Відпустки батькам: що змінилося з 9 травня?

Про новий Закон №1401 ми вже писали раніше, зокрема повідомляли про його офіційне опублікування та набрання чинності з 09.05.2021 р. Розглянемо тепер його докладніше і проаналізуємо  нові норми трудового права. 

Скорочений робочий час

Види робочого часу розрізняються за його тривалістю. КЗпП встановлює три види робочого часу:

• нормальної тривалості;
• неповний робочий час;
• скорочений робочий час.

Нормальна тривалість робочого часу – це 40 годин на тиждень (ст. 50 КЗпП). 

Але відповідно до ст. 56 КЗпП, за згодою між працівником і роботодавцем може встановлюватися як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Праця у цих випадках оплачується пропорційно відпрацьованому часу, а при відрядній оплаті праці – залежно від виробітку. Про що це нам говорить? Про те, що на таких працівників поширюється звичайна норма (40 годин на тиждень), але за домовленістю з роботодавцем вони її не виконують. Саме тому й оплату праці вони отримують пропорційно фактично відпрацьованому часу (виробітку). 

Проте для деяких працівників ця норма може бути і меншою (ст. 51 КЗпП). І якщо при неповному робочому дні праця оплачується пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку, то при скороченому робочому дні – як за повний робочий день. Ось про останніх ми зараз і поговоримо. 

До 09.05.2021 р. скорочений робочий час встановлювався обов’язково:

• для працівників віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень;
• для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) – 24 години на тиждень;
• для учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, – не більше половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої для осіб відповідного віку;
• для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, – не більш як 36 годин на тиждень;
• для окремих категорій працівників розумової праці, діяльність яких пов'язана з підвищеним інтелектуальним і нервовим напруженням (лікарі, вчителі, викладачі тощо) – тривалість, передбачена законодавством.

Скорочений робочий час міг бути встановлений (за рахунок власних коштів) на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до 14 років або дитину з інвалідністю.

З 09.05.2021 р. до цих необов’язкових випадків скорочення робочого часу додали і батьків, які мають дітей віком до 14 років або дитину з інвалідністю, а також для одиноких матерів та батьків, які виховують дитину без батька (матері), у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікарняному закладі. 

На що треба звернути увагу: 

• розмір скороченого робочого часу для матері або батька КЗпП не встановлює – ця норма встановлюється за домовленістю між працівником та роботодавцем;
• встановлення скороченого робочого часу для матері або батька не є обов’язковим, а отже відбувається за домовленістю між роботодавцем та цими батьками; 
• оформити встановлення скороченого робочого часу треба певним документом (колективним або трудовим договором, наказом тощо);
• робочий час скорочується, а розмір зарплати (якщо скорочена норма виконана) – ні. 

Декретні відпустки і для чоловіків – що змінилося?

Насправді і до 09.05.2021 р. чоловік мав право скористатися відпусткою для догляду за дитиною. Проте зараз це право чітко і кілька разів закріпили і в КЗпП, і в Законі про відпустки. 

До 09.05.2021 р. декретними відпустками  кадровики називали два види відпусток:

• відпустка по вагітності та пологах (якими користувалися лише жінки);
• відпустка для догляду за дитиною до 3-х років, а в деяких випадках і до 6 років (якими користувалися і чоловіки, дивіться про це, наприклад, тут). 

З 09.05.2021 р.: 

• відпустка по вагітності та пологах залишається виключно жіночою;
• щодо відпустки для догляду за дитиною в ст. 179 КЗпП та ст. 18 Закону про відпустки внесли уточнення – прописали, що ця відпустка надаватиметься матері або батьку. Втім, право догляду для решти родичів, наприклад, діда або баби, теж залишається. 
  Зверніть увагу! З’явилася норма, за якою в разі, якщо ця відпустка закінчується достроково, про це треба повідомити роботодавця не менш, ніж за 10 днів!
• З’явився третій вид відпусток – відпустка при народженні дитини (нова стаття 77-3 КЗпП і 19-1 Закону про відпустки). 

Одноразова оплачувана відпустка при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів) надається не пізніше трьох місяців з дня народження дитини таким працівникам (одному з них!):

1. чоловіку, дружина якого народила дитину;
2. батьку дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, за умови, що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки;
3. бабі або діду, або іншому повнолітньому родичу дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною, мати чи батько якої є одинокою матір’ю (одиноким батьком).

Оплачувати відпустку, звісно, мають роботодавці. І це обов’язковий для роботодавця вид відпусток, який надається на підставі письмової заяви працівника. Але однієї заяви замало: особа, яка отримала відпустку при народженні дитини, зобов’язана надати роботодавцю копію документа, необхідного для державної реєстрації народження дитини, або свідоцтва про народження дитини протягом 30 календарних днів з дня виходу в таку відпустку.

Не зайвим буде наголосити і про те, що порядок надання такої відпустки (чомусь) має ще встановити Кабмін. На появу відповідного порядку в Уряду є місяць (якщо вірити Прикінцевим положенням Закону №1401). 

***

УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!