Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Виконавча дирекція Київського міського відділення ФСС з ТВП нагадує, що згідно зі ст. 837 ЦКУ за договором підряду (договір цивільно – правового характеру) одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Слід зазначити, що Законом №2464 визначаються правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку ЄСВ, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку. Тобто, норми Закону №2464 не врегульовують питання загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.
Своєю чергою, визначення правових, фінансових та організаційних засад загальнообов’язкового державного соціального страхування, гарантій працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами здійснюється відповідно до норм Закону №1105.
Згідно із частиною 2 статті 1 Закону №1105 застрахована особа – фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (пункт 3 частини 1 статті 1 Закону №2464) має право на матеріальне забезпечення.
Статтею 18 Закону №1105 чітко визначено коло осіб, які підлягають страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, а саме особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах.
Відповідно до статті 19 Закону №1105 право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до листа ФСС з ТВП від 10.02.2017 р. №2.4-17-232 щодо права на матеріальне забезпечення осіб, які виконують роботи, надають послуги за договорами цивільно – правового характеру, відповідно до норм Закону №1105, не підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, а також добровільному страхуванню та не мають права на отримання матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду.
