Згідно з ч. 3 ст. 67 КЗпП, якщо святковий або неробочий день (ст. 73 КЗпП) співпадає з вихідним днем, то вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.
А ще, з метою створення сприятливих умов для святкування, а також раціонального використання робочого часу, розпорядженням Кабміну рекомендовано переносити робочі дні для працівників, яким встановлено 5-денний робочий тиждень з двома вихідними днями у суботу та неділю. У 2019 році такі рекомендації наведено у розпорядженні Кабміну від 10.01.2019 р. №7-р. У зв'язку з тим, що зазначене розпорядження має рекомендаційний характер, рішення про перенесення робочих днів приймається роботодавцем самостійно шляхом видання наказу чи іншого розпорядчого документа.
Однак прийняте роботодавцем рішення про перенесення робочих днів змінює графік роботи підприємства та норму тривалості робочого часу у місяцях, в яких запроваджено перенесення робочих днів. Тому всі дії щодо надання відпусток, виходу на роботу мають здійснюватися за зміненим у зв'язку перенесенням робочих днів графіком роботи підприємства.
Зокрема, працівник, який перебував у відпустці в період, у якому декілька робочих днів були оголошені вихідними та перенесені на інший період, після закінчення відпустки повинен працювати за графіком роботи підприємства з відповідною оплатою робочих днів. Про це зазначалось тут.
І навпаки, якщо відпустка працівника починається у день, який відпрацьовують напередодні, то йому доведеться працювати в цей день. Про це ми писали тут.
Так, в обох випадках працівник не скористається оголошеними вихідними днями, оскільки в ці дні він перебуватиме у відпустці. Але він, на відміну від інших працівників, в ці дні не лише відпочиватиме, а й отримає за них відпускні. Не втратить він і у зарплаті за відпрацьовані дні.
Приклад. Працівник перебуває в частковій відпустці терміном 20 к.д. з 18.04.2019 р.
Зверніть увагу на те, що у типовій формі наказу про відпустку (П-З) зазначається, як тривалість відпустки (кількість календарних днів), так і її період (з якої по яку дату вона надається). І якщо тривалість відпустки та дата її початку нам відома одразу, то дату її закінчення та дату, коли працівник має стати до роботи доведеться порахувати.
Якщо рахувати за звичайними календарними днями, то двадцятий день відпустки припадає на 7 травня, отже, 8 травня працівник мав би стати до роботи. Але на період з 18.04.2019 р. по 07.05.2019 р. згідно із ст. 73 КЗпП припадає: 1 святковий день (01.05, День праці) та 1 неробочий день (28.04, Пасха, або Великдень). Такі дні не входять до відпустки і не оплачуються. Через них як дата закінчення відпустки, так і дата виходу на роботу працівника переносяться.
Якщо, знову ж таки, йти за календарними днями, то вийти на роботу працівник мав би 10-го травня. Але таким чином до періоду з 18.04.2019 р. по 09.05.2019 р. потрапляє ще одне свято – (09.05, День перемоги). І знову дата закінчення відпустки переноситься. Із нею все зрозуміло, останній день відпустки за наказом має бути 10.05.2019 р.
А коли працівник повинен стати до роботи? І ось тут в гру вступає перенесення робочих днів! Передбачене, зокрема, щодо 30.04. (вівторок), який рекомендували перенести на 11.05. (суботу).
Якщо роботодавець не підтримав таке перенесення і 30.04.2019 р., коли такий працівник перебував у відпустці, для решта працівників цей день був робочим, то він має вийти на роботу з відпустки 13 травня (в понеділок).
Якщо ж роботодавець переносив робочий день з 30.04. на на 11.05, то саме субота, 11 травня буде днем, коли такий працівник має вийти на роботу з відпустки.
***
Читайте також: