• Посилання скопійовано

Бізнес просить ВРУ суттєво доопрацювати законопроєкт щодо функцій БЕБ

Український бізнес закликає депутатів суттєво доопрацювати небезпечний законопроєкт №3959-1

Бізнес просить ВРУ суттєво доопрацювати законопроєкт щодо функцій БЕБ

Фахівці бізнес-асоціацій проаналізували прийнятий за основу законопроект 3959-1 і зазначають наступне:

Проєкт передбачає такі новації:

  1. Заборону доручати проведення слідчих (розшукових) дій оперативним підрозділам органів безпеки під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, які віднесені законом до підслідності НАБУ або органів БЕБ України.
  2. БЕБ буде здійснювати функції не тільки досудового розслідування, а й проводити дізнання.
  3. Додається такий вид злочину, як шахрайство з податком на додану вартість як окремий вид кримінального правопорушення, закріплений за підслідністю БЕБ, в тому числі для уникнення суперечностей між правоохоронними органами щодо підслідності статті 191 КК України.
  4. Законопроєкт не містить будь-яких положень, які б зобов’язували прокурорів, у разі внесення до ЄРДР відомостей про злочини, що віднесені до підслідності БЕБ України, визначати у визначені терміни підслідність кримінальних проваджень щодо таких злочинів із урахуванням пріоритетності БЕБ України.
  5. Встановлюється кримінальна відповідальність за невиконання ухвали слідчого судді, а також остаточного рішення Європейського суду з прав людини.
  6. Встановлюється відповідальність за незаконне використання найменування та ознак належності до Бюро економічної безпеки України
  7. Необгрунтоване посилення відповідальності за ухилення від сплати податків – за вчинення кримінального правопорушення за ст. 212 КК України, а саме: запропоновано обмеження та позбавлення волі.
  8. Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім пункту 5 цього розділу, який набирає чинності з дня оголошення Кабінетом Міністрів України про початок діяльності Бюро економічної безпеки України, але не пізніше ніж через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом.

Проєкт містить значну кількість позитивних норм, і в той же час містить кілька критичних недоліків, які спотворюють саму мету проєкту 3959-1 та мету створення єдиного органу по боротьбі з економічними злочинами – Бюро економічної безпеки.

Ключові негативні норми, які потребують коригування:

  1. Проєктом 3959-1 пропонується передати у підслідність БЕБ такий перелік статей Кримінального кодексу (КК): 199, 204, 2051, 206, 212, 2121, 2181, 219, 2201, 2202, 222, 2221, 2222, 2231, 2232, 224, 229, 231, 232, 2321, 2322, 233. Це перелік статей не є достатнім, щоб БЕБ був єдиним органом із розслідування значних економічних злочинів. Для прикладу:  шахрайство, вчинене у великих або особливо великих розмірах, організованою групою, з використанням комп’ютерної техніки (ч. 3 і 4 ст. 190 КК), привласнення та розтрата чужого майна (ч. 1, 3-5 ст. 191 КК) – й надалі розслідуватимуться поліцією. Водночас зазначені злочини складають значну частку саме економічних злочинів, незважаючи на те, що вони розміщені в іншому розділі КК, як злочини проти власності.
  2. Важливо також перевести у підслідність БЕБ окремі кримінальні правопорушення проти довкілля (Розділ VIII КК) та проти безпеки виробництва (Розділ Х КК), що пов’язані з роботою підприємств. Якщо цього не зробити – у поліції залишається можливість розпочинати кримінальне переслідування за формальними ознаками проти підприємців, які займаються будівництвом, вирощуванням сільгосппродукції, її переробкою тощо, виробництвом хімічної продукції, нафтопродуктів тощо
  3. Законопроектом 3959-1 необґрунтовано посилено покарання за ухилення від сплати податків, зборів, платежів (ст. 212 КК). Принаймні таке обґрунтування відсутнє у Пояснювальній записці до законопроекту. Утім, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 91 Регламенту Верховної Ради України пояснювальна записка до законопроекту повинна містити обґрунтування основних положень законопроекту. Так само безпідставно посилено покарання за кримінальне правопорушення, передбачене ст. 232 КК.
  4. Положення законопроєкту не містять будь-яких заборон чи обмежень щодо розслідування іншими правоохоронними органами кримінальних проваджень за злочинами, підслідними Бюро економічної безпеки України, та не передбачають положення, які б закріплювали виключне право детективів Бюро економічної безпеки України здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до його підслідності, та забороняли б здійснювати досудове розслідування таких кримінальних правопорушень іншими правоохоронними органами.
  5. Викликає сумніви доцільність передбачення в КК статті 222-2, якою встановлюється кримінальна відповідальність за шахрайство з податком на додану вартість. Якщо використовувати редакцію цієї статті, запропоновану в законопроекті, то такі діяння наразі можуть бути кваліфіковані за статтями 190 або 191 КК та ст. 358/366 КК.

