Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці розповідає, що відповідно до ст. 182-1 КЗпП та ст. 19 Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон №504) одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному з прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП).
Законом України від 15.04.2021 №1401-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною», який набрав чинності з 09.05.2021, було внесено зміни до вищезазначених статей. Отже, відпустка надається одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років без обов’язку працювати.
При цьому слід зазначити, що на таку відпустку має право один із батьків за умови, що інший у поточному календарному році не скористався своїм правом на цю відпустку.
Таким чином, один із подружжя може скористатися соціальною відпусткою незважаючи на факт перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку одного з них.