• Посилання скопійовано

Мінекономіки не залишає спроб удосконалення безпеки та здоров'я працівників на роботі

Мінекономіки повторно оприлюднило законопроєкт «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі». Ключова проблема, яку передбачається розв’язати, – застарілість та неефективність існуючого способу державного регулювання безпеки та здоров’я працівників

Мінекономіки не залишає спроб удосконалення безпеки та здоров'я працівників на роботі

Мінекономіки повторно оприлюднило проєкт Закону України “Про безпеку та здоров’я працівників на роботі” (завантажити).

Зауважимо, що це далеко не перше його оприлюднення. Вперше про нього ми розповідали ще у 2019 році. Згодом його оприлюднювали у 2021 році, а також у серпні 2022 року. Про це ми писали тут.

Як зазначено у пояснювальній записці, ключова проблема, яку передбачається розв’язати, – застарілість та неефективність існуючого способу державного регулювання безпеки та здоров’я працівників. Така ситуація обумовлена тим, що чинна система управління охороною праці на всіх рівнях у своїй основі функціонує за “реактивним“ принципом коригувальних дій, тобто реагування на наслідки нещасних випадків у вигляді видання державою нормативних актів, які передбачають правила безпечної поведінки при виконанні відповідних робіт.

Тож законопроєктом пропонується запровадити нову національну систему запобігання виробничим ризикам, засновану на принципах оцінювання, контролю ризиків та управління ними, які є базовими для побудови подібних систем у розвинених країнах Європи та світу.

Послідовна ієрархія цих принципів визначена Директивою Ради № 89/391/ЄЕС та передбачає:

  • запобігання ризикам;
  • оцінювання ризиків, яких не можна уникнути;
  • усунення джерел ризиків;
  • адаптація умов праці до працівника, особливо під час облаштування робочих місць, вибору виробничого обладнання, методів роботи;
  • адаптація до технічного прогресу;
  • заміна устаткування підвищеної небезпеки на безпечне або менш небезпечне;
  • розроблення узгодженої загальної політики запобігання виробничим ризикам, що охоплює техніку, організацію праці, умови праці, соціальні відносини та вплив чинників, пов’язаних з виробничим середовищем;
  • надання заходам колективного захисту пріоритету перед заходами індивідуального захисту, що використовуються працівником;
  • належне навчання та інструктаж працівників.

Тож на противагу чинній системі запропоновані проєктом акта підходи передбачають організацію системи безпеки і здоров’я працівників за “проактивним” принципом запобіжних дій.

Зміна принципів побудови системи передбачає, в тому числі, і зміну об’єкта впливу державної політики: з нинішніх “безпека праці” або “охорона праці” – на європейський “безпека працівника”. Ключовим завданням політики має стати не встановлення вимог до процесу організації безпеки, але до результативності цього процесу – досягнення повного усунення або мінімізації ризиків для життя і здоров’я працівника.

Законопроєктом передбачається запровадження за європейським прикладом системи мінімальних вимог щодо безпеки та здоров’я працівників та регулярне здійснення роботодавцем оцінювання ризиків, які можуть виникнути на конкретному робочому місці, розробки і впровадження заходів щодо їх мінімізації або усунення.

Також проєкт акта передбачає визначення на рівні закону ключових термінів та понять у цій сфері, яких на сьогодні немає, зокрема поняття інциденту, професійного ризику, оцінювання ризиків, робочого місця, шкідливих та небезпечних професійних факторів, аудиту системи безпеки та здоров’я працівників, експертної організації; представники працівників і багато інших.

Аналіз матеріалів розслідування нещасних випадків на виробництві свідчать, що більшість заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, полягає у проведенні позапланових інструктажів з питань охорони праці. Такий однотипний підхід, який не спрямований на усунення причин настання нещасних випадків, призводить до їх повторення та не сприяє їх запобіганню. Тому проєкт акта спрямовано на підвищення ефективності процедур розслідування нещасних випадків, професійних захворювань та аварій. Також проєктом акта передбачається запровадження інформування компетентних органів про всі нещасні випадки та ведення роботодавцем обліку всіх інцидентів, які потенційно могли призвести до нещасного випадку.

Модернізація систем безпеки та здоров’я працівників потребуватиме також зміни традиційних підходів до мотивації правильних дій з організації безпеки. Тому проєктом акта, поряд з існуючою адміністративною та кримінальною відповідальністю, передбачається можливість покладення за рішенням суду на роботодавця матеріальної відповідальності за нанесення шкоди життю та здоров’ю працівника внаслідок недостатніх та/або неефективних заходів, вжитих роботодавцем. У такому разі роботодавець відшкодовуватиме Фонду соціального страхування витрати, понесені ним на виплати та послуги, передбачені законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві.

Законопроєктом також передбачається обов’язкове страхування відповідальності експертних організацій при укладанні договору про надання послуг у сфері безпеки та здоров’я працівників. Таким чином передбачається підвищити якість таких послуг та ступінь безпеки працівників.

Також проєктом акта встановлюються обов’язки роботодавців щодо забезпечення безпеки та здоров’я окремих категорій працівників особливих категорій працівників (працівниць, які нещодавно народили, та працівниць, які годують грудьми; працівників, які не досягли 18-річного віку; працівників з інвалідністю), і передбачається обов’язок забезпечувати посилену увагу до захисту генетичного спадку працівників.

Важливим напрямом змін є запровадження на рівні закону обов’язку щодо включення до стандартів освіти при здобутті повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої і післядипломної освіти вимог до обов’язкових компетентностей здобувача освіти у сфері безпеки та здоров’я працівників.

Окрему увагу приділено підтримці державою наукових досліджень у сфері безпеки та здоров’я працівників та визначення на державному рівні необхідності їх організації та фінансування.

Проєктом акта законодавчо врегульовано, що сфера безпеки та здоров’я працівників є складовою законодавства про працю. Запропоновані проєктом акта норми дозволять привести національні норми щодо функціонування інспекції праці у відповідність до положень Конвенцій Міжнародної організації праці № 81 та № 129, що також є одним із зобов’язань у межах Угоди Україна-ЄС.

Передбачена законопроєктом імплементація Директиви Ради 89/391/ЄЕС є логічним та послідовним продовженням обраного курсу наближення законодавства України до законодавства ЄС та сприятиме, зокрема:

- підвищенню рівня захисту життя та здоров’я працівників; 

- підвищенню відповідальності роботодавців за створення належних умов праці та безпечного робочого середовища;

- спрощенню законодавства у сфері безпеки та здоров’я працівників, зменшенню адміністративного і регуляторного навантаження на роботодавця;

- запровадженню механізмів покращення умов безпеки працівників та відповідних економічних стимулів;

- посиленню чесної конкуренції, розширенню доступу українських підприємств до міжнародного ринку та підвищенню їхньої конкурентоспроможності на цьому ринку;

- поступовій імплементації норм законодавства Європейського Союзу в національне законодавство.

Автор: Волос Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/Трудові відносини

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Трудові відносини»