Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
До ВРУ на розгляд надано Законопроєкт №6323 від 18.11.2021, який розроблено з метою усунення наявних прогалин в трудовому законодавстві в частині припинення трудового договору у разі смерті та впровадження єдиного систематизованого регулювання відносин у сфері цивільного та трудового законодавства в частині виплат належних працівникові сум у разі його смерті.
З текстом цього законопроєкту можна ознайомитись за посиланням.
Але що означає складне формулювання від законотворців на практиці?
По-перше, нам нагадують, що зараз трудове має наступні недоліки:
- смерть працівника, як підстава для припинення трудового договору у КЗпП України не передбачена;
- відсутня і така підставу припинення трудового договору, як смерть фізичної особи — роботодавця (ФОП);
- зазначено, що грошову компенсацію за невикористані дні щорічних і додаткових відпусток померлого родича можна отримати тільки в складі спадщини.
Про те, як роботодавець «викручується» зараз в умовах такої невизначеності, можна дізнатися у порадах Держпраці, зокрема, тут. Зауважимо, що в цих порадах фахівці Держпраці самі зазначають, що проблема існує і вже не один рік.
Що пропонується?
Запропонованим законопроєктом для усунення наведених вище недоліків передбачається наступне:
- статтю 36 КЗпП України доповнити новим пунктом 10 про те, що підставами припинення трудового договору є зокрема і смерть працівника або власника - фізичної особи;
- статтю 116 КЗпП України доповнити новою, третьою частиною, в якій передбачити, що у разі смерті працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, що не були ним одержані за життя, провадиться членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини;
- у статті 83 КЗпП України передбачити, що у разі смерті працівника грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А I групи, яка не була ним одержана за життя, виплачується членам його сім'ї, а у разі їх відсутності – входять до складу спадщини. Аналогічну зміну пропонують відповідно внести і до статті 24 Закону України «Про відпустки».
Як довести, що ти член сім’ї?
Слід зазначити, що дві останні норми, які пропонують додати до КЗпП, спричинені положеннями ст. 1227 ЦКУ, яка говорить: суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Але треба врахувати й те, що в КЗпП немає і визначення того, кого вважати за членів сім’ї з метою виконання норм цього Кодексу. Немає такого уточнення і в ст. 1227 ЦКУ. А якщо звернутися до інших Кодексів, ситуація неоднозначна.
Наприклад, членами сім’ї згідно зі ст. 3 СКУ вважаються, перш за все, подружжя – тобто, чоловік та дружина. Але насправді сім’я це значно ширше поняття, і подружжя це лише один з випадків для визначення членів сім’ї.
Адже за визначенням сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зрозуміло, що під такі ознаки можуть потрапити і не родичі. А от, наприклад, дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
Зараз Держпраці радить, що для отримання виплат померлого родич повинен:
1) написати заяву на виплату;
2) надати копії підтвердних документів, серед яких:
- свідоцтво про смерть працівника або рішення суду;
- документи, що підтверджують, що він був членом сім’ї померлого (копія свідоцтва про шлюб, копія свідоцтва про народження (про усиновлення)), копії документів, які підтверджують факт спільного проживання, загального побуту, взаємних прав і обов’язків, кровного споріднення).
Що робити тим, хто сумісно проживав із покійним, але не був родичем? Зрозуміло, що права у них є, а от як довести ці права, не маючи офіційних документів? Це б і мали встановити законотворці!
Тому, на нашу думку, якщо вже вводити такі норми до КЗпП, обов’язково треба зазначити і те, як роботодавець буде визначати членів сім’ї, які мають право на виплату. І де він може дізнатися, скільки їх буде (якщо це право матимуть всі члени сім’ї). Та в які строки ці члени сім’ї зможуть звертатися до роботодавця по виплати.
Якщо законопроєкт буде прийнято, то зазначені зміни наберуть чинності з дня наступного за днем опублікування даного Закону.
***
Читайте також:
- У КЗпП з'явилися правила дистанційної та надомної роботи: коментар до закону
- Роботодавець порушує трудове законодавство: як звільнитися правильно?
- До КЗпП внесуть зміни щодо вагітних жінок, матерів-годувальниць та батьків, які працюють
- Індексація не буде враховуватися до розміру мінзарплати: Уряд ухвалив законопроєкт
- Чи може роботодавець звільнити за власною ініціативою працівника після досягнення ним пенсійного віку?
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
