Зауважимо, що, за позицією Держпраці, існує три види відрахувань:
- ті, що здійснюються для держави (податки з доходів фізичних осіб, збори на обов’язкове державне пенсійне страхування та обов’язкове страхування на випадок безробіття);
- утримання, що проводяться з метою забезпечення виконання зобов’язань перед третіми особами (наприклад, аліменти та інші виплати за виконавчими документами);
- відрахування із заробітної плати працівників для покриття заборгованості підприємству, де вони працюють.
Вичерпний перелік підстав для виплати останнього виду відрахувань міститься у ч. 2 ст. 127 КЗпП.
Так, відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, де вони працюють, можуть провадитися за наказом (розпорядженням) власника підприємства або уповноваженого ним органу. З нашою статтею на цю тему можна ознайомитися тут.
Галина Казначей у своєму Телеграм-каналі також приділила свою увагу темі відрахування з зарплати працівника, якщо виникла заборгованість перед підприємством.
Вона підкреслила, що відповідно до ст. 127 КЗпП, відрахування із заробітної плати працівника можливі виключно у випадках, чітко визначених законодавством.
Роботодавець має право здійснити відрахування із заробітної плати працівника на підставі наказу (розпорядження).
Зокрема, таке відрахування можливе у випадках:
- якщо працівникові було видано аванс у рахунок заробітної плати, і його необхідно повернути;
- у разі переплати, яка сталася через помилки в розрахунках (так звані лічильні помилки);
- якщо працівник не використав і не повернув у встановлений термін аванс, отриманий на відрядження чи у зв’язку з переведенням до іншої місцевості;
- якщо працівникові було надано кошти на господарські потреби, і він не заперечує ні підстав, ні суми, яку слід повернути.
Ці випадки не потребують попередньої згоди працівника, однак роботодавець повинен видати відповідний наказ або розпорядження не пізніше одного місяця:
- з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості;
- або з дня дня виплати неправильно обчисленої суми.
ВАЖЛИВО! У разі пропуску зазначеного строку відрахування втрачає законну силу. Тобто якщо пройшло більше місяця, стягнути кошти з працівника вже неможливо.
Лічильна помилка
До лічильних помилок належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період тощо. Не можуть вважатися ними не пов'язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів, у тому числі колективного договору. Це підтверджується п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 №13.
Обмеження розміру відрахувань із заробітної плати
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! При кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20%, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, – 50% заробітної плати, яка належить до виплати працівникові.
Не допускаються відрахування з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які згідно з законодавством не звертається стягнення.