Трудовий договір – це угода між працівником та роботодавцем, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи. Розірвання трудового договору є підставою для припинення трудових відносин між працівником та роботодавцем. У період дії воєнного стану особливості трудових відносин працівників визначаються Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.
Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини наводить алгоритм розірвання трудового договору за ініціативою працівника за умови перебування роботодавця в районі ведення бойових дій.
Крок 1. Розірвання трудового договору, якщо є зв’язок з роботодавцем
Повідомити роботодавця про намір розірвати трудовий договір. Якщо підприємство розташоване у районах, де ведуться бойові дії та існує загроза для життя і здоров’я працівника, працівник може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури).
Крок 2. Розірвання трудового договору, якщо зв’язку з роботодавцем немає
- Отримати статус внутрішньо переміщеної особи (шляхом подання заявки через Дію, або особистого звернення до Центру надання адміністративних послуг (ЦНАПу), виконавчого органу місцевої ради або департаменту соціального захисту населення місцевої держадміністрації, або заповнити заяву, яка формується на Єдиному державному вебпорталі електронних послуг).
– Звернутися до центру зайнятості за місцем проживання для отримання статусу безробітного.
ВАЖЛИВО: Категорії осіб, які можуть набути статусу безробітного, визначені у ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення».
– Подати до центру зайнятості населення заяву на ім’я роботодавця про припинення трудового договору за визначеною формою. Заява може подаватися особисто під час безпосереднього відвідування центру зайнятості або в електронній формі за допомогою засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, вебпорталу центру зайнятості або за допомогою засобів телекомунікаційного зв’язку.
Звільнення відбувається через надання особі статусу безробітного, отримання допомоги по безробіттю та соціальних послуг. Датою припинення трудового договору є день, наступний за днем подання такої заяви.
ВАЖЛИВО: Взята на облік внутрішньо переміщена особа, яка не має документів, необхідних для надання статусу безробітного, отримує статус безробітного без вимог, що застосовуються за звичайної процедури.
Під час воєнного стану особа, яка перебуває на території територіальних громад, розташованих у районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), може звернутися до будь-якого центру зайнятості будь-якими доступними їй засобами комунікації, у тому числі електронними, із заявою про надання статусу зареєстрованого безробітного.
Центр зайнятості в день припинення трудового договору повідомляє:
- роботодавця (спосіб повідомлення може бути будь-який: телефонний дзвінок, електронний лист). У разі якщо у таких осіб не розірвані трудові договори з роботодавцем, який перебуває на непідконтрольній території або щодо якого відсутня інформація про місце перебування, заява зберігається в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на підконтрольній території до моменту деокупації (розблокування) відповідних територій, після чого протягом 7 календарних днів повідомляє роботодавця (будь-якими засобами комунікації, в тому числі електронними);
- територіальний орган Пенсійного фонду України;
- територіальний орган Державної податкової служби.
Дії роботодавця після отримання повідомлення про розірвання трудового договору.
Роботодавець після отримання інформації про звільнення працівника в односторонньому порядку:
- видає працівнику копію наказу про звільнення;
- проводить з працівником остаточний розрахунок;
- вносить запис до трудової книжки та видає її працівнику. За заявою працівника його трудова книжка може бути надіслана йому поштою. Якщо немає можливості надіслати трудову книжку поштою, а працівник не може її отримати особисто, така трудова книжка має зберігатися в роботодавця.
Крок 3. У разі неможливості звільнення за власною ініціативою така особа може оформити трудовий договір на умовах сумісництва
На сьогодні скасовано обмеження для роботи за сумісництвом, які стосуються часу тривалості роботи. Так, відповідно до ст. 102-1 КЗпП сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця – фізичної особи. Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.