Чим керуватися?
У разі затримки виплати зарплати на 1 і більше календарних місяців роботодавець зобов'язаний нарахувати та виплатити працівникам компенсацію втрати частини зарплати — так встановлено Законом №2050.
Як саме розрахувати та виплатити цю компенсацію, врегульовано Порядком №159.
I не забуваймо, що 26.02.2021 р. набрав чинності Закон №1214, яким внесено зміни до Закону №2050.
За затримку яких доходів платиться компенсація?
Під доходами у Законі №2050 слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, а саме:
1) пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством);
2) соціальні виплати;
3) стипендії;
4) заробітна плата (грошове забезпечення);
5) сума індексації грошових доходів громадян;
6) суми відшкодування шкоди, заподіяної фізособі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
7) суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
У цій статті говоритимемо саме про доходи, що їх роботодавець платить найманому працівникові.
Зверніть увагу! За затримку виплати індексації теж слід платити компенсацію!
Підстава для нарахування компенсації
Виплата зарплати не у встановлені законодавством строки сама по собі є порушенням. Але компенсація виплачується не за кожним з них.
Строки виплати зарплати
Відповідно до статей 115 КЗпП та 24 Закону про оплату праці роботодавець зобов'язаний виплачувати заробітну плату найманим працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, з обов'язковим дотриманням таких вимог:
1) не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів;
2) не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Крім цього, слід пам'ятати про вимоги щодо виплати відпусткових (не пізніше ніж за три дні до початку відпустки, згідно зі ст. 21 Закону про відпустки) та розрахунку зі звільненим працівником у день звільнення (ст. 116 КЗпП).
Лише якщо затримка виплати зарплати становить один і більше календарних місяців, то відповідно до ст. 34 Закону про оплату праці та ст. 2 Закону №2050 роботодавець зобов'язаний нарахувати і виплатити працівникам компенсацію втрати частини заробітної плати.
I ще одне: виплата компенсації за несвоєчасну виплату зарплати — це лише один із видів матеріальної відповідальності роботодавця.
Так, якщо зі звільненим працівником не було проведено розрахунку своєчасно, він матиме право на отримання середнього заробітку за весь час затримки. Iноді сума такої виплати набагато перевищує суму заборгованості. Відсутність коштів у роботодавця не ви-ключає його відповідальності (Постанова ВСУ від 03.07.2013 р. у справі №6-60цс133).
Але якщо заробітну плату не отримано своєчасно з вини працівника, то вона компенсації не підлягає і відповідальності роботодавець не несе. Проте для цього треба мати докази.
Наприклад, якщо зарплата виплачується на картку працівника і роботодавець має правильні платіжні реквізити, довести вину працівника буде важко. А ось якщо зарплата виплачується готівкою, працівник має бути повідомлений про строки виплати зарплати і про належну йому суму до виплати. Для цього працівників ознайомлюють із колективним договором або з наказом про строки виплати зарплати під підпис. А про суму зарплати, яку працівник має отримати, йому надається, як правило, розрахунковий лист або інший документ (теж бажано під підпис).
Якщо ж працівник не з'являється на роботі або до каси у такі дні і протягом місяця після, то вини роботодавця в цьому немає.
Порядок нарахування компенсації
Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням роботодавцем строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги.
Як зазначили вище, порядок нарахування такої компенсації затверджено Порядком №159.
Механізм компенсації за затримку у виплаті зарплати зовні дуже схожий на її індексацію.
Тож не дивно, що ці дві компенсаційні виплати весь час порівнюють. Проте між ними є відмінності, а саме:
1. На відміну від індексації зарплати, компенсація за її несвоєчасну виплату здійснюється лише один раз — безпосередньо перед виплатою заборгованості із зарплати. I нараховується така компенсація пропорційно до частини зарплати, заборгованість за якою погашається.
Наприклад, якщо підприємство не платило зарплату працівникам півроку, а потім погашає 1/3 такої заборгованості (виплачує зарплату за перші 2 місяці затримки), компенсація нараховується у місяці погашення заборгованості і лише щодо зарплати за ці 2 місяці. Щодо решти заборгованості компенсація буде нараховуватися та виплачуватися під час її погашення.
2. Поріг інфляції для компенсації зберігся на рівні 100% на відміну від індексації. Якщо індекс споживчих цін наростаючим підсумком не перевищує 100%, компенсація не нараховується.
3. Iндексації підлягає нарахована зарплата, компенсації — заборгованість з її виплати (тобто зарплата після проведення всіх утримань).
4. Iндексація зарплати здійснюється у межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Компенсація нараховується на всю суму заборгованості, яка погашається.
I ще одне. Позаяк індексація входить до фонду оплати праці, то за затримку в її виплаті компенсація нараховується (п. 3 Порядку №159, п. 4 Порядку №1078). Але сама компенсація за несвоєчасну виплату заробітної плати індексації не підлягає, бо компенсації підлягають такі грошові доходи разом зі сумою індексації. Таким чином, вдруге індексувати цю компенсацію немає потреби.
Розрахунок компенсації
Відповідно до п. 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованої, але вчасно не виплаченої заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) та приросту індексу споживчих цін у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Тобто формула для розрахунку компенсації має такий вигляд:
Ск = (Дн/в х Приріст Iі) : 100 ,
де: Ск — сума компенсації;
Дн/в — дохід, не виплачений за відповідний період після утримання податків та обов'язкових платежів;
Приріст Iі — приріст індексу інфляції у відсотках за період невиплати. Його визначають множенням місячних індексів інфляції за період невиплати доходу.
