Коментар до Постанови ВС від 12.02.2025 у справі №444/2503/17
Розглянемо випадок із практики.
Постановою приватного виконавця було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках фізособи, та на кошти на рахунках, що будуть відкриті нею після прийняття постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, що йому належать, на які накладення арешту та/або звернення стягнення заборонено законом.
На які кошти не може бути накладений арешт? Зокрема, на зарплату фізособи, що і стало предметом спору у цьому випадку.
Фізособа, про яку йдеться у коментованій справі, отримує зарплату, яка надходить їй на банківський рахунок. Тому ця фізособа надіслала приватному виконавцю заяву про скасування арешту зазначеного банківського рахунку. Проте приватним виконавцем було відмовлено у скасуванні постанови про накладення арешту на банківський рахунок з тієї причини, що на нього, крім заробітної плати, можуть надходити й інші кошти.
Два роки рахунок був під арештом. 28.02.2024 фізособа повторно звернулась до приватного виконавця із заявою та просила скасувати арешт грошових коштів, що знаходяться на рахунку та є її заробітною платою, надавши відповідні докази.
Проте у відповіді приватного виконавця було зазначено, що заява про скасування арешту грошових коштів задоволенню не підлягає, оскільки постановою виконавця було визначено один банківський рахунок для здійснення видаткових операцій у розмірі 2 мінімальних заробітних плат на місяць, яку було направлено у банк для виконання.
Що це за дозволені операції у 2 мінімальні зарплати на місяць?
Нагадаємо, що Законом №3048, який набрав чинності 06.05.2023, було повернуто арешти на рахунки окремих фізосіб. Докладніше про це читайте тут.
Але тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану фізособи-боржники можуть вільно розпоряджатися своїми коштами з арештованого поточного рахунку у максимальній сумі, що не перевищує двох розмірів МЗП на 1 січня поточного року (тобто 16000 грн) протягом одного календарного місяця, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому пп. 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1404.
Звернення стягнення у межах вказаної суми на такому рахунку не здійснюється. А у разі накладення арешту на кошти, розміщені на декількох поточних рахунках фізособи-боржника в одному банку або на поточних рахунках у різних банках, для здійснення видаткових операцій має бути визначений лише один рахунок в одному банку.
У коментованій нами справі ця ситуація не задовольнила фізособу, яка звернулась до суду зі скаргою на дії та бездіяльність приватного виконавця щодо відмови зняти арешт із «зарплатного» рахунку.
Арешт «зарплатного» рахунку під час воєнного стану
Фізособа висловлює власне бачення норми щодо необхідності зняття арешту загалом із «зарплатного» рахунку. Так, на думку позивача, приватний виконавець має повноваження звернути стягнення на заробітну плату боржника лише за відсутності іншого майна, на яке можливо звернення стягнення та для виконання рішення про стягнення періодичних платежів, однак у розмірі не більше 20 відсотків за наявності одного виконавчого документа та 50 відсотків заробітної плати за наявності кількох виконавчих документів (зведене виконавче провадження). Відповідні вимоги наведені у ст. 68 Закону №1404.
Таким чином, приватний виконавець не мав права накладати арешт на всю заробітну плату, з якої може стягувати виключно 20%.
Хіба виконавець не повинен перевіряти статус коштів, на які накладає арешт?
Повинен!
ВС вважає, що державний та/або приватний виконавець перед накладанням арешту повинен:
- з’ясувати суму та статус грошей, що знаходяться на рахунку боржника;
- у постанові про накладання арешту, серед інших відомостей, вказати про суму коштів, на яку накладається арешт, або зазначити, що арешт поширюється на кошти на усіх рахунках, у т.ч. що будуть відкриті після накладення арешту.
Накладання арешту на суми, що перевищують суми, визначені виконавчим документом, та перевищують суми витрат виконавчого провадження, що підлягають стягненню, є незаконним.
При цьому законом забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках, перелік яких наведений у ч. 2 ст. 48 Закону №1404. І цей перелік є невичерпним.
Заборона стягнень із «зарплатного» рахунка
ВС зауважує, що:
- з однієї сторони, законодавство покладає зобов’язання з контролю за виконанням стягнення з доходів боржника як на підприємство, установу, організацію, ФОПа, що здійснюють боржнику певні виплати та зобов’язані направляти виконавцю щомісячні звіти про відрахування з таких доходів, так і на виконавця, який здійснює контроль шляхом отримання таких звітів та їх перевірки з точки зору правильності нарахувань та розміру стягнення. Саме такий звіт надає виконавцю можливість контролю за сумами заробітної плати, які нараховані боржнику за місцем отримання доходів, та сумами стягнення, які здійснюються з цього доходу;
- з іншої – тлумачення норм права за ч. 1-3 ст. 70 Закону №1404 вказує, що виконавець має повноваження звернути стягнення на заробітну плату боржника лише за відсутності іншого майна, на яке можливо звернення стягнення та для виконання рішення про стягнення періодичних платежів, однак у розмірі не більше 20 відсотків за наявності одного виконавчого документа та 50 відсотків заробітної плати за наявності кількох виконавчих документів (зведене виконавче провадження). Але: таке стягнення здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізособами, ФОПами, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. Тобто арештовувати зарплатний рахунок для стягнення виплат за судовим рішенням немає потреби!
Накладення арешту на кошти, що становлять заробітну плату боржника після здійснення утримань із неї за виконавчими документами та понад встановлений законом розмір для відрахувань із заробітної плати, є надмірним тягарем для боржника та порушенням його прав на одержання винагороди за працю та достойні умови життя.
Таким чином, на думку ВС, якщо такий арешт накладений, то він має бути знятий. При цьому на кошти, що знаходяться на рахунках та які не є коштами, що становлять заробітну плату, таке обмеження не поширюється.
Арешт із «зарплатного» рахунку ВС зняв.
Порядок зняття арешту із «зарплатного» рахунку
Зняття арешту з коштів, що становлять заробітну плату, здійснюється виконавцем відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону №1404 на підставі поданих боржником документів, що підтверджують статус коштів виключно із заробітної плати, або на підставі повідомлення від банку про заборону накладення арешту на такий рахунок відповідно до частини другої вищевказаної статті.
І тут цікавих висновків дійшли суди: відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону №1404 на банк теж покладено обов’язок перевірити статус коштів і рахунки, на якому вони знаходяться.
У разі знаходження на рахунку коштів, на які заборонено накладення арешту, банк зобов’язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання.
Виконавець зобов’язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом.
Але зобов’язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника та за наявності документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.
Такими підтвердними документами можуть бути звіти підприємства, установи, організації, ФОПів, що здійснюють боржнику певні виплати, про нарахування доходів (заробітної плати) та розмір утримань з них тощо.
Тобто роботодавці, які здійснюють утримання за виконавчими листами, звітують про це виконавцю, і це є підставою для визначення, що кошти, отримані від таких роботодавців на певний рахунок, є зарплатою працівника після таких утримань.
Втім, документи про нараховану зарплату та здійснені з неї утримання повинні бути і в кожного працівника, адже повідомлення про суми, які працівник має право отримати, надаються при кожній виплаті зарплати (ст. 30 Закону про оплату праці).
Висновки ВС: Якщо на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника-фізособи, що знаходяться на рахунку боржника та є заробітною платою боржника, виконавцю не вдалось виявити правову природу (статус) цих грошових коштів як коштів, на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів.
Зразок заяви боржника про зняття арешту із «зарплатного» рахунку (Завантажити >>)
