Коментар до листа ФСС від 01.03.2019 р. №522-11-1
Що говорить закон
Чинне законодавство з питання утримання аліментів з лікарняних, оплачених за рахунок ФСС, суперечливе.
З одного боку, відповідно до пп. 10 та пп. 11 п. 1 Постанови №146 утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом. В тому числі і з допомоги по державному соціальному страхуванню, а також допомоги з тимчасової непрацездатності, що встановлені в колективних сільськогосподарських підприємствах та доплат до допомоги з державного соціального страхування, які виплачувалися за рахунок підприємств, установ, організацій.
Єдиний виняток встановлено пп. 17 п. 12 Постанови №146: утримання аліментів не провадиться з допомоги з тимчасової непрацездатності для догляду за хворою дитиною віком до 14 років.
З іншого боку, просто так сплатити аліменти зі суми таких лікарняних роботодавець не може. Адже кошти ФСС мають цільовий порядок використання, який встановлює Закон №1105 і сам Фонд.
Для зарахування страхових коштів роботодавець відкриває окремий поточний рахунок у банку у порядку, встановленому НБУ. А роботодавець, який є бюджетною установою, відкриває окремий рахунок для зарахування страхових коштів в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі – окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам і сплату податків з них.
І найголовніше! Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону (ст. 34 Закону №1105).
То до кого прислухатися в цьому випадку?
Консультує ФСС
Фахівці Фонду соцстраху погоджуються з тим, що безпосередньо з окремого рахунку страхувальника стягнення аліментів з сум допомоги з тимчасової непрацездатності не передбачено чинним законодавством про загальнообов'язкове соціальне страхування.
Проте слід враховувати, що до обов’язків підприємств, установ та організацій належить здійснення відрахувань із заробітної плати боржника і перерахування коштів на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби (ст. 69 Закону про виконавче провадження)
На допомогу з державного соціального страхування, що виплачується в разі тимчасової непрацездатності та в інших випадках, стягнення здійснюється виключно за рішенням про стягнення аліментів (ст. 72 Закону про виконавче провадження).
Отже, фахівці ФСС дійшли висновку, що:
- страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на виплату аліментів,
- з суми допомоги з тимчасової непрацездатності, виплаченої боржнику, стягнення аліментів повинно здійснюватися.
Залишилося вирішити, як це організувати на практиці.
Як діяти?
Стягнути аліменти зі суми лікарняних, вже виплачених працівнику, роботодавець фактично немає можливості. Хіба що, якщо звернеться до суду. Адже працівник жодного закону не порушував і роботодавець сам виплатив йому ці лікарняні у повній відповідності до Закону №1105.
Але Закон про виконавче провадження вимагає від роботодавця аліменти все ж таки сплатити. І в повному розмірі, тобто із урахуванням суми лікарняних.
Логіка підказує два варіанти:
1. Після отримання лікарняних працівником із спецрахунку, він вносить в касу суму, необхідну для сплати аліментів.
2. Відрахувати суму аліментів із суми зарплати, а якщо їх буде недостатньо, то у працівника виникне борг із аліментів, який слід буде погасити в наступних місяцях.
Та в обох цих випадках потрібна домовленість із працівником та його бажання. Адже, коли він гроші вже отримав, роботодавець не має права їх в нього відібрати назад. Тому для сплати аліментів роботодавцю доведеться отримувати заяву від працівника – або на перерахування внесених ним в касу коштів одержувачу аліментів згідно з виконавчим листом, або на відрахування таких коштів з його зарплати.
При цьому не слід забувати про обов'язок утримати суму аліментів, розраховану з лікарняних, саме з лікарняних. Його слід виконати при нарахуванні таких лікарняних. А обидва запропоновані варіанти лише перекриватимуть борг працівника, який виникає через порядок використання коштів від ФСС.