Інваліди на підприємстві: трудові пільги та гарантії

Насамперед зазначимо, що для отримання пільг інвалід під час працевлаштування повинен надати підприємству або ФОПу разом з іншими документами  довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою 157-1/о, затвердженою наказом МОЗ від 30.07.2012 р. № 577

Особливості умов праці інвалідів

Гарантії працівників-інвалідів зафіксовано різними нормами КЗпП. Їх потрібно враховувати роботодавцю протягом всього часу перебування інваліда у трудових відносинах з ним. Зокрема:

-   не встановлюється випробування в разі прийняття на робот інвалідів, направлених на роботу відповідно до рекомендації МСЕК (частина 3 ст. 26 КЗпП);

-   на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, строковий трудовий договір (п. 2 і п. 3 ст. 23 КЗпП) підлягає розірванню достроково (частина перша ст.39 КЗпП);

-   за працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності (п.5, частина 1 ст.40 КЗпП);

-   за рівних умов продуктивності праці та кваліфікації перевага в залишенні на роботі в разі вивільнення  працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці надається, зокрема, інвалідам  війни та особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551, та працівникам, та працівникам, які дістали на цьому підприємстві трудове каліцтво або професійне захворювання (п.5 та п.7 частина 2 ст. 42 КЗпП);

-   працівників, які потребують за станом здоров’я надання легшої роботи, роботодавець повинен перевести, за їх згодою, на таку роботу відповідно з медичним висновком тимчасово або без обмеження строку.

-   на роботодавця покладається обов’язок організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій, установити на їх прохання неповний робочий тиждень та створити пільгові умови праці (ч. 1 ст. 172 КЗпП).

Також роботодавцю слід пам’ятати, що за трудовим законодавством:

• робота інвалідів у нічний час допускається лише за їх згодою та за умови, що це не суперечить рекомендаціям МСЕК (частина друга ст.55, частина друга ст. 172 КЗпП, частина третя ст. 12 Закону № 2694);
• залучення інвалідів до надурочних робіт можливе лише за їх згоди та за умови, що це не суперечить рекомендаціям МСЕК (частина четверта ст. 63, частина друга ст. 172 КЗпП та частина третя ст. 12 Закону №2694).

Працівник став інвалідом під час виконання обов’язків на підприємстві

За працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, зберігаються місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності.

У разі неможливості виконання потерпілим попередньої роботи проводяться навчання та перекваліфікація, а також працевлаштування відповідно до медичних рекомендацій. Час перебування  на інвалідності у зв’язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи зі шкідливими умовами, який надає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах у порядку, установленому законом (ч. 3,4 ст. 9 Закону № 2694).

Якщо працівник проходить реабілітацію внаслідок отримання трудового каліцтва або професійного захворювання, то за працівником на один рік з моменту встановлення інвалідності  зберігається середній заробіток за попереднім місцем роботи із зарахуванням пенсії по інвалідності протягом строку, передбаченого програмою.

Зверніть увагу! У таких випадках відшкодування витрат з урахуванням сплачених сум пенсій здійснюється роботодавцем під час роботи, в яких настала інвалідність. Це все передбачено ч. 2 ст. 25 Закону № 875.

Наслідки для роботодавця у разі  відмови у прийнятті  на роботу

У разі відмови у прийнятті на роботу, ненаданні роботи за спеціальністю інваліду, направленому за розподілом після закінчення навчального закладу, або при недодержанні інших умов трудового договору і законодавства про працю роботодавець відшкодовує витрати на його проїзд до місця роботи і назад до місця проживання, а також витрати на проїзд супровідника, якщо він є необхідним. Це передбачено ч. 2 ст. 24 Закон № 875.

Пільги працівника-"чорнобильця"

Інвалідам, учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (ст.10, 11 та частина третя ст. 12 Закону №796), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворим унаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу (категорія 1), надається переважне право залишення на роботі при вивільненні працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці, в т.ч. при ліквідації, реорганізації або перепрофілюванні підприємства, скороченні чисельності або штату працівників, а також на працевлаштування.

У випадку вивільнення працівників за вищенаведеними причинами їм виплачується допомога у розмірі трикратної середньої місячної зарплати та за бажанням зберігається посадовий оклад на новому місці роботи, але не більше одного року.

