Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради нагадує, що 12 грудня 2025 року офіційно оприлюднено Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік». Для роботодавців і працівників цей документ має не лише фінансове, а й пряме юридичне значення, адже саме від розміру мінімальної заробітної плати залежить вартість кожного порушення трудового законодавства.
У 2026 році держава зробила принциповий вибір: мінімальна зарплата встановлена одразу на весь рік, без поетапного підвищення. Це означає прогнозованість — але й фіксацію штрафних ризиків.
Мінімальна заробітна плата у 2026 році
З 1 січня 2026 року мінімальна заробітна плата становить:
- 8 647 грн — у місячному розмірі;
- 52 грн — у погодинному розмірі.
Важливо: оскільки МЗП не змінюється протягом року, усі штрафи за статтею 265 КЗпП застосовуються в однаковому розмірі протягом усього 2026 року.
Чому мінімальна зарплата — це не лише про оплату праці
Мінімальна зарплата — це базова розрахункова величина для:
- штрафів Держпраці;
- фінансової відповідальності роботодавця;
- оцінки «ціни» кожного кадрового рішення.
Навіть один неправильно оформлений працівник може коштувати бізнесу більше, ніж місячний фонд оплати праці.
Ключові штрафи за порушення трудового законодавства у 2026 році
1. Неоформлені працівники та зарплата «в конвертах»
Розмір штрафу:
- 10 МЗП (86 470 грн) — за перше порушення;
- 30 МЗП (259 410 грн) — за кожного працівника при повторному порушенні протягом двох років.
Для роботодавців — платників єдиного податку І–ІІІ груп за перше порушення застосовується лише попередження.
Приклади:
- Працівника допустили до роботи без трудового договору — штраф 86 470 грн.
- Повторно виявлено двох неоформлених працівників — штраф понад 500 тис. грн.
- Трудові відносини маскуються договорами ЦПХ — ризик перекваліфікації та максимальних санкцій.
2. Недопущення або перешкоджання перевірці Держпраці
Розмір штрафу:
- 3 МЗП (25 941 грн) — за створення перешкод перевірці;
- 16 МЗП (138 352 грн) — за недопуск до перевірки щодо неоформлених працівників.
Приклад:
Відмова допустити інспектора «через відсутність керівника» — штраф може бути вищим, ніж за саме порушення.
3. Порушення строків виплати заробітної плати
Розмір штрафу:
- 3 МЗП (25 941 грн).
Приклади:
- Затримка зарплати навіть на кілька днів — підстава для штрафу.
- Фінансові труднощі не визнаються поважною причиною.
- Систематичні затримки — високий ризик перевірок і судових спорів.
4. Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці
Розмір штрафу:
- 2 МЗП (17 294 грн) за кожного працівника.
Приклади:
- Неправильна оплата нічних або святкових годин.
- Відсутність доплат за надурочну роботу.
- Помилки у розрахунках множаться на кількість працівників.
5. Порушення гарантій працівників, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України "Про військовий обов’язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"
Розмір штрафу:
- 4 МЗП (34 588 грн) за кожного працівника.
Для роботодавців — платників єдиного податку І–ІІІ груп за перше порушення застосовується попередження.
Ці порушення перебувають під особливою увагою контролюючих органів з огляду на воєнний стан.
6. Інші порушення трудового законодавств
Розмір штрафу:
- 1 МЗП (8 647 грн) — за кожне порушення;
- 2 МЗП (17 294 грн) — за повторне протягом року.
7. Порушення правил застосування трудових договорів з нефіксованим робочим часом
Закон дозволяє такі договори, але встановлює чіткі межі.
Порушенням вважається:
- перевищення допустимої кількості таких договорів (ст. 21-1 КЗпП);
- ведення недостовірного обліку фактично відпрацьованого часу.
Розмір штрафу:
3 МЗП (25 941 грн) за кожного працівника.
Приклади:
- Масове використання договорів з нефіксованим часом — штрафи на сотні тисяч гривень.
- Працівник фактично працює повний день, але табель цього не відображає.
- Договори використовуються для маскування повної зайнятості.
Воєнний стан: коли штрафів можна уникнути
Якщо роботодавець повністю та в установлений строк виконує припис про усунення порушень, штрафи за ст. 265 КЗпП не застосовуються.
Але це не стосується неоформлених працівників, недопусків та повторних порушень.
Отже:
- У 2026 році кожне порушення має чітку грошову «ціну».
- Штрафи легко накопичуються й швидко досягають критичних сум.
- Воєнний стан не скасовує відповідальність, але дає шанс її уникнути — за умови своєчасних дій.
- Кадрова дисципліна значно дешевша, ніж штрафи та суди.
Головний висновок:
у 2026 році трудове законодавство — це не формальність, а зона підвищених фінансових ризиків, які роботодавцю варто прораховувати заздалегідь.
***
Читайте також: Якими будуть штрафи за порушення трудового законодавства у 2026 році?
