Так, право на відпочинок гарантовано кожному згідно статті 45 Конституції України. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.
Дана норма реалізується відповідно до Кодексу законів про працю України (КЗпП) та Законом України «Про відпустки» та інших нормативно-правових актів.
Згідно зі ст.2 Закону і ст.74 КЗпП, право на відпустку мають громадяни України, а також іноземні громадяни й особи без громадянства, які працюють в Україні (перебувають у трудових відносинах з підприємством, в тому числі і з фізичними-особами підприємцями) незалежно від його форми власності та виду діяльності.
Отже, право на відпустку мають працівники, які уклали трудові договори (безстрокові, на визначений строк, на час виконання певної роботи, сезонні, тимчасові працівники), працівники, які працюють на умовах неповного робочого часу та сумісники. Не користуються правом на відпустку особи, які працюють за цивільно-правовими угодами (договори підряду, виконання робіт, надання послуг); особи, засуджені до виправних робіт без позбавлення волі та засуджені в період позбавлення волі.
Статтею 4 Закону передбачені відпустки, якими може скоритатися жінка, за наявності підстав передбаченими законодавстовом. До вказано норми належть такі види відпусток:
1) щорічні відпустки: основна відпустка (ст. 6 Закону України «Про відпустки»), додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (ст.7 Закону України «Про відпустки»), додаткова відпустка за особливий характер праці (ст.8 Закону України «Про відпустки»), інші додаткові відпустки, передбачені законодавством;
2) додаткові відпустки у зв'язку з навчанням (статті 13, 14 і 15 Закону України «Про відпустки»);
3) творча відпустка (ст.16 Закону України «Про відпустки»);
4) соціальні відпустки: відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами (ст.17 Закону України «Про відпустки»), відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (ст.18 Закону України «Про відпустки»), відпустка у зв'язку з усиновленням дитини (ст.181 Закону України «Про відпустки»), додаткова відпустка працівникам, які мають дітей (ст.19 Закону України «Про відпустки»);
5) відпустки без збереження заробітної плати (статті 25, 26 Закону України «Про відпустки»).
Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток. До останніх належать зокрема соціальні відпустки для жінок, з яких:
1. Відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами. Жінкам на підставі медичного висновку надається оплачувана відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю: до пологів - 70 календарних днів; після пологів - 56 календарних днів (70 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів), починаючи з дня пологів.
Жінкам, віднесеним до 1 - 4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відпустка по вагітності і пологах надається тривалістю 90 календарних днів до пологів і 90 календарних днів після пологів.
Тривалість відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів, у разі народження двох чи більше дітей та у разі ускладнення пологів – 140 календарних днів, для жінок, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи – 180 календарних днів.
2. Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. Після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами за бажанням жінок їм надаються відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку з виплатою за ці періоди допомоги по державному соціальному страхуванню. У випадку, коли дитина потребує домашнього догляду, жінці надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше, як до досягнення дитиною 6-річного віку.
3. Відпустка у зв'язку з усиновленням дитини. Особі, яка усиновила дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, старше трьох років, надається одноразова оплачувана відпустка у зв'язку з усиновленням дитини тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів - при усиновленні двох і більше дітей) без урахування святкових і неробочих днів після набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини (якщо усиновлювачами є подружжя - одному з них на їх розсуд).
4. Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей (ст. 19 Закону України «Про відпустки»).
Згідно зi ст. 19 Закону України «Про відпустки» жінці, яка працює i має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, батьку, який виховує дитину без матері (в тому числі й у разі тривалого перебування ії в лікувальному закладі), а також ocoбi, яка взяла дитину під oпікy, надається щороку додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових i неробочих днів (ст.73 КЗпП України). При цьому, за наявності кількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.