Якщо працівника-"чорнибильця" буде переведено у зв’язку із станом здоров’я на нижчеоплачувану роботу, то  їм має виплачуватися різниця між попереднім заробітком і заробітком на новій роботі до встановлення інвалідності або одужання. Така різниця буде виплачуватися не більше одного року.

Лікарняні інвалідам та "чорнобильцям"

Відповідно до частини другої ст. 22 Закону №1105 лікарняні внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачуються ФСС інвалідам, які працюють на підприємствах та в організаціях товариств УТОГ і УТОС, починаючи з першого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Працівникам-"чорнобильцям" 1 - 4 категорій лікарняні виплачуються в розмірі 100% середньої заробітної плати, незалежно від страхового стажу. Це передбачено ч. 1 ст. 24 Закону № 1105.

Відпустки працівникам-інвалідам та "чорнобильцям"

Щорічна основна відпустка надається працівникам-інвалідам такої тривалості:

• для І та ІІ групи – 30 календарних днів;
• для ІІІ групи – 26 календарних днів (ст. 6 Закон про відпустки).

За бажанням працівника-інваліда надається в обов’язковому порядку відпустка без збереження зарплати:

• І-ІІ група – тривалість до 60 календарних днів;
• ІІІ група – тривалістю до 30 календарних днів (пп. 6. частина перша ст. 25 Закону про відпустки).

За бажанням працівників-інвалідів щорічні відпустки в перший рік їх праці мають надаватися повною тривалістю до настання 6-місячного терміну безперервної роботи. Це встановлено ст.10 Закону про відпустки.

Зазначимо, що наразі працівники-"чорнобильці" 1 та 2 категорій мають право, крім щорічної основної, ще й на додаткову відпустку. Але ця відпустка надається незалежно від тривалості роботи працівника на підприємстві. Її надання передбачено ч. 22 ст. 20 Закону № 796.

Тож додаткову відпустку зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 робочих днів на рік роботодавець зобов’язаний надати впродовж календарного, а не робочого року.

Єдиний соцвнесок

ЄСВ нараховується на суми заробітної плати, допомоги з тимчасової непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами працівникам-інвалідам у розмірі 8,41% (частина тринадцять ст. 8 Закону про ЄСВ).

Зверніть увагу! Така ставка застосовується  починаючи з дати встановлення групи інвалідності. Для цього працівник, якому встановлено інвалідність, приносить оригінал відповідної довідки МСЕК своєму роботодавцю. А вже роботодавець робить копію цієї довідки, завіряє її своєю печаткою та написом на зразок «З оригіналом вірно», ставить дату завірення і передає до своєї бухгалтерії. І така копія є достатньою підставою для нарахування ЄСВ за ставкою 8,41% на заробітну плату працівника-інваліда. Про це ми писали тут. 

До дати одержання завіреної зазначеної довідки та після дати скасування інвалідності, роботодавець нараховує ЄСВ  у розмірі 22% на базу нарахування (Лист ПФУ від 26.12.2012 р. № 31229/03-20).

Зверніть увагу! ФОП не може застосовувати ставку у розмірі 8,41% для нарахування ЄСВ на дохід працівника-інваліда, оскільки на ФОПів пільгова ставка не поширюється.

Податкова соціальна пільга (ПСП)

Інвалід І або ІІ групи має право на зменшення зарплати від одного роботодавця на суму ПСП у розмірі 150% загальної ПСП. Але тільки у разі, коли нарахована зарплата не перевищує граничний розмір для застосування ПСП (пп. «ґ» пп. 169.1.3 ПКУ). У 2017 році – він становить 2240 грн.

Також, для деяких категорій інвалідів застосовується  ПСП у розмірі 200% суми пільги визначеної пп. 169.1.1 ПКУ.

На такий розмір ПСП  мають право інваліди І та ІІ групи з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу» від 22.10.1993 р. № 3551 (пп. б, пп. 169.1.4 ПКУ).

Зверніть увагу! ПСП застосовується із дня отримання роботодавцем заяви від працівника про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право (копія пенсійного посвідчення або довідки МСЕК, копія УБД за наявності).

****

Читайте також аналітику на тему:

Працевлаштування інвалідів: від реєстрації у Фонді до звітності 

Працевлаштування інвалідів: що потрібно знати роботодавцю