Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до пункту 4 статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений з працівником на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Перебування працівника під адміністративним арештом є поважною причиною відсутності на роботі, оскільки він позбавлений волі і примусово утримується протягом встановленого законом часу у спеціальних приміщеннях органів внутрішніх справ.
Підтвердженням факту адміністративного арешту є копія постанови суду, яка згідно з пунктом 29.39 Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17.11.2013 року №173, має надсилатись за місцем роботи, навчання, проживання заарештованого.
Частиною 3 статті 328 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що особам, підданим адміністративному арешту, за час перебування під арештом заробітна плата за місцем постійної роботи не виплачується.
