Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю – 2026: деталі від Фонду соцзахисту

Як виконуватимемо новий норматив щодо працевлаштування осіб з інвалідністю у 2026 році? Яка зарплата має бути у такого працівника? Яким буде розмір внеску? Якими будуть штрафи та пеня за його несплату? Та як будемо зазначати виконання нормативу у звітності

Працевлаштування осіб з інвалідністю – 2026: нові квартальні нормативи, внесок замість штрафу, звітність, пеня

Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на своїй сторінці у Facebook інформує про зміни, введені Законом України від 15.01.2025 №4219-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю», які почнуть діяти з 01.01.2026 року.

Вони полягають у тому, що:

– З 2026 року норматив працевлаштування осіб з інвалідністю слід буде розраховувати щокварталу, а не щороку.

– Для зарахування до нормативу працівника з інвалідністю нараховувати йому зарплату треба більше за розмір мінімальної.

– Замість адміністративно-господарських санкцій запроваджується цільовий внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю, але за його несплату чекатиме штраф і пеня.

– Обов’язок сплати поширюється не тільки на суб’єкти бізнесу, а й бюджетні організації, не залежно від джерела фінансування (місцевий/державний).

– Адмініструванням внесків займатимуться податківці. Відповідно роботодавці повинні будуть сплачувати до ДПС ці внески та звітувати про них.

Отже, щокварталу при поданні податкових розрахунків і невиконанні нормативу робочих місць для працевлаштування людей з інвалідністю всі роботодавці повинні щоквартально сплачувати цільовий внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю.

З бізнесом тут більш менш все зрозуміло, вони платили АГС і продовжать платити цільовий внесок, а от бюджетні організації звільнялись від сплати АГС, а тепер, коли кошторис на утримання не передбачає таких платежів, але ж вони передбачені Законом, це питання коригування поданих кошторисів слід вирішувати негайно!

Яким буде норматив працевлаштування осіб з інвалідністю у 2026 році?

Зараз є два розміри нормативу працевлаштування : від 8 до 25 – 1 робоче місце, а далі 4 відсотки, і де не ставилась вимога повної тривалості робочого часу та певного розміру заробітної плати!

Буде три.

Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю буде в кількості:

• одного робочого місця, але з розрахунку нормальної тривалості робочого часу або якщо за рахунок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою або неповною, за умови нарахування за цей час заробітної плати, розмір якої перевищує розмір мінімальної заробітної плати, – для платників внеску, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за квартал становить від 8 до 25 працівників;
• 4 відсотки середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за квартал із розрахунку нормальної тривалості робочого часу або якщо за рахунок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою або неповною, за умови нарахування за цей час заробітної плати, розмір якої перевищує розмір мінімальної заробітної плати, – для платників внеску, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за квартал становить більше 25 працівників;
• 2 відсотки середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за квартал із розрахунку нормальної тривалості робочого часу або якщо за рахунок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою або неповною, за умови нарахування за цей час заробітної плати, розмір якої перевищує розмір мінімальної заробітної плати, – для платників внеску закладів охорони здоров’я, реабілітаційних закладів та надавачів соціальних послуг; державних, комунальних та недержавних підприємств, установ, організацій, основним видом діяльності яких є реабілітація осіб з інвалідністю, навчання таких осіб або догляд за ними.

Отже, виконання нормативу не річне, а квартальне! І в усіх випадках для виконання нормативу потрібно буде не лише щоб місце роботи для працівника з інвалідністю було основним, а і щоб платили йому зарплату більше мінімальної!

У разі недотримання роботодавцем вимоги щодо розміру оплати праці, такий роботодавець не має права зараховувати таку особу, як одиницю.

Група інвалідності має значення. Роботодавець у порядку, встановленому КМУ, має право зарахувати до виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю забезпечення роботою осіб з інвалідністю І групи незалежно від причин її встановлення або осіб з інвалідністю ІІ групи з порушенням зору чи психічними розладами у розрахунку одна працююча особа з інвалідністю за двох штатних працівників (два робочих місця визначеного нормативу). Тобто такі працевлаштовані особи з інвалідністю рахуватимуться одна за дві!

Решта працевлаштованих осіб з інвалідністю рахуватимуться одна за одну.

Документом, який дає право нараховувати ЄСВ у розмірі 8.41%, є довідка до акту огляду МСЕК/витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, де діагноз вказано у позиції 17.1.7. Як правило, всі діагнози у медичних документах вказуються відповідно до МКХ 10.

Норматив визначатиметься, орієнтуючись на показник середньооблікової кількості штатних працівників за нормами Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.2005 №286, за квартал.

При здійсненні розрахунку нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до середньооблікової кількості осіб штатного облікового складу не включаються штатні одиниці, що відносяться до робіт, професій з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

У всіх випадках до робочих місць з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці належать ті робочі місця, які за результатами проведеної відповідно до постанови КМУ від 01.08.1992 №442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» атестації робочих місць віднесені до робочих місць із шкідливими, важкими чи особливо шкідливими, особливо важкими умовами праці. Це: установлені фактори і причини виникнення несприятливих умов праці; проведене санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексна оцінка факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідальність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлено ступінь шкідливості й небезпечності праці та її характер за гігієнічною класифікацією; обгрунтувано віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; встановлено пільги та компенсації за роботу у шкідливих (особливо шкідливих), важких (особливо важких) умовах праці.

