Збільшення мінімальної зарплати: 10 головних питань

Що, власне, сталося?

«Мінімальна заробітна плата, яка сьогодні в країні становить 1218 гривень, з 1 вересня цього року становитиме 1378 гривень», — у понеділок, 31 серпня, прем’єр Яценюк голосно пообіцяв збільшення мінімальної зарплати та інших соцвиплат. На той час це був ще законопроект, який тільки збиралися внести на розгляд Верховної Ради. Через тиждень його зареєстрували в Раді, а 17 вересня — проголосували. Далі події розвивалися стрімко: 18 вересня Президент Порошенко підписав Закон «Про внесення змін до Закону Україні «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (щодо підвищення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати), 19-го він був опублікований у «Голосі України» №174, а 20-го вересня набрав чинності.

Таким чином, мінімальна зарплата зросла аж на 160 грн — з 1218 до 1378 грн. Водночас збільшилися прожиткові мінімуми для всіх верств населення.

Чому 1 вересня?

Спочатку Законом України від 28.12.2014 р. №80 «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (далі — Закон про держбюджет) були встановлені розміри основних показників соціальних стандартів в Україні на 2015 рік — це розмір мінімальної зарплати і розміри прожиткових мінімумів для основних і демографічних верств населення (див. таблицю нижче). Первісною версією Закону про держбюджет передбачалося, що збільшення показників соцстандартів в Україні відбудеться з 1 грудня 2015 р.

Але, як пояснив прем’єр Яценюк, Уряд постарався: домовився з кредиторами про списання 20% держборгу(це 4 мільярди доларів), переніс сплату тіла кредиту на 4 роки і навіть стабілізував фінансово-економічну ситуацію в країні. В результаті, заявив прем’єр, «ми разом з Президентом прийняли рішення про необхідність підвищення соціальних стандартів» — достроково. Тобто не 1 грудня, а 1 вересня.

Показники соціальних стандартів в Україні (з урахуванням змін)

Та все-таки, чому 1 вересня?

Закон України від 17.09.2015 р. №704-VIII, який збільшив соцстандарти з 01.09.2015 р., набрав чинності з 20.09.2015 р. (дня, наступного за днем публікації). Це зазначено в ст. 2 Закону. Але застосовувати нові розміри мінімальної зарплати та інших соцвиплат треба з 1 вересня; оскільки саме ця дата зазначена в новій редакції Закону про держбюджет.

Ухвалення норм Закону 704 «заднім числом», на нашу думку, традиційно порушує процедуру вітчизняної законотворчості. Але Закон набрав чинності, і його треба виконувати.

На що впливають нові показники?

Про вплив показників на соцстандарти країни загалом можна подивитися тут>>> 

Але це все бюджетні витрати. А як вплине збільшення соцстандартів на діяльність господарських суб’єктів?

По-перше, потрібно переглянути оклади (тарифні ставки), відрядні розцінки своїх працівників і, за необхідності, внести зміни до штатного розпису. Необхідність є, наприклад, якщо оклад когось з працівників є меншим від установленого державою мінімального розміру.

По-друге, збільшується максимальний розмір місячного доходу фізосіб, на який нараховується (і з якого утримується) ЄСВ. Якщо з 01.01.2015 р. ця величина становила 20706 грн, то тепер вона становитиме 23426,00 грн.

По-третє, збільшиться місячний розмір ЄСВ для підприємців-«єдинників» 1 — 3 груп, вони сплачують ЄСВ «за себе» в розмірі, який обирають самостійно. Але мінімальна величина місячного внеску тепер становитиме 478,17 грн, а максимальна величина — 8128,83 грн. У такому самому розмірі сплачують ЄСВ «за себе» і підприємці на загальній системі оподаткування, якщо вони це роблять щомісяця і добровільно, незалежно від факту отримання чи неотримання оподатковуваного доходу.

По-четверте, змінюється сума ЄСВ для підприємців на загальній системі оподаткування, які сплачують ЄСВ «за себе» в ті місяці, в які був отриманий оподатковуваний дохід (пропорційно до отриманого доходу). 

Мінімальний розмір такого ЄСВ тепер становитиме 478,17 грн, а максимальний — 8128,83 грн.

Що не змінюється?

