Як звільнити працівника у 2026 році?
Усе про документальне оформлення звільнення працівника (зі зразками заяв та наказів), а також як правильно і швидко провести розрахунок при звільненні (покроковий алгоритм дій бухгалтера) – читайте у двох актуальних статтях від редакції «Дебет-Кредит»:
Схiдне міжрегiональне управлiння Держпрацi зазначає, якщо працівник не згоден працювати в нових умовах, трудовий договір припиняється за п. 6 ст. 36 КЗпП (відмова від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці).
При припиненні трудового договору відповідно до пункту 6 статті 36 КЗпП працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку (стаття 44 КЗпП).
Навіть під час воєнного стану зберігаються такі базові гарантії:
- Оплата за повністю виконану місячну (або погодинну) норму не може бути нижчою за встановлений законом мінімум.
Мають забезпечуватись мінімальні гарантії в оплаті праці передбачені ст. ст. 11, 12 Закону «Про оплату праці» (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника та інші).
Заробітна плата повинна виплачуватись регулярно, якщо інше не зумовлено неможливістю через бойові дії.
Під час воєнного стану тривалість робочого часу може бути збільшена до 60 годин на тиждень, але виключно для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо).
Для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо), яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу у період дії воєнного стану не може перевищувати 40 годин на тиждень (ч. 1 ч. 2 статті 6 Закону №2136).
Забороняється будь-які форми примусу до роботи в нових, змінених умовах щодо яких між працівником та роботодавцем не досягнуто взаємної згоди.
Інспектори праці повсякчас закликають роботодавців вживати всіх можливих заходів для забезпечення прав працівників та зменшення їх вразливості особливо ВПО, осіб з інвалідністю, ветеранів, жінок, що мають дітей.
Вирішувати питання про зміну умов праці шляхом соціального діалогу, погоджувати такі питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом.