Ще 03.04.2025 з’явилась інформація про те, що МОЗ ініціює внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 №1290 та від 21.02.2001 №163, що визначають переліки виробництв, цехів, професій і посад, які дають право на додаткові трудові пільги через шкідливі умови праці:

– Списку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку (Постанова №1290);

– Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня (Постанова №163).

Такі зміни пов’язані з ліквідацією медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) та запровадженням нової електронної системи оцінювання функціонування особи. Починаючи з 31 грудня 2024 року, процес оцінювання буде здійснюватися в цифровому форматі.

МОЗ підготовлені зміни до згаданих постанов, що передбачають виключення всіх професій, пов’язаних із діяльністю МСЕК, з:

– розділу XVII «Охорона здоров’я, освіта та соціальна допомога» Списку №1290;

– пункту 32 «Охорона здоров’я, освіта та соціальна допомога» Переліку №163.

Станом на сьогодні останні зміни у обох постановах було внесено у 2022 році.

Отже, у 2026 році вже не буде адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу, крім періодів 2025 рік і минулі. Замість нього – цільовий внесок поквартально за 2026 рік. Сплачені внески будуть зараховуватись до державного фонду соціального захисту осіб інвалідністю, який є складовою частиною державного бюджету. Внески не належать до системи оподаткування.

Яким буде розмір внеску?

Розмір внеску рахуватимуть як добуток таких показників:

• 40% середньомісячної заробітної плати (винагороди) у відповідному календарному кварталі, розрахованої на одного працівника;
• кількість місяців у кварталі;
• різниця між встановленим нормативом і середньообліковою кількістю штатних працівників – осіб з інвалідністю (тобто виконаним нормативом) за квартал, з урахуванням вимог, визначених щодо розміру оплати праці. 

На період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, та до останнього числа останнього місяця кварталу, в якому воєнний стан буде припинено чи скасовано, розмір внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю встановлюється на рівні 50 відсотків розміру, визначеного ст. 18-2 Закону України від 21.03.1991 №875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» у редакції після 01.01.2026.

На період дії воєнного стану в Україні та до останнього числа останнього місяця кварталу, в якому воєнний стан буде припинено чи скасовано, розмір внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю буде встановлено на рівні 50 відсотків базового розміру.

Мінсоцполітики вже розроблено та оприлюднено проєкт порядку обчислення середньомісячної заробітної плати (винагороди) для розрахунку внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю.

У проекті є розбіжності щодо розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за календарний квартал визначається шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за кожен місяць кварталу та ділення отриманої суми на три. Показник «середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу» розраховується згідно з Інструкцією зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.2005 №286, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 30.11.2005 за №1442/11722, де у підпункті 2.5.2 вказано, що у облікову кількість працівників включаються також працівники, які були тимчасово відсутні у зв'язку з виконанням державних або громадських обов'язків відповідно до ст. 119 КЗпП, яка встановлює гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов'язків.

У проекті постанови, розробленому Мінсоцполітики вказано, що при обчисленні показника середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцем у відповідному календарному кварталі, для цілей розрахунку внеску не враховуються:

• особи, які виконують роботи (надають послуги) за договорами цивільно-правового характеру;
• працівники, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами або у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого законодавством;
• працівники, які перебувають у відпустці без збереження заробітної плати протягом повної тривалості звітного періоду;
• працівники, з якими призупинено дію трудового договору відповідно до ст. 13 Закону України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»;
• працівники, які направлені для проходження базової військової служби, призвані на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби;
• працівники, праця яких відноситься до робіт, професій з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Моніторинг працевлаштування роботодавцями осіб з інвалідністю здійснює державна установа, що реалізує заходи соціального захисту та забезпечення соціальними послугами осіб з інвалідністю.

Кошти цільового фонду соціального захисту осіб з інвалідністю скеровуватимуться також і на фінансування витрат на їхнє навчання. Також розширюються категорії підприємств, які можуть користуватися фінансовою підтримкою від держави, наприклад підприємства захищеного працевлаштування, які матимуть на меті не отримання прибутку, а забезпечення роботою осіб з важкими формами функціональних обмежень.

Нарахування і сплата адміністративно-господарських санкцій підприємствами, які не забезпечили виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в періодах до дати введення в дію цього Закону, тобто у 2025 році включно, здійснюються у порядку, що діяв до дати введення в дію цього Закону. Адміністративно-господарські санкції та пеня за їх несвоєчасну сплату зараховуються до державного фонду соціального захисту осіб з інвалідністю. Нараховані, але не сплачені роботодавцями до дати введення в дію цього Закону адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю та пеня адмініструються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зараховуються до державного фонду соціального захисту осіб з інвалідністю та підлягають використанню відповідно до ст. 11 Закону України від 21.03.1991 №875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Тобто стягненням адміністративно-господарських санкцій роботодавцями, які не виконали норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2025 році та минулих періодах, будуть займатися Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю і його територіальні відділення на підставі автоматизованого аналізу Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, заповненим і поданим до органів Державної податкової служби суб’єктом, який використовує найману працю.

***

Читайте також:

• Внески замість працевлаштування осіб з інвалідністю: коли та в яких розмірах сплачувати?
• Зміни у працевлаштуванні осіб з інвалідністю: аналіз Закону №4219
• Заходи розумного пристосування для осіб з інвалідністю: коли та як забезпечувати?
• Обчислення внесків на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю з 2026 року: оприлюднено проєкт порядку