Розмір податкової соціальної пільги і те, до якого доходу її можна застосувати, можете переглянути тут. А зараз наведемо приклади її застосування.
Приклад 1. ПСП не застосовується
Працівникові нараховано мінімальну зарплату за місяць у розмірі 4173,00 грн. Яку суму заробітної плати отримає працівник на руки у січні 2019 р.?
Розмір військового збору: 4173,00 х 1,5% = 62,60 грн.
Визначаємо розмір ПДФО. Оскільки зарплата працівника перевищує 2690,00 грн, він не має права на отримання ПСП. Тож розмір ПДФО: 4173,00 х 18% = 751,14 грн.
Розраховуємо суму до виплати: 4173,00 - 62,60 - 751,14 = 3359,26 грн.
Приклад 2. Працівник має право на застосування ПСП (100%).
Працівник працює неповний робочий день. Нарахована зарплата за січень 2019 року становить 2000,00 грн. Яку суму коштів отримає працівник до виплати?
Розмір військового збору: 2000,00 х 1,5% = 30,00 грн.
Визначаємо розмір ПДФО. Оскільки зарплата працівника не перевищує 2690,00 грн, він має право на отримання ПСП у розмірі 960,50 грн.
ПДФО: (2000,00 - 960,50) х 18% = 187,11 грн.
Розраховуємо суму до виплати: 2000,00 - 30,00 - 187,11 = 1782,89 грн.
Для застосування ПСП працівникові необхідно подати до бухгалтерії заяву про застосування пільги (п. 4 Порядку №1227).
Приклад 3. Застосування ПСП на дітей
У матері трьох дітей віком до 18 років сума нарахованої заробітної плати становить 8000,00 грн. Працівниця надала заяву на застосування ПСП згідно з пп. 169.1.2 ПКУ з відповідними документами згідно з Порядком №1227.
Працівниця має право на застосування ПСП підвищеного розміру, оскільки її дохід – 8000,00 грн, що менше ніж 8070,00 грн (2690,00 грн х 3). Батько дітей таким підвищеним розміром порогу застосування ПСП не користується.
Розмір військового збору: 8000,00 х 1,5% = 120,00 грн.
Визначаємо розмір ПДФО. Оскільки працівниця утримує трьох неповнолітніх дітей, вона має право на отримання ПСП у розмірі 2881,50 грн (по 960,50 грн на кожну дитину).
ПДФО: (8000,00 - 2881,50) х 18% = 921,33 грн.
Розраховуємо суму до виплати: 8000,00 - 120,00 - 921,33 = 6958,67 грн.
Благодійна допомога
Про правила надання фізособам неоподатковуваної нецільової благодійної допомоги в 2018 році читайте тут. У 2019 році ці правила не зміняться, а отже, наші поради залишатимуться актуальними.
Але сам розмір нецільової благодійної допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у 2019 році становитиме 2690,00 грн.
Приклад 4. Надання благодійної допомоги працівнику
Працівник має право на застосування ПСП (100%). Працівник працює неповний робочий день. Нарахована зарплата за січень 2019 року становить 2000,00 грн, а ще працівнику надали нецільову благодійну допомогу на суму 2500 грн. Яку суму коштів отримає працівник до виплати?
Оскільки розмір нецільової благодійної допомоги не перевищує 2690 грн, то її сума (2500 грн) не оподатковуватиметься ані ПДФО, ані військовим збором.
Розмір військового збору: 2000,00 х 1,5% = 30,00 грн.
Визначаємо розмір ПДФО. Оскільки зарплата працівника не перевищує 2690,00 грн, він має право на отримання ПСП у розмірі 960,50 грн. Отримання нецільової благодійної допомоги на право користування ПСП не впливає.
ПДФО: (2000,00 - 960,50) х 18% = 187,11 грн.
Розраховуємо суму до виплати: 2000,00 + 2500,00 - 30,00 - 187,11 = 4282,89 грн.
Добові під час відрядження
Зростання мінімальної зарплати з 1 січня 2019 року призвело до збільшення суми неоподатковуваних добових по Україні. Але для відряджень за кордон така сума залишається незмінною (див. табл. 3).
Неоподатковуваний розмір добових витрат у 2019 році
| Країна відрядження | Неоподатковуваний розмір добових витрат з розрахунку на кожен день відрядження у 2019 році |
| Україна | Не більше 417,30 грн* |
| Закордон | Не більше 80 евро** |
| * Не більше 0,1 МЗП на 1 січня 2019 року. ** За кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ, з розрахунку за кожен такий день. |
|
Приклад 5. Працівник перебував у відрядженні
Працівникові нараховано мінімальну зарплату за січень 2019 р. у розмірі 4173,00 грн. А ще він був у відрядженні в Україні і йому було нараховано за 5 днів 3000 грн. Яку суму податків слід сплатити за такого працівника?
Із зарплатою все більш-менш зрозуміло. А що із добовими?
Неоподаткованою сумою добових є: 417,30 х 5 = 2086,50 грн. Перевищення цієї суми (3000,00 – 2086,50 = 913,50) оподатковуватиметься ПДФО (із застосуванням «натурального» коефіцієнта) та ВЗ (без жодних коефіцієнтів).
Розмір військового збору: (4173,00 + 913,50) х 1,5% = 76,30 грн.
Визначаємо розмір ПДФО. Оскільки зарплата працівника перевищує 2690,00 грн, він не має права на отримання ПСП.
