Докладно про інвентаризацію резервів та забезпечень, зокрема і пов’язаних з оплатою праці працівників, а також про наслідки такої інвентаризації ми поговоримо у наступному номері «ДК». А зараз очевидно, що таку інвентаризацію треба робити щороку перед складанням річної фінансової звітності, і цей вид інвентаризації є обов’язковим! Тож і виправляти помилки в обліку, які спричинило це невиконання норм законодавства, доведеться щодо кожного року окремо.
Забезпечення на оплату праці
Відповідно до наведеної умови ще наприкінці року, наступного після того, в якому востаннє робили інвентаризацію цього резерву, підприємство мало провести інвентаризацію та відкоригувати резерв до розміру, яким він мав бути на кінець цього року. І так треба було робити щороку. Порядок виправлення цієї помилки (якщо у 2024 році було виявлено завищення або заниження суми резерву) для кожного року непроведення інвентаризації однаковий. Але зробити розрахунок суми коригування треба окремо для кожного року.
Що каже П(С)БО 26?
Премії та інші заохочувальні виплати визнаються зобов’язанням через створення забезпечення у звітному періоді, якщо робота, виконана працівниками у цьому періоді, дає їм право на отримання таких виплат у майбутньому (п. 8 П(С)БО 26).
Залишок забезпечення переглядається на кожну дату балансу та за потреби коригується (збільшується або зменшується). У разі відсутності ймовірності вибуття активів для погашення майбутніх зобов’язань сума такого забезпечення підлягає сторнуванню (п. 17 НП(С)БО 11).
Виправлення помилки
Фактично у 2024 р. виявлено помилку минулих років, яка коригується за рахунок нерозподіленого прибутку (п. 4 П(С)БО 6):
- Д-т 471 К-т 44 (списання зайвого резерву)
- або Д-т 44 К-т 471 (донарахування резерву в разі його недостатності).
Цей запис в обліку роблять на підставі бухгалтерської довідки. Докладніше про бухгалтерську довідку ми розповіли в «ДК» №15/2023, коментуючи лист Мінфіну від 21.03.2023 №41010-07-5/76041010-07-5/77. Усі такі проведення (за кожен рік окремо) можна зазначити в одній бухгалтерській довідці. Але їх не варто підсумовувати і зазначати одним підсумковим проведенням. Адже на підставі цих виправлень треба буде зробити виправлення і в декларації з податку на прибуток!
Щодо податкової декларації з податку на прибуток, то виправляти помилки доведеться за кожен рік окремо (уточнюючим розрахунком). Але зробити це можна лише до закінчення строку давності, який становить 1 095 календарних днів із дати, що настає:
- за граничним днем подання помилкової декларації (якщо декларацію подали вчасно);
- за днем фактичного подання декларації (якщо декларацію подали пізніше граничного строку).
Увага: строки давності були зупинені спочатку на період дії карантину, потім на період військового стану (про це ми написали в «ДК» №12/2022) і були відновлені з 01.08.2023.
Але коригувати доведеться лише фінансовий результат (доведеться подати і складену наново фінзвітність з урахуванням таких коригувань, так ніби їх зробили вчасно, на кінець належного звітного року). Адже фінзвітність є додатком до декларації й оновлена сума фінрезультату має збігатися із зазначеною у такому додатку.
Позаяк забезпечення створюється для відшкодування майбутніх витрат, зокрема на виплату премій (винагород) за підсумками року, які входять до фонду оплати праці, то податкову різницю відповідно до п. 139.1 ПКУ застосовувати не потрібно (про це податківці написали в ІПК від 20.06.2019 №2823/6/99-99-15-02-02-15/IПК).