При цьому до розрахунку не включається індекс інфляції місяця:
- за який виплачують дохід;
- в якому виплачують заборгованість (бо індекс цього місяця ще невідомий).
Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держстатом. Але роботодавцю для розрахунку компенсації потрібен не сам індекс, а приріст (тобто різниця між індексами). Далі покажемо на прикладі, як це працює.
Приклад У січні 2017 р. працівникові було нараховано, але вчасно не виплачено зарплату в розмірі 8000,00 грн (за мінусом утримань податків та обов'язкових платежів). Виплачують частку зарплати за січень 2017 р. у сумі 2500 грн у липні 2021 р.
У разі виплати у липні 2021 р. нарахованих, але не виплачених своєчасно коштів сума компенсації нараховується з урахуванням величини приросту IСЦ, наведеної у таблиці.
Таблиця
Величина приросту IСЦ для компенсації зарплати в разі несвоєчасної її виплати у серпні 2021 р.
Місяць | Приріст індексу споживчих цін (у %) за період невиплати доходу | ||||
Роки: | |||||
2017 | 2018 | 2019 | 2020 | 2021 | |
Січень | 43,6 | 25,8 | 15,2 | 11,6 | 5,1 |
Лютий | 42,1 | 24,7 | 14,6 | 11,9 | 4,1 |
Березень | 39,6 | 23,3 | 13,6 | 11,0 | 2,3 |
Квітень | 38,4 | 22,3 | 12,4 | 10,1 | 1,6 |
Травень | 36,6 | 22,3 | 11,7 | 9,8 | 0,3 |
Червень | 34,4 | 22,3 | 12,2 | 9,6 | 0,1 |
Липень | 34,2 | 23,2 | 12,9 | 10,2 | – |
Серпень | 34,3 | 23,2 | 13,2 | 10,5 | |
Вересень | 31,7 | 20,9 | 12,4 | 9,9 | |
Жовтень | 30,1 | 18,9 | 11,7 | 8,8 | |
Листопад | 29,0 | 17,2 | 11,6 | 7,4 | |
Грудень | 27,7 | 16,3 | 11,8 | 6,5 |
Приріст IСЦ, розрахований за період невиплати грошового доходу (січень 2017 р. — липень 2021 р.), становить 43,6%.
Сума компенсації в цьому випадку — 1090,00 грн (2500 х 43,6 : 100).
Бухгалтерський облік
Відповідно до ст. 2 Закону про оплату праці та пп. 2.2.8 Iнструкції №5, суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати належать до фонду додаткової заробітної плати.
Але сума компенсації за затримку виплати заробітної плати не враховується до мінімальної заробітної плати.
Отже, нарахування компенсації належатиме до витрат підприємства на оплату праці. Це обов'язкова виплата, передбачена чинним законодавством, тож її відображатимуть за тими самими витратними рахунками, до яких належать витрати на оплату праці відповідних працівників: Д-т 23, 91-94, 97 К-т 661.
ПДФО. З компенсації за затримку зарплати працівникові підприємство зобов'язане утримати ПДФО зі суми такого доходу за його рахунок за ставкою 18%.
Зверніть увагу: компенсацію враховують при визначенні граничного розміру доходу, що дає право на ПСП. При визначені бази оподаткування ПДФО застосовується ПСП (за наявності на неї права).
У додатку 4ДФ суму компенсації відображають з ознакою 101.
Військовий збір. Зі суми компенсації утримують і військовий збір за ставкою 1,5%.
ЄСВ. Позаяк компенсація працівникам втрати частини зарплати у зв'язку з порушенням термінів її виплати належить до фонду оплати праці, ця виплата є об'єктом нарахування ЄСВ.
У додатку Д1 об'єднаної звітності слід відображати у складі фонду оплати праці того місяця, в якому компенсацію нараховують. Тобто в додатку Д1 звіту компенсацію зазначають однією сумою разом із рештою суми зарплати.
Відповідальність
Держпраці зазначає, що порушення порядку нарахування та виплати компенсації за затримку зарплати належить до інших порушень трудового законодавства.
Щодо застосування штрафів у разі невиплати компенсації за затримку виплати зарплати
<...>
Абзацом четвертим частини другої статті 265 КЗпП України визначено, що порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі передбачає відповідальність у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Ненарахування та невиплата компенсації заробітної плати є порушенням інших вимог трудового законодавства, за яке, згідно з абзацом дев'ятим частини другої статті 265 КЗпП України, передбачено відповідальність у розмірі мінімальної заробітної плати.
Також відповідно до Закону №378-IХ статтю 265 КЗпП України доповнено частиною шостою такого змісту, що у разі виконання припису центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та усунення виявлених порушень, передбачених абзацами четвертим — шостим, дев'ятим частини другої цієї статті, у визначені приписом строки заходи щодо притягнення до відповідальності не застосовуються.
Отже, за порушення строків виплати заробітної плати та за ненарахування та невиплату компенсації заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати роботодавець несе відповідальність при невиконанні припису інспектора праці. У разі усунення виявлених під час інспекційного відвідування порушень в строки, визначені приписом, заходи щодо притягнення роботодавця до відповідальності не застосовуються.
<...>
Лист Держпраці від 11.12.2020 р. №8713/3/3.3-20
А тому за нього передбачено відповідальність у розмірі 1 мінімальної заробітної плати, а не 2 мінімальних заробітних плат, як за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!