Крім того, запропонована редакція не відповідає принципам законодавчої техніки та основам кримінально-правового нормотворення. Навіть назва статті «Шахрайство…» не відповідає змісту самої статті: «Розкрадання або незаконне заволодіння бюджетними коштами шляхом отримання бюджетного відшкодування…»

6. Законопроект 3959-1 містить зміни до законодавства, що не відповідають предмету самого законопроекту. Зокрема, ніяк не охоплюються предметом законопроекту про БЕБ зміни щодо норм про порядок вирішення питань щодо підслідності кримінальних правопорушень Державному бюро розслідувань та Національному антикорупційному бюро (ч. 4 ст. 216 КПК у редакції законопроекту). Те ж саме стосується внесення змін до статті 382 КК (невиконання судового рішення).

Законопроєкт №3959-1від 25.08.2020 не містить будь-яких положень, які б зобов’язували прокурорів, у разі внесення до ЄРДР відомостей про злочини, що віднесені до підслідності Бюро економічної безпеки України, визначати у визначені терміни підслідність кримінальних проваджень щодо таких злочинів із урахуванням пріоритетності Бюро економічної безпеки України.

Також вкрай важливо детально проаналізувати ст.190 та ст.191 і визначити оптимальний спосіб, за яким розділити їх на значні та незначні порушення, за сумою або предметом, щоб усі значні порушення також перейшли до БЕБ.

Враховуючи викладене вище, представники українського бізнесу закликають народних депутатів провести експертне обговорення законопроєкту 3959-1 та суттєво доопрацювати його до другого читання, врахувавши пропозиції бізнесу.

***

Читайте також:

 

Джерело: Українська Рада Бізнесу

Рубрика: Право і відповідальність/Контролюючі органи і перевірки

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Контролюючі органи і перевірки»

  • Скільки часу може тривати планова перевірка ДПС?
    Тривалість планових перевірок ДПС не повинна перевищувати 30 р.дн. для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 10 р.дн., інших платників податків – 20 р.дн.
    20.11.2024164
  • Що робити у разі арешту рахунку: поради Мінʼюсту
    У разі арешту рахунку передусім потрібно звернутися до банку, щоб дізнатися, у звʼязку з чим накладено арешт. Банк надасть реквізити виконавчого провадження. За цими даними слід вже звʼязатися з виконавчою службою
    20.11.20241 495
  • УВАГА! ДРС затвердила план комплексних перевірок на 2025 рік
    Незважаючи на те, що "воєнний" мораторій на планові перевірки контролюючих органів поки що діє, деяким з них вже дозволено проводити нагляд. Тому ДРС затвердила та оприлюднила наказ щодо комплексних перевірок на 2025 рік. Він налічує 32037 записів
    18.11.20246 9016
  • Мінімізація податкових ризиків: які заходи впроваджуються ДПС?
    ДПС запроваджує нову систему, яка допомагає мінімізувати податкові ризики, поєднуючи проактивні заходи, спрямовані на запобігання можливим податковим порушенням, та реактивні заходи, спрямовані на виправлення ситуації та запобігання її повторенню
    14.11.2024164
  • Ключові заходи ДПС у межах впровадження Нацстратегії доходів до 2030 року
    Ключовими заходами ДПС у межах впровадження Нацстратегії доходів до 2030 року є зміцнення доброчесності та боротьба з корупцією, підвищення рівня дотримання податкового законодавства, автоматизація роботи з боргами, міжнародна співпраця, цифровізація
    14.11.202460