Нічого не зміниться в частині податкової соціальної пільги. Адже порядок її застосування орієнтований на показники станом на 1 січня податкового року, тобто на «січневі» суми мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму для працездатних осіб — 1218 грн. Протягом року розмір податкової соціальної пільги не змінюється.

Також немає змін щодо ЄП для підприємців 1 — 2 груп — адже вони сплачують ЄП за фіксованими ставками (10% або 20%), а застосовуються ці ставки теж до розміру мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня податкового року.

Чи потрібно індексувати зарплату?

Збільшується база для індексації. З 01.09.2015 р. збільшується не тільки мінімальна зарплата, але й прожитковий мінімум для працездатних осіб. А отже, збільшується і поріг індексації (тобто сума, в межах якої проводиться індексація) зарплати ваших працівників!

Калькулятор індексації >>>

Чи потрібно перераховувати суму ЄСВ для підприємців-«єдинників»?

Внесок за серпень, який сплачується у вересні, перераховувати не треба. А за вересень у жовтні розраховуватимемо і платитимемо вже по-новому: мінімальна величина місячного внеску тепер становитиме 478,17 грн, а максимальна — 8128,83 грн.

Що робити, якщо зарплатний аванс за вересень розрахували і вже сплатили?

Наприкінці місяця провести остаточний розрахунок з працівником виходячи з нового розміру зарплати. Для більшості суб'єктів господарювання нововведення не матимуть негативних наслідків: адже вересень ще не закінчився, звітність ще не здали, а до документів (штатний розпис і відомість із зарплати) ще можна внести необхідні корективи.

Десь ці корективи доведеться вносити теж заднім числом (ну, який закон, такі й виправлення його наслідків), десь — враховувати при складанні наступних документів.

Наприклад, якщо працівникові у вересні був виданий аванс з розрахунку 50% його окладу, а такий оклад становив 1300,00 грн (тобто був меншим від переглянутого розміру мінімальної зарплати 1378,00 грн), нічого страшного в цьому, на нашу думку, немає. Працівникові оклад з 01.09.2015 р. збільшується, а остаточний розрахунок з ним проводиться за наслідками місяця до 07.10.2015 р.

Те саме стосується і сплати сум ЄСВ з такого авансу — сума авансу не змінилася, а отже, не зміниться і сума ЄСВ, яка підлягала сплаті до бюджету під час такої виплати.

Отже, все добре і проблем не буде?

Не все так добре, як хотілося б. Ми виявили два «фатальні» випадки, коли працедавцеві можуть загрожувати серйозні штрафи, передбачені КЗпП, КУпАП і Законом про ЄСВ.

Випадок 1. Працівника, у якого оклад був нижчий за 1378,00 грн, уже встигли звільнити до 20.09.2015 р. і розрахуватися з ним виходячи з такого окладу.

Випадок 2. Працівникові до 20.09.2015 р. був виплачений дохід за вересень 2015 р., сума якого перевищувала 20706 грн. Відповідно, ЄСВ з такого доходу був нарахований і утриманий виходячи саме з цієї «старої» максимальної величини.

У першому випадку штрафувати можуть за недотримання гарантій, установлених державою щодо оплати праці (оклад є нижчим за мінімальну зарплату), у другому — за заниження суми ЄСВ, розрахованої з виплаченого доходу (оскільки збільшився максимальний розмір, з якого сплачується ЄСВ).

Проте сподіваємося, що оскільки таке порушення сталося не з вини працедавця, то контролюючі органи візьмуть це до уваги і не будуть висувати претензій. А якщо все-таки будуть, то працедавець має нагадати: у момент виплати таких доходів він діяв у межах законодавства, чинного на той час. А тому не несе відповідальності за зміну його заднім числом.

А що говорять у ДФС та інших держорганах?

Поки що нічого. Але ситуація із Законом №704 не є стандартною, а тому потребує нестандартних рішень. Зокрема, і від контролюючих органів. 

Тому найближчим часом ми, напевно, побачимо роз’яснення і від фіскальної служби, і від Мінсоцполітики, що коментують ці зміни. А також, сподіваємося, і рекомендації, як бути з виплатами, здійсненими за вересень 2015 р. до набрання чинності цим Законом.