"Судова влада України" розповідає, що у цій справі позов заявлено про стягнення заборгованості (3% річних, інфляційних втрат) за договором про пайову участь (внесок) замовника у створенні й розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.
Місцевий господарський суд позов задовольнив.
Суд апеляційної інстанції за клопотаннями позивача і відповідача затвердив мирову угоду, якою фактично розстрочено сплату боргу і судового збору із встановленням графіка платежів на три роки та в якій зазначено, що після виконання мирової угоди кожна зі сторін втрачає право вимагати від іншої сторони сплати будь-яких інших грошових сум; визнав нечинним рішення суду першої інстанції та закрив провадження у справі.
На розгляд ОП КГС ВС винесено питання про співвідношення інститутів розстрочення (відстрочення) виконання судового рішення (ст. 331 ГПК) та мирової угоди (ст. 192 ГПК) в розрізі можливості встановити мировою угодою строк виконання зобов’язання більший, аніж річний строк розстрочення (відстрочення) виконання судового рішення, встановлений ч. 5 ст. 331 ГПК.
За результатами розгляду касаційної скарги ОП КГС ВС дійшла висновку, що можливість встановлення графіка платежів, у тому числі поза межами річного строку, не заборонена ГПК України як умова для затвердження мирової угоди та є виявленням взаємоузгодженої волі сторін на підставі взаємних поступок виходячи з їхніх інтересів. А тому помилковим є ототожнення узгодження сторонами мирової угоди умови про розстрочення платежів (ст. 192 ГПК) і розстрочення виконання судового рішення, яке набрало законної сили (ст. 331 ГПК).
ОП КГС ВС відступила від правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 05.02.2025 у справі №917/1291/23, про те, що мирова угода, яка передбачає умови щодо поетапного погашення заборгованості, не може підміняти собою судове рішення (ухвалу) про розстрочення виконання рішення суду.
За результатами розгляду касаційної скарги ОП КГС ВС залишила без змін ухвалу суду апеляційної інстанції про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі.
Постанова ОП КГС ВС від 6 червня 2025 року у справі №917/141/24.