Ми вже писали, що 9 квітня 2026 року у ВРУ зареєстровано законопроєкт №15151 "Про внесення змін до законодавства у сфері захисту особистих немайнових прав у контексті євроінтеграції". Автором є заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики І. Калаур.
Наразі ж адвокатка Ганна Лисенко зупинилася на практичних моментах нової законодавчої ініціативи.
І хоч на практиці суди часто зменшують суму, але все одно щось присуджує працівнику. Підставами для стягнення моральної шкоди наразі є: душевні страждання, приниження честі та гідності, погіршення якості життя тощо.
Пропонується доповнити ст. 237-1 КЗпП: п. 2. При встановленні належним чином умисних дій працівника виключається стягнення моральної шкоди на його користь або на користь членів його сім'ї.
Якщо буде доведено, що: працівник діяв умисно, сам створивши конфлікт або порушивши трудові обов'язки — він втрачає право на моральну шкоду.
Як на практиці прийняття цього закону може вплинути на спору щодо стягнення моральної шкоди:1. Менше "формальних" позовів.
Моральна шкода перестане бути автоматичною вимогою із завищеними розмірами.
2. В суді буде фокус на доказах.
Суд оцінюватиме:
- чи був умисел
- чи є вина працівника
- хто спровокував ситуацію.
3. Більше значення матимуть кадрові документи.
Вирішальними стануть: акти, службові розслідування листування, пояснення працівника, свідки.
Наостанок вона зауважила, що законопроєкт №15151 не скасовує стягнення моральної шкоди, але змінює підхід: з автоматичного стягнення моральної шкоди на доведення відсутності «умисних дій працівника».
