Про шкідливі фактори у роботі механізаторів, засоби зменшення їх впливу на здоровя та профілактику профзахворювань роз’яснює Держпраці у Рівненській області.
Сiльськогосподарське виробництво вiдноситься до найбiльш великої та багатопрофiльної галузi економiки з державною, кооперативною та приватною формами власностi. Зважаючи на збільшення у свiтi дефiциту харчових продуктiв, ця галузь набуває в економiцi нашої держави все бiльшого значення.
Роботи, що виконуються у сiльському господарствi, мають низку особливостей, якi суттєво вiдрiзняють їх вiд робiт у промисловому виробництвi та впливають на санiтарно-гiгiєнiчнi умови працi. До них належать:
а) виконання значної частини робiт у полi на вiдкритому повiтрi, часто при несприятливих метеорологiчних умовах;
б) сезоннiсть основних польових робiт (з ранньої весни до пiзньої осенi);
в) велика iнтенсивнiсть i добова тривалiсть працi, зумовлена необхiднiстю виконания робiт у стислi термiни;
r) вiдносно часта змiна робочих операцiй, якi. виконує одна особа;
г) значне вiддалення мiсця виконання робiт вiд мiсця постiйного проживання працiвникiв та територiальне роззосередження мiсць виконання робiт у межах одного господарства (iнодi до 8-10 км);
д) масштабна хiмiзацiя сiльського господарства (застосувания пестицидiв, мiнеральних добрив), яка призводить до забруднення шкiдливими хiмiчними речовинами не тiльки повiтря робочої зони, а й усього навколишнього середовища.
Удосконалення технології багатьох видiв сiльськогосподарського виробництва, механiзацiя трудомiстких робочих операцiй, якi характернi для cyчacного сiльського виробництва, сприяють полiпшенню умов працi, зменшенню вмiсту шкiдливих хiмiчних речовин як у повiтрi виробничих примiщень, так i під час застосування їх на вiдкритому повiтрi, зниженню рiвня захворюваностi сiльськогосподарських працiвникiв.
Але, разом із тим у сiльському господарствi й нині iснує потенцiйна можливiсть виникнення низки професiйних захворювань, обумовлених різними факторами впливу:
- дiєю фiзичних факторiв – вiбрацiйна хвороба, професiйна приглухуватiсть, захворювання нервово-м’язової i кiсткової тканин;
- виробничих аерозолiв – пиловi та алергiйнi бронхiти, бiсиноз;
- пестицидiв i мінеральних добрив – гocтpi i хронiчнi професiйнi інтоксикації;
- бiологiчних факторiв – iнфекцiйнi, паразитарнi, алергiйнi та iншi захворювания.
Умови пpaцi механізаторів
На багатьох тракторах основними шкiдливими виробничими факторами, якi дiють на організм механiзаторiв, є:
- несприятливий мiкроклiмат у кабiнi;
- вiбрацiя, шум;
- забруднення повiтря робочої зони пилом, вiдпрацьованими газами, пестицидами, мiнеральними добривами тощо.
Крiм того, механiзатори протягом значної частини робочого часу знаходяться у вимушенiй нерацiональнiй робочiй позi та докладають значних зусиль при переключеннi важелiв керування машиною, що зумовлює компресiйну дiю на мiжхребцевi диски та сприяє розвитку викривлень хребтового стовпа й дефектiв постави.
Пiд час здiйснення основних польових робiт у спекотнi днi температура повiтря у кабiнi тракторiв (не обладнаних кондицiонерами) може досягати 52-550 C, а передньої стiнки кабiни – 60-650 C.
Основним джерелом шуму при роботi на тракторах є двигун, вихлопнi гази та ходова система. Максимум звукової eнepгiї припадає на низькi та середнi частоти, інтенсивнiсть загального рiвня шуму в кабiнах тракторiв, як правило, перевищує допустиму величину i становить 90– 95 дБА.
Основними причинами виникнення вiбрацiї у кабiнi трактора є його рух по нерiвностях rрунту (в полi) або дорожнього покриття, а також робота двигуна i трансмiсiї та коливання начiпних засобiв. Загальна вiбрацiя вiд ходової системи трактора переважно низькочастотна (основна її енергiя коливається у дiапазонi вiд 1 до 4 Гц). Локальна вiбрацiя, яка передається через важелi керування на кистi рук тракториста, має середньочастотний спектр i в бiльшостi випадкiв не перевищує допустимих параметрiв.
Токсична дiя пестицидiв на механiзаторiв може вiдбуватись пiд час виконання робiт iз механiзованого обпилювання та оббризкування рослин.