Тож розмір ПДФО: (4173,00 + 913,50 х 1,21951) х 18% = 951,66 грн.
Розраховуємо суму до виплати: 4173,00 + 3000,00 - 76,30 – 951,66 = 6145,04 грн.
Єдиний соціальний внесок
Про те, хто і скільки сплачуватиме ЄСВ в 2019 році, ми писали тут. А зараз розглянемо зміни, що стосуються саме роботодавців.
Мінімальний страховий внесок - це сума ЄСВ, яка визначається розрахунковим шляхом як добуток мінімальної зарплати та розміру ЄСВ (в основному 22%) (ст. 1 Закону про ЄСВ). Розмір мінімального страхового внеску з 1 січня 2019 року становитиме 4173 х 22% = 918,06 грн.
Згідно зі ст. 8 Закону про ЄСВ, якщо база нарахування ЄСВ найманих працівників менша за розмір встановленої мінімальної заробітної плати за звітний період, то роботодавець зобов'язаний донарахувати ЄСВ до мінімального страхового внеску.
Максимальна величина бази нарахування з 01.01.2019 року вона становить 15 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом: 4173 х 15= 62 595 грн. Тож, максимальний місячний страховий внесок (сума ЄСВ, яку роботодавець має нарахувати за працівника в разі наявності такого розміру доходу) у 2019 році буде становити 13770,90 грн.
А тепер на прикладах розглянемо, як це працюватиме.
Приклад 6. Оклад менший за мінімальну зарплату – що з ЄСВ?
Працівнику за основним місцем роботи встановлено оклад 2000,00 грн і жодних інших виплат він отримувати не повинен.
Якщо він відпрацював повний місяць і виконав норму робочого часу, роботодавець повинен нарахувати йому зарплату за січень 2019 р. у розмірі мінімальної зарплати 4173,00 грн. Таким чином, фонд оплати праці такого працівника складатиметься з зарплати за відпрацьований час згідно з окладом 2000 грн і доплати до розміру мінімальної зарплати 2173,00грн.
Така нарахована зарплата 4173,00 грн (а не оклад працівника) буде базою для нарахування ЄСВ. Таким чином, завдяки доплаті роботодавець сплачує ЄСВ у мінімальному розмірі – 918,06 грн. Але робиться така доплата не для того, щоб сплатити ЄСВ у мінімальному розмірі, а щоб виконати мінімальні гарантії в оплаті праці працівника.
А якби працівник норму робочого часу не виконав, наприклад, через неповний робочий день (0,5 ставки)? Оскільки працівник відпрацював лише половину норми робочого часу, то роботодавець повинен нарахувати йому зарплату за січень 2019 р. у розмірі половини мінімальної заробітної плати: 4173,00 х 0,5 = 2086,50 грн. А от ЄСВ довелося б сплатити за такого працівника у розмірі мінімального страхового внеску 918,06 грн. Оскільки це основне місце роботи і цього вимагає ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ.
Приклад 6.1. Якщо працівник – зовнішній сумісник
Візьмемо умови прикладу 6, але працівник буде зовнішнім сумісником. Вважатимемо, що працівник виконав лише половину норми робочого часу. Як буде нарахована його зарплата та яку суму ЄСВ на неї слід нарахувати?
Оскільки оклад працівника менший за мінімальну зарплату, він також матиме право на доплату, але пропорційно відпрацьованого робочого часу. Працівник відпрацював лише половину норми робочого часу, тож роботодавець повинен нарахувати йому зарплату за січень 2019 р. у розмірі половини мінімальної заробітної плати: 4173,00 х 0,5 = 2086,50 грн.
Така нарахована зарплата 2086,50 грн (а не оклад працівника) буде базою для нарахування ЄСВ. При цьому вимога ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ не застосовується – роботодавець сплачує ЄСВ у розмірі, визначеному з фактично нарахованої зарплати: 2086,50 х 22% = 459,03грн.
Приклад 6.2 Якщо працівник – внутрішній сумісник
Візьмемо умови прикладу 6, але працівник буде внутрішнім сумісником. Тобто на цьому ж підприємстві він ще має основну посаду і роботу, за якою йому було нараховано 5000 грн зарплати, а за сумісництво – 2086,50 грн. Яку суму ЄСВ на такі зарплати слід нарахувати?
Щодо нарахування ЄСВ на зарплату (та решту доходів) внутрішніх сумісників ситуація склалася цікава. Справа в тому, що ПФУ наполягав, що ЄСВ треба нараховувати окремо за кожною із посад такого працівника (і навіть у таблиці 6 Звіту з ЄСВ зарплату відображати окремо). А ДФС наполягала, що зарплату за такими посадами слід сумувати (і у таблиці 6 відображати одним рядком). Ми про це писали ще у 2017 році. І з того часу мало що змінилося. Але, оскільки адміністрування ЄСВ здійснюють саме податківці, роботодавцям варто звернутися до них за індивідуальною консультацією, щоб потім уникнути штрафів при перевірках.
Якщо йти за роз’ясненнями податківців, то сума ЄСВ становитиме: (5000 + 2086,50) х 22% = 1559,03 грн. І навіть, якщо б за основною посадою працівник не виконав би норму робочого часу і отримав зарплату нижчу за мінімальну, то донараховувати ЄСВ за нього довелося б лише в тому випадку, якщо сумарний дохід (зарплата за обома місцями роботи) був би нижчим за мінімальну місячну зарплату.