Коментар до листа Мінекономіки від 27.01.2022 р. №4711-06/4121-01
Нагадаємо, що ч. 2 ст. 121 КЗпП передбачено, що працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються в порядку і розмірах, встановлених законодавством:
- добові за час перебування у відрядженні;
- вартість проїзду до місця призначення і назад;
- витрати на найм жилого приміщення;
- зарплата в розмірі, не меншому за середній заробіток такого працівника.
Існує позиція, що всі виплати, які передбачені для працівників КЗпП, належать до мінімальних гарантій з оплати праці. Отже, це стосується і тих гарантій, які мають відряджені працівники.
Але мінімальний розмір добових КЗпП не встановлює. То як же ж виконати цю гарантію?
Звернімося до іншого законодавства, де згадуються добові.
Добові для працівників-бюджетників
Відповідно до пп. 170.9.1 ПКУ суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються за рахунок бюджетних коштів, визначаються Кабінетом Міністрів України.
В бюджетних установах суми добових для відряджень визначені в додатку 1 до Постанови №98 та становлять по Україні 300 грн, а для закордонних відряджень сума визначена у доларах США і залежить від країни відрядження.
На підставі цього Мінсоцполітики у листі від 21.12.2016 р. №1732/0/101-16/28 зазначило, що, на його думку, розмір добових не може бути нижчим встановленого вищезазначеною постановою Кабінету Міністрів України.
Але Мінекономіки не погодився з розширенням цього мінімального розміру на небюджетників.
Чи є мінімальний розмір добових у працівників- небюджетників?
У коментованому листі Мінекономіки звертає увагу: дія Постанови №98 поширюється лише на органи державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів.
Тому госпрозрахункові (приватні) підприємства питання щодо розміру добових мають врегулювати самостійно.
Зважаючи на ст. 15 Закону про оплату праці, умови встановлення і розміри компенсаційних виплат, в тому числі і за період відрядження, підприємства визначають самостійно в колективному договорі або іншому локальному акті (наказі, положенні тощо) підприємства.
Звісно, що при встановленні розміру добових небюджетним роботодавцям не заборонено користуватися Положенням №98, а також Інструкцією №59, які розроблені для бюджетних установ. Але насамперед вони зважають на неоподаткований розмір добових.
Оподаткування добових залежно від розміру
Нагадаємо, що неоподаткований розмір добових, визначений пп. «а» пп. 170.9.1 ПКУ, становить:
- для відряджень по Україні – не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, тобто у 2022 році – 650 грн;
- для відряджень за кордон – не більш як 80 євро за кожен календарний день відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, встановленим НБУ, в розрахунку за кожен такий день.
Якщо роботодавець встановить добові у більшому розмірі, ніж зазначено в пп. «а» пп. 170.9.1 ПКУ, то суму, яка перевищує встановлені розміри доведеться оподаткувати ПДФО за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%. Така сума перевищення отримає назву «надміру витрачені на відрядження кошти» і тому для визначення бази нарахування ПДФО потрібно буде застосувати коефіцієнт (1,21951) згідно з п. 164.5 ПКУ. І показати цю базу нарахувння, і стягнуті ПДФО і ВЗ в додатку 4ДФ з ознакою доходу «118».
***